Кровавые земли: Европа между Гитлером и Сталиным (Снайдер)

Тут и далее по тексту сохранено авторское написание названия страны «Беларусь» и этнонима «беларусы» как исторически правильных (прим. пер.).

Einsatzgruppen – эскадроны смерти нацистской Германии (прим. пер.).

Der Hungarplan, или же План Бакке (der Backe-Plan) (прим. пер.).

Тут и далее по тексту «латвийский/-ая» употребляется применительно к более широкой категории государственных символов, территории и политики Латвии, а «латышский/-ая» – к более узкой и применительной только к латышскому этносу (прим. пер.).

Цит.: Colley M.S. More Than a Grain of Truth: The Biography of Gareth Richard Vaughan Jones. – Newark: self-published, 2006. – P. 161.

См. о журналисте Гарете Джоунсе: Colley M.S. More Than a Grain of Truth. – Pp. 224–238; Jones G. Will there be soup // Western Mail. – 17.10.1932; Conquest R. The Harvest of Sorrow: Soviet Collectivization and the Terror-Famine. – New York: Oxford University Press, 1986. – P. 309; Dalrymple D.G. The Soviet Famine of 1932–1934: Some Further References // Soviet Studies. – 1965. – № 16 (4). – P. 473. О Харькове: Falk B. Sowjetische Städte in der Hungersnot 1932/33. – Cologne: Böhlau Verlag, 2005. – Pp. 140, 172–175, 288; 33-й: Голод: Народна книга-меморіал / Під ред. Коваленко Л., Маняка В. – Київ: Радянський письменник, 1991. – С. 557; Werth N. La terreur et le désarroi: Staline et son système. – Paris: Perrin, 2007. – P. 130. Образное описание принадлежит Василию Гроссману.

Falk B. Sowjetische Städte. – Pp. 284–285, 288, 298–300.

Цит.: Falk B. Sowjetische Städte. – P. 299, а также 297–301; Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – Toruń: Grado, 2005. – Pp. 157, 160. Про школьницу и госпиталя см.: Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger: Soviet Agriculture, 1931–1933. – London: Palgrave, 2004. – Pp. 160, 220. См. также: Kuromiya H. Freedom and Terror in the Donbas: A Ukrainian-Russian Borderland, 1870s–1990s. – Cambridge: Cambridge University Press, 1998. – Pp. 171, 184. Про использование свидетельских показаний см.: Graziosi A. The Great Soviet Peasant War. – Cambridge: Harvard University Press, 1996. – P. 4.

Цит.: Colley M.S. More Than a Grain of Truth. – P. 233. О Днепропетровске см.: Kravchenko V. I Chose Freedom: The Personal and Political Life of a Soviet Official. – New York: Charles Scribnerʼs Sons, 1946. – P. 111. Про г. Сталино см.: Maksudov S. Victory over the Peasantry // Harvard Ukrainian Studies. – 2001. – № 25 (3/4). – P. 211.

О теряющих сознание от голода см.: 33-й: Голод. – С. 61, а также: Colley M.S. More Than a Grain of Truth. – P. 235. Про г. Харцизск см.: Kuromiya H. Freedom and Terror. – P. 170. Про Гроссмана см.: Todorov Tz. Mémoire du mal, Tentacion du Bien: Enquête sur le siècle. – Paris: Reober Laffont, 2000. – C. 61, а также: Koestler A. The Yogi and the Commissar. – New York: Macmillan, 1946. – P. 137.

Цит.: Serbyn R. The Ukrainian Famine of 1932–1933 and the United Nations Convention on Genocide // Famine in Ukraine by 1932–1933: Genocide by Other Means / Ed. by Hunczak T. and Serbyn R. – New York: Shevchenko Scientific Society, 2007. – P. 131, а также: Falk B. Sowjetische Städte. – P. 289.

Детальный анализ значения пятилетки см.: Harrison M. Soviet Planning in Peace and War. – Cambridge: Cambridge University Press, 1985. – Pр. 1–5.

Цит.: Kuromiya H. Stalin. – Harlow: Pearson Longman, 2005. – P. 85; Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 37.

Цитата и плакат: The War Against the Peasantry, 1927–1930: The Tragedy of the Soviet Countryside / Ed. by Viola L., Danilov V.P., Ivnitskii N.A., Kozlov D. – New Haven: Yale University Press, 2005. – P. 177; Viola L. The Unknown Gulag: The Lost World of Stalinʼs Special Settlements. – New York: Oxford University Press, 2007. – P. 32.

Цит.: The War Against the Peasantry. – P. 238; Conquest R. The Harvest of Sorrow. – P. 121. Детальнее о расстрелах и депортациях см.: Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – Pp. 20, 46; Werth N. La terreur et le désarroi. – P. 463; Viola L. The Unknown Gulag. – Pp. 6, 32; Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – Pp. 51, 56; Khlevniuk O.V. The History of the Gulag: From Collectivization to the Great Terror. – New Haven: Yale University Press, 2004. – P. 11; Graziosi A. The Great Soviet Peasant War. – P. 48.

О 113 637 людях, насильно переселенных, см.: The War Against the Peasantry. – P. 289, а также: Kulczycki S. Hołodomor: Wielki głód na Ukrainie w latach 1932–1933 jako ludobójstwo. – Wrocław: Kolegium Europy Wschodniej, 2008. – P. 158. Подробнее о некоторых прибывших см.: Kotkin S. Peopling Magnitostroi: The Politics of Demography // Social Dimensions of Soviet Industrialization / Ed. by Rosenberg W.G., Siegelbaum L.H. – Bloomington: Indiana University Press, 1993. – Pp. 70–72.

О причитаниях см.: 33-й: Голод. – С. 260. О Соловках см.: Applebaum A. Gulag: A History. – New York: Doubleday, 2003. – Pp. 18–20, 49. О спецпоселениях см.: Viola L. The Unknown Gulag (количество депортированных украинских крестьян указано на страницах 195 и 32).

Цит.: Applebaum A. Gulag. – P. 48. О статистике смертности см.: Viola L. The Unknown Gulag. – Р. 3; Applebaum A. Gulag. – P. 583. О самом ГУЛАГе см.: Khlevniuk O.V. The History of the Gulag. – Pp. 1–10; Applebaum A. Gulag. – Pp. xvi–xvii; Viola L. The Unknown Gulag. – Pp. 2–7.

Цит.: Siegelbaum L, Sokolov A. Stalinism as a Way of Life. – New Haven: Yale University Press, 2004. – P. 45 (первые два); Viola L. The Unknown Gulag. – P. 53. О Беломорканале см.: Khlevniuk O.V. The History of the Gulag. – Pp. 24–35; Applebaum A. Gulag: A History. – New York: Doubleday, 2003. – Pp. 62–65.

Applebaum A. Gulag. – Pp. 64–65.

Цит.: Viola L. The Unknown Gulag. – P. 35. См. также: Viola L. The Best Sons of the Fatherland: Workers in the Vanguard of Soviet Collectivization. – Oxford: Oxford University Press, 1987. О темпах коллективизации см. Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 39.

О проценте возделываемых земель см.: Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 40.

Цит.: Snyder T. Sketches from a Secret War: A Polish Artistʼs Mission to Liberate Soviet Ukraine. – New Haven: Yale University Press, 2005. – P. 93. О борьбе крестьян Украины за землю см.: Beauvois D. La Bataille de la terre en Ukraine, 1863–1914: Les polonais et les conflits socio-ethniques. – Lille: Presses Universitaires de Lille, 1993; Edelman R. Proletarian Peasants: The Revolution of 1905 in Russiaʼs Southwest. – Ithaca: Cornell University Press, 1987; Hildermeier M. Sozialrevolutionäre Partei Russlands: Agrarsozialismus und Modernisierung im Zarenreich. – Cologne: Böhlau, 1978; Kingston-Mann E. Lenin and the Problem of Marxist Peasant Revolution. – New York: Oxford University Press, 1983; Lih L.T. Bread and Authority in Russia, 1914–1921. – Berkely: University of California Press, 1990.

Цит.: Głód i represje wobec ludności polskiej na Ukrainie 1932–1947 / Ed. by Dzwonkowski R. – Lublin: Towarzystwo Naukowe KUL, 2004. – P. 84. О «первой заповеди» сталиниста см.: Kulczycki S. Hołodomor. – Р. 170, а также: Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 70.

О домашней скотине и женских бунтах см.: Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – Pp. 66, 72; Conquest R. The Harvest of Sorrow. – P. 158.

Graziosi A. The Great Soviet Peasant War. – Pp. 53–57; The War Against Peasantry. – P. 320; Kulczycki S. Hołodomor. – Р. 131; Snyder T. Sketches from a Secret War – P. 92–94.

Цит.: Morris J. The Polish Terror: Spy Mania and Ethnic Cleansing in the Great Terror // Europe-Asia Studies. – 2004. – № 56/5 (July). – P. 753. О советских опасениях по поводу новой польской политики в отношении украинского национального меньшинства см.: Доклад АВПРФ от 13 июля 1926 года 122/10/34, а также: Snyder T. Sketches from a Secret War. – Pp. 83–114.

Kuromiya H., Pepłoński A. Między Warszawą a Tokio: Polsko-japońska współpraca wywiadowcza 1904–1944. – Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek, 2009. – Pp. 20–32.

Cameron S. The Hungry Steppe: Soviet Kazakhstan and the Kazakh Famine, 1921–1934: Ph.D. Dissertation. – Yale University, 2010 (раздел 6). Про Синьцзян-Уйгурский регион см.: Millward J.A. Eurasian Crossroads: A History of Xinjiang. – London: Hurst & Company, 2007. – Pp. 191–210.

Snyder T. Sketches from a Secret War. – Pp. 101–102.

Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 74; Snyder T. Sketches from a Secret War. – Pp. 103–104.

Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – Pp. 8–11; 24–37; Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – Pp. 86–90.

Цит.: Viola L. The Unknown Gulag. – P. 75; Kravchenko V. I Chose Freedom. – P. 106. О депортированных из Советской Украины 32 127 семьях см.: Kulczycki S. Hołodomor. – P. 158. О процентах коллективизированной земли см.: Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 86.

Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – Pp. 48–56.

Об урожае см.: Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – Pp. 57–69, 110–111; Graziosi A. The Soviet 1931–1933 Famines and the Ukrainian Holodomor: Is a New Interpretation Possible, and What Would Its Consequences Be? // Harvard Ukrainian Studies. – 2004–2005. – № 37 (1/4). – Pp. 1–5; Dronin N.M., Bellinger E.G. Climate Dependence and Food Problems in Russia 1900–1990. – Budapest: Central European Press, 2005. – P. 118. О Косиоре и Кагановиче см.: Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – Pp. 72, 82, 89, 95.

Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – Pp. 102–103; Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – Pp. 112–114.

О Красном Кресте см.: Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – Pp. 112–113. Цитаты: Колективізація і голод на Україні 1929–1933 / За ред. Кульчицького С.В. – Київ: Наукова думка, 1993. – С. 434; Кульчицький С.В. Трагічна статистика голоду // Голод 1932–1933 років на Україні: Очима істориків, мовою документів / За ред. Рудих Ф.М., Кураса І.Ф., Панчука М.І., Пирога П.Я., Солдатенко В.Ф. – Київ: Видавництво політичної літератури України, 1990.  – С. 151.

Про докладные о голодных смертях см.: Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – Pp. 104–105. О Сталине см.: The Stalin-Kaganovich Correspondence 1931–36 / Ed. by Davies R.W., Khlevniuk O.V., Rhees E.A., Kosheleva Liudmila P., Rogovaya Larisa A. – New Haven: Yale University Press, 2003. – P. 138. Про просьбу о продовольственной помощи см.: Stalinʼs Letters to Molotov / Ed. by Lih L.T., Naumov O.V., Khlevniuk O. – New Haven: Yale University Press, 1995. – P. 230. Про Кагановича (23 июня 1932 года) см.: Famine in Ukraine 1932–1933: Genocide by Other Means / Ed. by Hunczak T., Serbyn Roman – New York: Shevchenko Scientific Society, 2007. – P. 119.

Cameron S. The Hungry Steppe. – Раздел 2; Pianciola N. The Collectivization Famine in Kazakhstan // Hunger by Design: The Great Ukrainian Famine in Its Soviet Context / Ed. by Hryn H. – Cambridge: Harvard University Press, 2008. – Pp. 103–112; Hungersnot: Authentische Dokumente über das Massensterben in der Sowjetunion. – Vienna, 1933. – P. 119.

Цит.: The Stalin-Kaganovich Correspondence. – P. 138. О предрасположенности Сталина персонализировать политику см.: Kulczycki S. Hołodomor. – P. 180; Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 152.

О Сталине см.: Марочко В., Мовчан О. Голодомор в Україні 1932–1933 років: Хроніка. – Київ: Києво-Могилянська Академія, 2008. – С. 21. Про объективные проблемы, с которыми столкнулись местные партийные руководители, см.: Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – Pp. 105–111, 117–122.

33-й: Голод. – С. 110.

Цит.: Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – P. 146. См. также: Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 107; Werth N. La terreur et le désarroi. – P. 119.

Про «нашего отца» см.: Sebag M.S. Stalin: The Court of the Red Tsar. – New York: Knopf, 2004. – P. 69. О разговоре про голод как оправдании лени см.: Šapoval J. Lügen und Scherigen: Die underdrückte Erinnerung an den Holodomor // Osteuropa. – 2009. – № 54 (12). – P. 136. О связи между Молотовым, Кагановичем и Сталиным см.: Stalinʼs Letters to Molotov, а также: The Stalin – Kaganovich Correspondence.

Цит.: The Stalin – Kaganovich Correspondence. – Рp. 175, 183.

Snyder T. Sketches from a Secret War.– Pp. 83–95; Kuromiya H. The Great Terror and «Ethnic Cleansing»: The Asian Nexus, 2009. – Pp. 2–4 (unpublished paper).

Snyder T. Sketches from a Secret War. – Pp. 102–104; Haslam J. The Soviet Union and the Threat from the East. – Houndsmills: Macmillan, 1992. – P. 31.

Цит.: Донесение от 6 июня 1933, CAW I/303/4/1928. О польском консульстве см.: Марочко В., Мовчан О. Голодомор в Україні 1932–1933 років. – С. 36. О польской осторожности см.: Snyder T. Sketches from a Secret War.– Pp. 102–108; Папуга Я. Західна Україна і голодомор 1932–1933 років. – Львів: Астролябія, 2008. – С. 80.

Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 108; Maksudov S. Victory over the Peasantry. – P. 204.

О советских судьях см.: Solomon P. J. Soviet Criminal Justice Under Staling. – Cambridge: Cambridge University Press, 1996. – Pp. 115–116. Цит.: Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu – P. 116.

Цит.: Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 139; 33-й: Голод. – С. 188. О сторожевых вышках и их количестве см.: Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 115; Maksudov S. Victory over the Peasantry. – P. 213; Conquest R. The Harvest of Sorrow. – Pp. 223–225.

Про скудность зерна при таких методах реквизиций см.: Maksudov S. Victory over the Peasantry. – P. 192. О злоупотреблениях партийных активистов см.: Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – Pp. 144–145, 118–119; Kuromiya H. Freedom and Terror. – Pp. 170–171.

От общего показателя 57% для всего СССР (см.: Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – P. 183). О Молотове см.: Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – Pp. 171–172.

О Сталине см.: Sebag M.S.. Stalin. – Pp. 21, 107.

Цитата: 33-й: Голод. – С. 45. О двух телеграммах Политбюро см.: Марочко В., Мовчан О. Голодомор в Україні 1932–1933 років. – С. 152; Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – P. 174. Об арестованных 1623 колхозных начальниках см.: Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – P. 174. О депортации 30 400 человек см.: Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 59.

Про «сказку» см.: Šapoval J. Lügen und Scherigen. – P. 159; Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – P. 199.

Цит.: Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 124. Также см.: Васильєв Валерій. Ціна голодного хліба. Політика керівництва СРСР і УССР у 1932–1933 рр. // Командири великого голоду: Поїздки В. Молотова і Л. Кагановича в Україну та на Північний Кавказ 1932–1933 рр. / Під ред. Васильєва В., Шаповала Ю. – Київ: Генеза. – 2001. – С. 60; Kuromiya H. Stalin. – P. 110.

Цит.: Kuromiya H. Freedom and Terror. – P. 174. О высказывании Станислава Косиора касательно семей см.: Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – P. 206.

Похожие доводы см.: Jahn E. Der Holodomor im Vergleich: Zur Phänomenologie der Massenvernivhtung // Osteuropa. – 2004. – № 54 (12). – P. 25; Davies R.W., Tauger M.B., Wheatcroft S.G. Stalin, Grain Stocks and the Famine of 1932–33 // Soviet Studies. – 1995. – № 54 (3). – P. 657; Kulczycki S. Hołodomor. – P. 237; Graziosi A. The Soviet 1931–1933. – P. 11.

Sen A. Poverty and Famines: An Essay on Entitlement and Deprivation. – Oxford: Oxford University Press, 1982. – Pp. 7, 154–155. Убедительную национальную интерпретацию голода см.: Martin T. The 1932–1933 Ukrainian Terror: New Documentation on Surveillance and the Thought Process of Stalin // Famine-Genocide in Ukraine, 1932–1933 / Ed. by Isajiw W. – Toronto: Ukrainian Canadian Research and Documentation Centre, 2003. – Р. 109 и по тексту; Simons G. Holodomor als Waffe: Stalinismus, Hunger und der ukrainische Nationalismus // Osteuropa. – 2004. – № 54 (12). – Pp. 45–47; Conquest R. The Harvest of Sorrow. – P. 219. О Кагановиче в ноябре 1932 года см.: Kulczycki S. Hołodomor. – P. 236.

Graziosi A. The Soviet 1931–1933. – P. 8; Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 143; Maksudov S. Victory over the Peasantry. – Pp. 188, 190; Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – Pp. 175, 151 (о посевном зерне).

О мясном штрафе см.: Шаповал Ю. ІІІ конференція КП(б)У: пролог трагедії голоду // Командири великого голоду / За ред. Васильєва В., Шаповала Ю. – Київ: Генеза, 2001. – С. 162; Maksudov S. Victory over the Peasantry. – P. 188. Цит.: Głód i represje wobec ludności polskiej na Ukrainie 1932–1947. – P. 71. Приведенный пример см.: Głód i represje wobec ludności polskiej na Ukrainie 1932–1947. – Pp. 160, 219. Об уменьшении поголовья скота вообще см.: Famine in Ukraine. – P. 59.

Шаповал Ю. ІІІ конференція КП(б)У. – С. 162; Maksudov S. Victory over the Peasantry. – P. 188; Марочко В., Мовчан О. Голодомор в Україні 1932–1933 років. – С. 171; Werth N. La terreur et le désarroi. – P. 123.

Шаповал Ю. Голодомор і його звʼязок із репресіями в Україні у 1932–1934 роках // Harvard Ukrainian Studies (forthcoming).

Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – P. 190; Марочко В., Мовчан О. Голодомор в Україні 1932–1933 років – С. 171.

Snyder T. Sketches from a Secret War. – Pp. 107–114.

Цит.: Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – P. 187. О заседании 20 декабря см.: Васильєв. Ціна. – С. 55; Graziosi A. The Soviet 1931–1933. – P. 9; Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 135.

Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – Pp. 190–192.

О том, что голодающие считались шпионами, см.: Шаповал Ю. Голодомор. Про 190 тысяч пойманных и отправленных назад крестьян см.: Graziosi A. The Soviet 1931–1933. – P. 7. О событиях 22 января см.: Марочко В., Мовчан О. Голодомор в Україні 1932–1933 років. – С. 189; Graziosi A. The Soviet 1931–1933. – P. 9.

Об 37 392-х арестованных см.: Марочко В., Мовчан О. Голодомор в Україні 1932–1933 років. – С. 192, а также: Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – Pp. 161–163.

Воспоминания активиста см.: Conquest R. The Harvest of Sorrow. – P. 233. Цитату и детали о чистках см.: Šapoval. Lűgen. – P. 133. О чистке в верхах см.: Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – P. 138.

Про мертвую тишину в Советской Украине см.: 33-й: Голод. – С. 31; Głód i represje wobec ludności polskiej na Ukrainie 1932–1947. – P. 104, а также: Arendt H. The Origins of Totalitarianism. – New York: Harcourt Brace, 1951. – Pp. 320–322.

Цит.: Dalrymple D.G. The Soviet Famine of 1932–1934 // Soviet Studies. – 1964. – № 15 (3). – P. 261. Про Бельдия см.: 33-й: Голод. – С. 132.

Цит.: Jones G. Famine grips Russia // New York Evening Post. – 30.03.1933.

Про Ловинску см.: Głód i represje wobec ludności polskiej na Ukrainie 1932–1947. – P. 104. Про Панасенко см.: Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 105. Кравченко писал о своем подобном опыте (см.: Kravchenko V. I Chose Freedom. – Pp. 104–106).

О 15 тысячах депортированных см.: Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – P. 210. О 60 тысячах человек, депортированных из Кубани, см. Martin T. The Origins of Soviet Ethnic Cleansing // Journal of Modern History. – 1998. – № 70 (4). – P. 846.

Про 67 297 человек, умерших в лагерях, см.: Khlevniuk O.V. The History of the Gulag. – Рp. 62, 77. Про 241 355 человек, умерших на спецпоселениях, см.: Viola L. The Unknown Gulag. – P. 241.

Цит.: Khlevniuk O.V. The History of the Gulag. – Р. 79.

Цит.: Głód i represje wobec ludności polskiej na Ukrainie 1932–1947. – Pp. 215–219; Колективізація і голод на Україні 1929–1933 / За ред. Кульчицького С.В. – Київ: Наукова думка, 1993. – С. 365. О продолжительности жизни в Советской Украине см.: Vallin J., Meslé F., Adamets S., Pyrozhkov S. A New Estimate of Ukrainian Population Losses During the Crises of the 1930s and 1940s // Population Studies. – 2002. – № 56 (3). – P. 256.

О школьнице и отрезанной голове см.: 33-й: Голод. – С. 481 и 46 соответственно.

О продаже себя за муку см.: Kuromiya H. Freedom and Terror. – P. 173. О Виннице см.: 33-й: Голод. – С. 95. О страхе перед каннибалами см.: 33-й: Голод. – С. 284. О крестьянах на железнодорожных станциях см.: Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 155. О городской милиции см.: Falk B. Sowjetische Städte. О Савгире см.: 33-й: Голод. – С. 290.

Цит.: Czech M. Wielki Glód // Gazeta Wyborcza. – 22–23.03.2003. – P. 23. О съеденном сыне см.: 33-й: Голод. – С. 132. Об инциденте с точением ножа см.: Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 168. Про свиней см.: Kuromiya H. Freedom and Terror. – P. 172.

Про полмиллиона девочек и мальчиков на вышках см.: Maksudov S. Victory over the Peasantry. – P. 213. Цит.: Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 119.

О женщине-враче см.: Dalrymple D.G. Soviet Famine. – P. 262. О сиротах см.: Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 157; Głód i represje. – P. 142; Graziosi A. Italian Archival Documents on the Ukrainian Famine 1932–1933 // Famine-Genocide in Ukraine, 1932–1933 / Ed. by Isajiw W. – Toronto: Ukrainian Canadian Research and Documentation Centre, 2003. – P. 41.

Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 158.

Про 2505 человек, осужденных за каннибализм, см.: Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – P. 173. Про случаи с дымом из трубы см.: 33-й: Голод. – С. 31. О плане на мясо см.: Conquest R. The Harvest of Sorrow. – P. 227.

Об этике антиканнибализма см.: Kuromiya H. Freedom and Terror. – P. 173. Про Колю Граневича см.: Głód i represje wobec ludności polskiej na Ukrainie 1932–1947. – P. 76. О просьбе матери см.: Conquest R. The Harvest of Sorrow. – P. 258.

Цит.: Bruski J.J. Hołodomor 1932–1933: Wielki glód na Ukrainie w dokumentach polskiej dyplomacji і wywiady. – Warszawa: PISM, 2008. – P. 179. Про агронома см.: Dalrymple D.G. Soviet Famine. – P. 261. О похоронных командах см. 33-й: Голод. – С. 31, 306, 345.

Цит.: Graziosi A. Italian Archival; Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – P. 316.

Про 493 644 голодающих в Киевской области см.: Марочко В., Мовчан О. Голодомор в Україні 1932–1933 років. – С. 233.

О советской переписи см.: Schlögel K. Terror und Traum: Moskau 1937. – Munich: Carl Hanser Verlag, 2008. О цифре пять с половиной миллионов жертв как обычно высказываемой см.: Dalrymple D.G. Soviet Famine. – P. 259.

О демографическом ретроанализе см.: Vallin J., Meslé F., Adamets S., Pyrozhkov S. A New Estimate of Ukrainian Population Losses. – Р. 255, где указано 2,6 миллиона «внеплановых смертей» в Советской Украине в 1928–1937 годах, из которых нужно вычесть другие случаи массовых смертей, чтобы получить показатель смертности от голода. Про выводы государственного отчета от января 2010 года см.: Вирок остаточний: винні! // Дзеркало тижня. – 15–20.01.2010. О примерной цифре два с половиной миллиона человек на основании только зарегистрированных смертей см.: Кульчицький С.В. Трагічна статистика голоду. – С. 73–74. Еллмен приводит общую цифру 9–12,3 миллиона жертв голода в Советском Союзе за 1933 и 1934 годы (Ellman M. A Note on the Number of 1933 Famine Victims // Soviet Studies. – 1991. – № 43 (2). – P. 376). Максудов пишет о гибели 3,9 миллиона украинцев за 1926–1937 годы (Maksudov S. Victory over the Peasantry. – P. 229). Грациози указывает цифру 3,5–3,8 миллиона для Советской Украины (см. Graziosi A. The Soviet 1931–1933. – P. 6).

Речь идет о Мыколе Хвылевом и Николае Скрипнике (прим. пер.).

Цит.: Serbyn R. Lemkin on Genocide of Nations // Journal of International Criminal Justice. – 2009. – № 7 (1). – Pp. 123–130. См. также: Martin T. Affirmative Action Empire. – Ithaca: Cornell University Press, 2001; Snyder T. Sketches from a Secret War.

Цит.: Koestler A. Untitled // The God That Failed / Ed. by Crossman R. – London: Hamilton, 1950. – Pp. 68, 77; Weissberg-Cybulski A. Wielka czystka / Transl. by Ciołkosz A. – Paris: Institut Litteraire, 1967. – P. 266.

Про арку см.: Kuśnierz R. Ukraina w latach kolektywizacji і wielkiego głodu. – P. 178. О переходе богатства см.: Falk B. Sowjetische Städte. – Р. 288; Davies R.W., Wheatcroft S.G. The Years of Hunger. – P. 158; Conquest R. The Harvest of Sorrow. – P. 237. О «колбасниках» см.: Kuromiya H. Freedom and Terror. – P. 172.

Цит.: Conquest R. The Harvest of Sorrow. – P. 256. См. также: Slezkine Y. The Jewish Century. – Princeton: Princeton University Press, 2006; Fitzpatrick S. Education and Social Mobility in the Soviet Union, 1921–1934. – Cambridge: Cambridge University Press, 1979.

Цит.: Subtelny O. German Diplomatic Reports on the Famine of 1933 // Famine-Genocide in Ukraine, 1932–1933 / Ed. by Isajiw W. – Toronto: Ukrainian Canadian Research and Documentation Centre, 2003. – P. 17; Polish Consul-General, 4 февраля 1933, CAW I/303/4/1867; Border Defense Corps, 15 ноября 1933, CAW I/303/4/6906. О надеждах на войну см.: Snyder T. Sketches from a Secret War. – Р. 110. Про письма советских немцев в Германию см.: Hungersnot: Authentische Dokumente über das Massensterben in der Sowjetunion. – Vienna, 1933. Также см.: Berkhoff K.C. The Great Famine in Light of the German Invasion and Occupation // Harvard Ukrainian Studies. – 2008. – № 30 (1/4). – Pp. 165–181.

См. речь Гитлера об этом: Die Weltgefahr des Bolschewismus. Rede des Reichskanzlers Adolf Hitler im Berliner Sportpalast // Deutschösterreichische Tageszeitung. – 03.03.1933. – P. 2. О кардиналах см.: Dalrymple D.G. Soviet Famine. – P. 254. О вмешательстве Иннитцера см.: Kardinal Innitzer ruft die Welt gegen den Hungertod auf // Reichspost. – 20.08.1933. – P. 1; Die Halfsaktion für die Hungernden in Rußland // Reichsport. – 12.10.1933. – P. 1, а также: Helft den Christen in Sowjetrußland // Die Neue Zeitung. – 14.10.1933. – P. 1.

О Дюранти см.: Duranty W. Russians Hungry, but not Starving // New York Times. – 31.03.1933. – P. 13. О Маггеридже (Maggeridge) см.: Taylor S.J. A Blanket of Silence: The Response of the Western Press Corps in Moscow to the Ukrainian Famine of 1932–1933 // Famine-Genocide in Ukraine, 1932–1933 / [Ed. by Isajiw W.]. – Toronto: Ukrainian Canadian Research and Documentation Centre, 2003. – P. 82. Об Оруэлле см.: Orwell G. Orwell and Politics. – London: Penguin, 2001. – Pp. 33–34. Также см.: Engerman D. Modernization from the Other Shore: American Intellectuals and the Romance of Russian Development. – Cambridge: Harvard University Press, 2003. – P. 211. К чести «Нью-Йорк Таймс» нужно заметить, что в двух анонимных статьях от 1 и 11 января 1933 года использовались выражения «искусственный голод» и «война с крестьянством».

Папуга Я. Західна Україна і голодомор 1932–1933 років. – С. 33, 46, 57.

О советской контрпропаганде см.: Папуга Я. Західна Україна і голодомор 1932–1933 років. – С. 56. О габаритах Эррио см.: France: Herriot a Mother // Time. – 31.10.1932. См. также: Der ukrainische Hunger-Holocaust / Ed. by Zlepko D. – Sonnenbühl: Helmut Wild, 1988. – P. 177; Conquest R. The Harvest of Sorrow. – P. 314.

Цит.: 33-й: Голод. – С. 353; Der ukrainische. – P. 180, а также 175–179. См. также: Hungersnot. – Pp. 26–27. Subtelny O. German Diplomatic Reports. – P. 21; Марочко В., Мовчан О. Голодомор в Україні 1932–1933 років. – С. 256–257, 283; Russia: Starvation and Surplus // Time. – 22.01.1934.

Марочко В., Мовчан О. Голодомор в Україні 1932–1933 років. – С. 257, 283; Der ukrainische. – P. 176–177; Time. – 11.09.1933; Werth N. Un État contre son peuple // Le livre noir du communisme: Crimes, terreur, repression / Ed. by Courtois S., Werth N., Panné J.-L, Paczkowski A., Bartosek K., Margolin J.-L. – Paris: Robert Laffont, 1997. К чести Эррио, он отказался голосовать в парламенте в июне 1940 года за передачу Петену всех полномочий власти во Франции и был арестован и сослан в Германию в конце немецкой оккупации.

Цит.: Colley M.S. More Than a Grain of Truth. – Pp. 212, 216.

Цит. Джоунса см.: Colley M.S. More Than a Grain of Truth. – P. 218.

Цит.: Evans R.J. The Coming of the Third Reich. – New York: Penguin, 2003. – P. 330.

О немецких избирателях см.: King G., Rosen O., Tanner M., Wagner A.F. Ordinary Voting Behavior in the Extraordinary Election of Adolf Hitler // Journal of Economic History. – 2008. – № 68 (4). – Pp. 987–988 и по тексту. Про Дахау см.: Goeschel C., Wachsmann N. Introduction // Nazi Concentration Camps, 1933–39: A Documentary History / Ed. by Goeschel C., Wachsmann N. – Lincoln: Nebraska University Press, 2010. – P. 14. Цитату и об анализе Гиммлера см.: Eiber L. Gewalt in KZ Dachau. Vom Angang eines Terrorsystems // Das Jahr 1933: Die nationalsozialistische Machteroberung und die deutsche Gsellschaft / Ed. by Wirsching A. – Göttingen: Wallstein Verlag, 2009. – P. 172.

Evans R.J. The Third Reich in Power. – London: Penguin, 2005. – P. 23.

Цит.: Die Weltgefahr des Bolschewismus. Rede des Reichskanzlers Adolf Hitler im Berliner Sportpalast // Deutschösterreichische Tageszeitung. – 03.03.1933.

Про «класс против класса» см.: Brown A. The Rise and Fall of Communism. – New York: HarperCollins, 2009. – P. 85. О выборе голосующих см.: King et al. Ordinary. – Pp. 987–988. См. также: Bayerlein B.H. Abschied von einem Mythos: Die UdSSR, die Komintern, und der Antifaschismus 1930–1941 // Osteuropa. – 2009. – № 59 (7/8). – Pp. 125–148.

Longerich P. Politik der Vernichtung: Eine Gesamtdarstellung der nationalsozialistischen Judenverfolgung. – Munich: Piper, 1998. – Pp. 26–32, 38; Tooze A. The Wages of Destruction: The Making and Breaking of the Nazi Economy. – New York: Viking, 2007. – P. 73.

Про тридцать семь тысяч немецких евреев см.: Evans R.J. The Third Reich in Power. – London: Penguin, 2005. – Р. 15. См. также: Longerich P. Politik der Vernichtung. – Р. 126.

Longerich P. Politik der Vernichtung. – Р. 35.

Goeschel C., Wachsmann N. Introduction. – P. 7.

См.: Krüger P. Die Außenpolitik der Republik von Weimar. – Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 1985; Turner H.A. Stresemann and the Politics of the Weimar Republic. – Princeton: Princeton University Press, 1963; Snyder T. Sketches from a Secret War.

Roos H. Polen und Europa: Studien zur polnischen Außenpolitik. – Tübingen: J.C.B. Mohr, 1957. – Pp. 130–154; Ken O. Collective Security or Isolation: Soviet Foreign Policy and Poland, 1930–1935. – С.-Петербург: Европейский Дом, 1996. – Pp. 94, 157; Kornat M. Polityka równowagi: Polska między Wschodem a Zachodem. – Cracow: Arcana, 2007. – Pp. 32–33; Rossino A.B. Hitler Strikes Poland: Blitzkrieg, Ideology, and Atrocity. – Lawrence: University Press of Kansas, 2003. – P. 2.

Цит.: The Stalin-Kaganovich Correspondence. – P. 33.

См. Kołakowski L. Main Currents of Marxism, Vol. 3: The Breakdown. – Oxford: Oxford University Press, 1978. Самое известное определение диалектики дал ветеран-коммунист Жорж Семпрун, находясь в Бухенвальде: «Это искусство и способ всегда выходить сухим из воды, старик!»

Graziosi A. The Soviet 1931–1933.

См.: Haslam J. The Soviet Union and the Struggle for Collective Security in Europe, 1933–39. – Houndsmills: Macmillan, 1984; Furet F. Le passé dʼune illusion: Essai sur lʼidée communiste au XХe siècle. – Paris: Rober Laffont, 1995; Brown A. The Rise and Fall of Communism.

Подробнее об этих цифрах будет идти речь в этом и следующем разделах.

Об этой диалектике см.: Burrin P. Fascisme, nazisme, autoritarisme. – Paris: Seuil, 2000.– Pp. 202, 209. См. также: Weber E. The Hollow Years: France in the 1930s. – New York: Norton, 1994. О Блюме см.: Junt T. The Burden of Responsibility: Blum, Camus, Aron, and the French Twentieth Century. – Chicago: University of Chicago Press, 1998.

Haslam J. The Soviet Union and the Struggle for Collective Security in Europe. – Рp. 120–121. О советской прессе см.: Schlögel K. Terror und Traum. – Pp. 136–137. См. также: Beevor A. The Battle for Spain: The Spanish Civil War 1936–1939. – London: Penguin, 2006. По главным моментам я ссылаюсь на книгу: Furet F. Le passé dʼune illusion.

Orwell G. Homage to Catalonia. – San Diego: Harcourt Brace Jovanovich, 1980. – Pp. 53–64. Цит.: Schlögel K. Terror und Traum. – P. 148. См. также: Brown A. The Rise and Fall of Communism. – P. 89.

Про 11 мая см.: Kuromiya H., Mamoulia G. Anti-Russian and Anti-Soviet Subversion: The Caucasian-Japanese Nexus, 1904–1945 // Europe-Asia Studies. – 2009. – № 61 (8). – P. 1427.

Цит.: Kuromiya H., Libera P. Notatka Włodzimierza Bączkowskiego na temat współpracy polsko-japońskiej wobec ruchu prometejskiego (1938) // Zeszyty Historyczne. – Pp. 133, 119.

Levine H. In Search of Sugihara. – New York: The Free Press, 1996. – Pp. 13–89; Kuromiya H., Pepłoński A. Między Warszawą a Tokio: Polsko-japońska współpraca wywiadowcza 1904–1944. – Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek, 2009. – Pp. 160–175; Colley M. Gareth Jones: A Manchukuo Incident. – Newark: self-published, 2001.

Хаслам предлагает анализ Китая в рамках Народного фронта. См.: Haslam J. The Soviet Union and the Threat from the East. – Pp. 64–70. О Синьцзян см.: Millward J.A. Eurasian Crossroads. – Pp. 206–207. О «Великом походе» см.: Brown A. The Rise and Fall of Communism. – P. 100.

См.: Kuromiya H. Stalin. – P. 136.

Цит.: McLoughlin B. Mass Operations of the NKVD, 1937–8: A Survey // Stalinʼs Terror: High Politics and Mass Repression in the Soviet Union / Ed. by McLoughlin B., McDermott K. – Houndsmill: Palgrave, 2003. – P. 121.

Khlevniuk O. The Objectives of the Great Terror, 1937–1938 // Soviet History 1917–1953: Essays in Honour of R.W. Davis / Ed. by Cooper J., Perrie M., Rhees E.A. – Houndmills: Macmillan, 1995; Kuromiya H. Stalin. – Pp. 118–119.

Цит.: Kuromiya H. Stalin. – Pp. 134, 101.

Об истории «троек» см.: Wheatcroft S.G. Towards Explaining the Changing Levels of Stalinist Repression in the 1930s: Mass Killings // Challenging Traditional Views of Russian History / Ed. by Wheatcroft S.G. – Houndmills: Palgrave, 2002. – Pp. 126–139. Общую информацию о государственной милиции см.: Andrew C., Gordievsky O. KGB: The Inside Story of Foreign Operations from Lenin to Gorbachev. – London: Hodder & Stoughton, 1990; Dziak J. Chekisty: A History of the KGB. – Lexington: Lexington Books, 1988.

Getty J.A, Naumov O.V. Yezhov: The Rise of Stalinʼs «Iron Fist». – New Haven: Yale University Press, 2008. – P. 140; Kuromiya H. Stalin. – P. 116.

О помощниках Ежова и их методах работы см.: Wheatcroft S.G. Agency and Terror: Evdokimov and Mass Killing in Stalinʼs Great Terror // Australian Journal of Politics and History. – 2007. – № 53 (1). – Pp. 38–40. Об озабоченности Сталина здоровьем Ежова см.: Getty J.A, Naumov O.V. Yezhov. – P. 216.

Цит.: Haslam J. The Soviet Union and the Struggle for Collective Security in Europe. – P. 129. Об угрозе Бухарина см.: Kuromiya H. Stalin. – P. 83.

Цит.: Brown A. The Rise and Fall of Communism. – P. 122. Были, конечно же, и исключения, например, Антоний Слонимский (см.: Shore M. Caviar and Ashes: A Warsaw Generationʼs Life and Death in Marxism. – New Haven: Yale University Press, 2006. – P. 150). О фашизме и антифашизме см.: Furet F. Le passé dʼune illusion.

Werth N. La terreur et le désarroi. – P. 282. См. также: Kuromiya H. Stalin. – P. 121. Тема силы в слабости развита в книге: Furet F. Le passé dʼune illusion: Essai sur lʼidée communiste au XХe siècle. – Paris: Rober Laffont, 1995

Orwell G. Homage to Catalonia. – Pp. 145–149 (цитата на с. 149). См. также: Furet F. Le passé dʼune illusion. – Pp. 296, 301, 306; Haslam J. The Soviet Union and the Struggle for Collective Security in Europe. – P. 133.

Число казненных (56209) получается после вычитания тех, кто погиб в национальных акциях (см. следующий раздел) и как «кулаки» из числа 681 692 человек, уничтоженных во время Большого террора в 1937–1938 годах. Я привожу среднюю цифру, потому что существуют немного отличающиеся цифры по казненным «кулакам» – см.: Jansen M., Petrov N. Stalinʼs Loyal Executioner: Nikolai Ezhov, 1895–1940. – Stanford: Hoover University Press, 2002. – P. 75. См. также: Wieczerkiewicz P.P. Łańcuch śmierci. Czystka w Armii Czerwonej 1937–1939. – Warszawa: Rytm, 2001. – P. 296 (это фундаментальное исследование о репрессиях в рядах военных).

Evans R.J. The Third Reich in Power. – Pp. 21–22.

Evans R.J. The Third Reich in Power. – Pp. 34, 39; Shore Z. What Hitler Knew: The Battle for Information in Nazi Foreign Policy. – Oxford: Oxford University Press, 2003. – Pp. 31, 37.

О продвижении Гиммлера к власти см.: Longerich P. Heinrich Himmler: Biographie. – Berlin: Siedler, 2008. О структуре полиции см.: Westermann E.B. «Ordinary Men» or «Ideological Soldiers»? Police Battalion 310 in Russia, 1942 // German Studies Review. – 1998. – № 21 (1). – P. 45. Я значительно упрощаю картину и не затрагиваю тему федерального устройства немецкого государства. Это, по мнению Гиммлера, было проблемой, которую нужно было решать. К институтам полиции, указанным здесь, я вернусь в Разделах 5, 6 и 7.

Evans R.J. The Third Reich in Power. – P. 627; Lee S.J. European Dictatorship 1918–1945. – London: Routledge, 2000. – P. 172.

Этим убийствам немецкой полиции посвящены Разделы 6 и 7.

Сравните с: Wheatcroft S.G. Towards Explaining the Changing Levels of Stalinist Repression in the 1930s. – P. 139.

Цит.: Baberowski J. Der Feind ist überall: Stalinismus im Kaukasus. – Munich: Deutsche Verlags-Anstalt, 2003. – Pp. 758–759.

Werth N. La terreur et le désarroi. – P. 280; Viola L. The Unknown Gulag. – P. 195.

О религиозности см.: McLoughlin B. Mass Operations of the NKVD, 1937–8. – P. 124; Binner R., Junge M. «S etoj publikoj ceremonitʼsja ne sleduet»: Die Zielgruppen des Befehls Nr. 00447 und der Große Terror aus der Sicht des Befehls Nr. 00447 // Cahiers du Monde russe. – 2002. – № 43 (1). – Pp. 181–183.

Shearer D.R. Social Disorder, Mass Repression, and the NKVD During the 1930s // Cahiers du Monde russe. – 2002. – № 42 (2–3/4). – Pp. 527–531 (цитата на с. 531).

О сибирском терроре см.: Ablažej N. Die ROVS-Operation in der Westsibirischen Region // Stalinismus in der sowjetischen Provinz 1937–1938 / [Ed. by Binner R., Bonwetsch B., Junge M. – Berlin: Akademie Verlag, 2010. – Pp. 287–298; Baberowski J. Der rote Terror: Die Geschichte des Stalinismus. – Munich: Deutsche Verlags-Anstalt, 2003. – Pp. 189–190; Kuromiya H. Accounting for the Great Terror // Jahrbücher für Geschichte Osteuropas. – 2003. – № 53 (1). – P. 93.

Binner R., Junge M. Wie der Terror «Gross» wurde: Massenmord und Lagerhaft nach Befehl 00447 // Cahiers du Monde russe. – 2001. – № 42 (2-3/4). – Pp. 561–562; Werth N. La terreur et le désarroi. – P. 283. О «дополнительной тысяче» см.: Jansen M., Petrov N. Stalinʼs Loyal Executioner. – Pp. 82, 87.

Про «раз и навсегда» см.: Binner R., Junge M. Wie der Terror «Gross» wurde. Wie der Terror. – Pp. 565, 567. Про указанные цифры см.: Никольський В.М. Репресивна діяльність органів державної безпеки СРСР в Україні. – Донецьк: Видавництво Донецького Національного університету, 2003. – С. 93.

Вашлин А.Ю. Террор районного масштаба: «Массовые операции» НКВД в Кунцевском районе Московской области 1937–1938 гг. – Москва: Росспэн, 2004. – С. 38. По поводу «лучше сделать слишком много...» см.: Baberowski J. Der rote Terror. – P. 192.

Binner R., Junge M. Wie der Terror «Gross» wurde. – Pp. 565–568.

Binner R., Junge M. Wie der Terror «Gross» wurde. – P. 567.

Binner R., Junge M. Wie der Terror «Gross» wurde. – P. 568. О случае с туалетом см.: Michniuk W. Z historii represji politycznych przeciwko Polakom na Białorusi w latach trzydziestych // Polska-Białoruś 1918–1945: Zbiór studiów i materiałów / Ed. by Balcerak W. – Warszawa: IH PAN, 1993. – P. 118. См. также: Weissberg-Cybulski A. Wielka czystka / Transl. by Ciołkosz A. – Paris: Institut Litteraire, 1967. – P. 293. О подписывании чистых страниц см.: McLoughlin B. Mass Operations of the NKVD, 1937–8. – P. 127.

Binner R., Junge M. Wie der Terror «Gross» wurde. – Pp. 571–577. Иногда приказы Сталина были очень локальными и точными, например, см.: Канвеер сьмерци / Пад ред. Кузьняцоȳа И. – Минск: Наша Нива, 1997. – Сc. 72–73. На Соловках были расстреляны около 1825 заключенных.

Про Омск см.: Binner R., Junge M. Wie der Terror «Gross» wurde. – Pp. (557–580). О вынесении приговоров 1301 осужденному за одну ночь см.: McLoughlin B. Mass Operations of the NKVD, 1937–8. – P. 129. См. также: Khlevniuk O.V. The History of the Gulag: From Collectivization to the Great Terror. – New Haven: Yale University Press, 2004. – С. 150.

Цитаты и о приемах расстрелов см.: McLoughlin B. Mass Operations of the NKVD, 1937–8. – Pp. 130, 131; Schlögel K. Terror und Traum. – Pp. 602, 618. О взрывчатке см.: Gregory P.R. Terror by Quota: State Security from Lenin to Stalin. – New Haven: Yale University Press, 2009. – P. 71.

О расстреле 35 454 человек см.: Юнге М., Бордюгов Г., Биннер Р. Вертикаль большого террора. – Москва: Новый Хронограф, 2008. – С. 201. Об остальных цифрах см.: Binner R., Junge M. «S etoj publikoj ceremonitʼsja ne sleduet». – С. 207. О лагерях см.: Werth N. La terreur et le désarroi. – P. 285; Khlevniuk O. The History of the Gulag. – С. 332. О стариках см.: Никольський В.М. Репресивна діяльність органів державної безпеки СРСР в Україні. – С. 99. О расстреле тридцати пяти глухонемых см.: Schlögel K. Terror und Traum. – P. 624; McLoughlin B. Mass Operations of the NKVD, 1937–8. – P. 136; Binner R., Junge M. Wie der Terror «Gross» wurde. – P. 590.

О событиях декабря и февраля см.: Nikolʼskij V. Die «Kulakenoperaion» im ukrainischen Donbass // Stalimismus in der sowjetischen Provinz 1937–1938 / Ed. by Binner R., Bonwetsch B., Junge M. – Berlin: Akademie Verlag, 2010. – P. 623; Никольський В.М. Репресивна діяльність органів державної безпеки СРСР в Україні. – С. 100. Об интерпретации Леплевского категорий из Приказа № 00447 см.: Šapoval J. Die Behandlung der «ukrainischen Nationalisten» im Gebiet Kiev // Stalinismus in der sowjetischen Provinz 1937–1938 / Ed. by Binner Rolf, Bonwetsch Bernd, Junge Marc. – Berlin: Akademie Verlag, 2010. – Pp. 339, 341. Об аресте 40 530 человек см.: Нікольський. Репресивна діяльність. – С. 153. О добавленных 23 650 человек к смертной квоте см.: Šapoval J. Die Behandlung der «ukrainischen Nationalisten» im Gebiet Kiev. – P. 343. О цифрах 70 868, 35 563 и 830 см.: Юнге и др. Вертикаль большого террора. – С. 533. О цифрах 1102 и 1226 см.: Nikolʼskij V. Die «Kulakenoperaion» im ukrainischen Donbass. – Pp. 634–635.

Stroński H. Represje stalinizmu wobec ludności polskiej na Ukrainie w latach 1929–1939. – Warszawa: Wspólnota Polska, 1998. – P. 243.

Пастернак пишет об этом в «Докторе Живаго».

Гурьянов А. Е. Обзор советских репрессивных кампаний против поляков и польских граждан // Поляки и русские: Взаимопонимание и взаимонепонимание / Под ред. Липатова А.В. и Шайтанова И.О. – Москва: Индрик, 2000. – С. 202.

Goeschel C., Wachsmann N. Introduction. – Pp. 26–27. Возможно, от пяти до пятнадцати тысяч человек отправили в лагеря за гомосексуализм, из них около половины умерли до окончания Второй мировой войны (см.: Evans R.J. The Third Reich at War. – New York: Penguin, 2009. – P. 535).

Goeschel C., Wachsmann N. Introduction. – Pp. 4, 20, 21, 27; Evans R.J. The Third Reich in Power. – P. 87. О качающемся маятнике национальной политики очень хорошо сформулировано в книге: Martin T. Affirmative Action Empire. – Ithaca: Cornell University Press, 2001.

О 267 приговорах в нацистской Германии см.: Evans R.J. The Third Reich in Power. – Pp. 69–70.

Отличный анализ национальных операций см.: Martin T. The Origins of Soviet Ethnic Cleansing // Journal of Modern History. – 1998. – № 70 (4). – Pp. 813–861. Цит.: Jansen M., Petrov N. Stalinʼs Loyal Executioner. – P. 96. См. также: Baberowski J. Der rote Terror. – P. 198.

Детальнее про польский вопрос см.: Snyder T. Sketches from a Secret War. – Pp. 115–132.

Snyder T. Sketches from a Secret War. – Pp. 115–116. Идея о Польской военной организации, видимо, возникла в 1929 году, когда советский агент был назначен ответственным за комиссию по безопасности Коммунистической партии Польши – см.: Stroński H. Represje stalinizmu wobec ludności polskiej na Ukrainie w latach 1929–1939. – P. 210.

Stroński H. Represje stalinizmu wobec ludności polskiej na Ukrainie w latach 1929–1939. – Pp. 211–213. О Сохацком см.: Kieszczyński L. Represje wobec kadry kierowniczej KPP // Tragedia Kommunistycznej Partii Polski / Ed. by Maciszewski J. – Warszawa: Książka і Wiedza, 1989. – P. 202. Детальнее о Вандурском см.: Shore M. Caviar and Ashes. По крайней мере один известный польский коммунист вернулся из Советского Союза и работал на поляков (см. его книгу: Reguła J.A. Mitzenmacher Józef or Mützenmacher Mieczysław. Historia Komunistycznej Partji Polski. – Toruń: Portal, 1994 (1934)).

Про январь 1934 года см.: Stroński H. Represje stalinizmu wobec ludności polskiej na Ukrainie w latach 1929–1939. – Pp. 226–227. О мотивах и масштабах последующих депортаций см.: Kupczak J. Polacy na Ukrainie w latach 1921–1939. – Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 1994. – P. 324.

Про первую подсказку см.: Kuromiya H. The Voices of the Dead: Stalinʼs Great Terror in the 1930s. – London: Yale University Press, 2007. – P. 221. Про «знаю все» см.: Stroński H. Represje stalinizmu wobec ludności polskiej na Ukrainie w latach 1929–1939. – Pp. 226–227. См. также: Morris J. The Polish Terror: Spy Mania and Ethnic Cleansing in the Great Terror // Europe-Asia Studies. – 2004. – № 56/5 (July). – Pp. 756–757.

Stroński H. Represje stalinizmu wobec ludności polskiej na Ukrainie w latach 1929–1939. – P. 227; Snyder T. Sketches from a Secret War. – Pp. 119–120.

Никольський В.М. Репресивна діяльність органів державної безпеки СРСР в Україні. – С. 337; Stroński H. Represje stalinizmu wobec ludności polskiej na Ukrainie w latach 1929–1939. – P. 227. Детальнее о Балицком см.: Шаповал Ю., Пристайко В., Золотарьов В. Всеволод Балицький // ЧК-ГПУ-НКВД в Україні: Особи, факти, документи. – Київ: Абрис, 1997. – С. 69–74. Похожая судьба постигла Станислава Косиора, бывшего генсека Компартии Украины, который был поляком. Он тоже сыграл огромную роль в кампании голодомора 1933 года, и его точно так же расстреляли как польского шпиона.

Больше про «польскую операцию» см.: Рубльов О., Репрінцев В. Репресії проти поляків в Україні у 30-ті роки // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 1995. – № 1 (2). – С. 126; Paczkowski A. Pologne, la «nation ennemie» // Le livre noir du communisme: Crimes, terreur, repression / Ed. by Courtois S., Werth N., Panné J.-L., Paczkowski A., Bartosek K., Margolin J.-L. – Paris: Robert Laffont, 1997. – P. 400; Stroński H. Represje stalinizmu wobec ludności polskiej na Ukrainie w latach 1929–1939. – P. 220.

ПОВ – Польская военная организация (от польск. POW). Текст оригинального Приказа № 00485 см.: http://www.memorial.krsk.ru/DOKUMENT/USSR/370811.htm (прим. пер.).

О Приказе № 00485 см.: Ленинградский мартиролог 1937–1938. – С.-Петербург: Российская национальная библиотека, 1996. – Т. 4. – С. 454–456.

Другие примеры см.: Gilmore G. Defying Dixie: The Radical Roots of Civil Rights, 1919–1950. – New York: Norton, 2008.

Petrov N., Roginskii A. The «Polish Operation» of the NKVD // Stalin’s Terror: High Politics and Mass Repression in the Soviet Union / Ed. by McLoughlin B. and McDermott K. – Houndsmill: Palgrave, 2003. – P. 154; Никольський В.М. Репресивна діяльність органів державної безпеки СРСР в Україні. – С. 105. Показатели представителей национальных меньшинств будут приведены позже в этом разделе.

Про «поставщиков» см.: Kuromiya H. Stalin. – P. 118. О польских дипломатах см.: Snyder T. Sketches from a Secret War. – Pp. 121–127. Про цифры о Центральном комитете см.: Kieszczyński L. Represje wobec kadry kierowniczej KPP. – P. 198. Бесценную информацию про жизнь польских коммунистов в СССР см.: Budzyńska C. Strzępy rodzinnej sagi. – Warsaw: Żydowski Instytut Historyczny, 1997.

Цит.: Петров Н.В., Рогинский А.Б. Польская операция НКВД 1937–1938 гг. // Репрессии против поляков и польских граждан / Под ред. Гурьянова А.Е. – Москва: Звенья, 1997. – С. 23. Об использовании телефонной книги см.: Brown K. A Biography of No Place. – Cambridge: Harvard University Press, 2004. – P. 158.

Stroński H. Represje stalinizmu wobec ludności polskiej na Ukrainie w latach 1929–1939. – P. 240.

Петров Н.В., Рогинский А.Б. Польская операция НКВД 1937–1938 гг. – С. 28; Werth N. La terreur et le désarroi. – P. 294.

Цитата и цифры: Наумов Л. Сталин и НКВД. – Москва: Яуза, 2007. – С. 299–300. Примеры см.: Stroński H. Represje stalinizmu wobec ludności polskiej na Ukrainie w latach 1929–1939. – Pp. 223, 246.

О семье Юревич см.: Głębocki H. Pierwszy naród ukarany: świadectwa Polaków z Leningradu // Arcana. – 2005. – №№ 64–65. – Pp. 158–166.

О семье Маковских см.: Głębocki H. Pierwszy naród ukarany: świadectwa Polaków z Leningrau // Arcana. – 2005. – № 64–65. – Pp. 166–172. О цифре 6597 см.: Петров Н.В., Рогинский А.Б. Польская операция НКВД 1937–1938 гг. – С. 168.

Ilic M. The Great Terror in Leningrad: A Quantitative Analysis // Europe–Asia Studies. – 2000. – № 52 (8). – P. 1522.

О просыпании см.: Głód i represje wobec ludności polskiej na Ukrainie 1932–1947. – P. 236. «Воронок» используется в польском и русском языках, «Черная Маруся» – в русском. Свидетельства о «душегубках», которые позже будут использовать для обозначения немецких газенвагенов, см.: Schlögel K. Terror und Traum. – P. 615. О Кунцево см.: Вашлин А.Ю. Террор районного масштаба. – С. 40, 44.

Об истоках польской приграничной идентичности см.: Snyder T. The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1956–1999. – New Haven: Yale University Press, 2003. Редефиниция советских поляков – центральная тема книги: Brown K. A Biography of No Place. – Cambridge: Harvard University Press, 2004.

Про национальные чистки см.: Наумов Л. Сталин и НКВД. – С. 262–266 (цитата о цвете нации – на с. 266). Цитата Бермана см.: Michniuk W. Z historii represji politycznych przeciwko Polakom na Białorusi w latach trzydziestych. – P. 115. Про 218 писателей см.: Mironowicz E. Białoruś. – Warszawa: Trio, 1999. – Pp. 88–89. См. также: Юнге М., Бордюгов Г., Биннер Р. Вертикаль большого террора. – С. 624.

Детальнее об этом способе убийства см.: Goujon A. Kurapaty (1937–1941): NKVD Mass Killings in Soviet Belarus. – Unpublished paper, 2008; Marples D. Kuropaty: The Investigation of a Stalinist Historical Controversy // Slavic Review. – 1994. – № 53 (2). – Pp. 513–517; Ziółkowska E. Kurapaty // Biuletyn Instytutu Pamięci Narodowej. – 2009. – № 96/97. – Pp. 47–49.

Про 17 772 приговоров см.: Петров Н.В., Рогинский А.Б. Польская операция НКВД 1937–1938 гг. – С. 168. Об общем количестве смертей (61 501) см.: Morris J. The Polish Terror. – P. 759.

Jancen et al. Stalinʼs Executioner. – P. 258. Про Успенского см.: Parris Michael. The Lesser Terror: Soviet State Security, 1939–1953. – Santa Barbara: Praeger, 1996. – Pр. 6, 11; Kuromiya H. Freedom and Terror in the Donbas. – P. 240.

Werth N. La terreur et le désarroi. – P. 292.

Про Мошинску и Ангельчик см.: Kuromiya Н. The Voices of the Dead. – Pp. 49–51, 221–223.

Цит.: Głód i represje wobec ludności polskiej na Ukrainie 1932–1947. – P. 94. Про Жмеринку см.: Stroński H. Represje stalinizmu wobec ludności polskiej na Ukrainie w latach 1929–1939. – P. 225.

Цит.: Głód i represje wobec ludności polskiej na Ukrainie 1932–1947. – P. 244. См. также: Stroński H. Represje stalinizmu wobec ludności polskiej na Ukrainie w latach 1929–1939. – P. 235; IIwanow Mikołaj. Pierwszy naród ukarany: Stalinizm wobec polskiej ludności kresowek 1921–1938. – Warszawa: Omnipress, 1991. – P. 153.

Про Кошевич, белье и записку см.: Głód i represje wobec ludności polskiej na Ukrainie 1932–1947. – Pp. 90, 101, 148.

Про осень 1937 года и сиротские приюты см.: Петров Н.В., Рогинский А.Б. Польская операция НКВД 1937–1938 гг. – С. 26; Kupczak J. Polacy na Ukrainie. – Pp. 327, 329; Jansen M., Petrov N. Stalinʼs Loyal Executioner. – P. 97. О Пивинском и Пашкевич см.: Głód i represje wobec ludności polskiej na Ukrainie 1932–1947. – Pp. 151, 168.

Петров Н.В., Рогинский А.Б. Польская операция НКВД 1937–1938 гг. – С. 30; Binner R., Junge M. Wie der Terror «Gross» wurde. – P. 591; Werth N. La terreur et le désarroi. – Pp. 294, 470.

О приговорах, вынесенных для 100 и 138 человек см.: Stroński H. Represje stalinizmu wobec ludności polskiej na Ukrainie w latach 1929–1939. – P. 228.

Про цифру 111 091 см.: Петров Н.В., Рогинский А.Б. Польская операция НКВД 1937–1938 гг. – С. 32. О предполагаемой цифре 85 тысяч расстрелов советских поляков см.: Петров Н.В., Рогинский А.Б. Польская операция НКВД 1937–1938 гг. – С. 171. Похожая цифра озвучена и в: Jansen M., Petrov N. Stalinʼs Loyal Executioner. – P. 99. Наумов предполагает, что поляков погибло 95 тысяч, – см.: Наумов Л. Сталин и НКВД. – С. 299. См. также: Schlögel K. Terror und Traum. – P. 636.

Сравните с почти идентичными подсчетами Морриса (Morris J. The Polish Terror. – P. 762).

Про сравнительное число арестов см.: Хаустов В. Деятельность органов государственной безопасности НКВД СССР (1934–1941 гг.). – Дис. на соискание.... докт. истор. н. – М.: Академия Федеральной Службы Безопасности Российской Федерации, 1997. – С. 316. Здесь и далее замечания о слабом присутствии польской разведки в 1937 и 1938 годах основаны на многонедельных обозрениях соответствующих файлов Второго Департамента Польского генеральского состава в Польских военных архивах (Centralne Archiwum Wojskowe, CAW) – детальнее о спектре архивных цитат см.: Snyder T. Sketches from a Secret War. – Pp. 83–112. Там же я касаюсь вопроса о вреде, нанесенном Большим террором по позициям советской безопасности.

На Кавказе меньшее число людей тоже были насильно переселены – см.: Baberowski J. Der Feind ist überall: Stalinismus im Kaukasus. – Pp. 771–772. О расстреле 20 474 человек см.: Kuromiya H. The Great Terror and «Ethnic Cleansing»: The Asian Nexus. – Неизданная статья, октябрь 2009. – P. 13. Также см.: Gelb M. An Early Soviet Ethnic Deportation: The Far-Eastern Koreans // Russian Review. – 1995. – № 54 (3). – Pp. 389–412.

Цит.: Evans R.J. The Third Reich in Power. – P. 357. О «немецкой операции» см.: Приказ № 00439 (55 005 вынесенных приговоров, 41 989 – смертных приговоров). См. также: Schlögel K. Terror und Traum. – P. 628.

Khlevniuk O. The History of the Gulag. – P. 147. Я цитирую цифры из: Binner R., Junge M. «S etoj publikoj ceremonitʼsja ne sleduet». – P. 207. Мартин приводит цифру 386 798 смертных приговоров по Приказу № 00447 (см.: Martin T. The Origins of Soviet Ethnic Cleansing. – P. 855).

Советская Украина представляла 22% от общего населения, и на ее долю пришлось 27% обвинительных приговоров (см.: Gregory P.R. Terror by Quota. – P. 265). О 123 421 смертном приговоре см.: Никольський В.М. Репресивна діяльність органів державної безпеки СРСР в Україні. – С. 402; на ст. 340 приведено национальное соотношение арестованных в 1937–1938 годах в Советской Украине: 53,2% украинцев (78,2% от общего населения), 7,7% русских (11,3% от общего населения), 18,9% поляков (1,5% от общего населения) и 10,2% немцев (1,4% от общего населения).

Khlevniuk O. Party and NKVD: Power Relationships in the Years of the Great Terror // Stalinʼs Terror: High Politics and Mass Repression in the Soviet Union / Ed. by McLoughlin B., McDermott K. – New York: Palgrave Macmillan, 2003. – Pp. 23, 28; Binner R., Junge M. Wie der Terror «Gross» wurde. – Pp. 591–593.

О соотношении офицерского состава см.: Петров Н., Скоркин К.В. Кто руководил НКВД, 1934–1941. – Москва: Звенья, 1999. – С. 475; Gregory P.R. Terror by Quota. – P. 63. Представленность евреев летом 1936 года была все еще выше в генеральских чинах (54%) и в центральном аппарате НКВД в Москве (64%) и среди высшего руководящего состава в Советской Украине (67%) – о первых двух категориях см.: Наумов Л. Борьба в руководстве НКВД в 1936–1938 гг. – Москва: Модерн-А, 2006. – С. 119; о третьей – Золоторьов В. Начальницький склад НКВС УРСР у середині 30-х рр. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 2001. – № 2. – С. 326–331. Латвийцы, немцы и поляки полностью исчезли из высшего руководящего состава НКВД за время Большого террора. Например, поляк Станислав Реденс был начальником московского НКВД и подписал приказы о расстреле 20 761 человека за время террора. Его самого арестовали и позже расстреляли как польского националиста.

О государственных пенсиях см.: Kotkin S. Magnetic Mountain: Stalinism as a Civilization. – Berkeley: University of California Press, 1995. – P. 122.

Haslam J. The Soviet Union and the Struggle for Collective Security in Europe, 1933–39. – P. 194.

Hirsch F. Empire of Nations: Ethnographic Knowledge and the Making of the Soviet Union. – Ithaca: Cornell University Press, 2005. – Pp. 293–294.

Об Австрии см.: Dean M. Robbing the Jews: The Confiscation of Jewish Property in the Holocaust, 1933–1945. – Cambridge: Cambridge University Press, 2008. – Pp. 86, 94, 105.

О выселениях см.: Tomaszewski J. Preludium Zagłady. Wygnanie Żydów polskich z Niemiec w 1938 r. – Łódź: PWN SA, 1998. – Pp. 5, 139 и по тексту. Также см.: Longerich P. Politik der Vernichtung. – Pp. 193–204; Kershaw I. Hitler: A Biography. – New York: W.W. Norton, 2008. – Pp. 459, 472.

Goeschel C., Wachsmann N. Introduction. – P. 24.

О 12 ноября 1938 года см.: Polian P. Hätte der Holocaust beinahe nicht stattgefunden? Überkegungen zu einem Schriftwechsel im Wert von zwei Millionen Menschenleben // Besatzung, Kollaboration, Holocaust / Ed. by Hurter Johannes, Zarusky J. – Munich: R. Oldenbourg Verlag, 2008. – P. 4.

О Мадагаскаре см.: Polian P. Hätte der Holocaust beinahe nicht stattgefunden? Überkegungen zu einem Schriftwechsel im Wert von zwei Millionen Menschenleben // Besatzung, Kollaboration, Holocaust / Ed. by Hurter J., Zarusky J. – Munich: R. Oldenbourg Verlag, 2008. – Pp. 4, 8. О ревизионистах см.: Arens M. The Jewish Military Organization (ŻZW) in the Warsaw Ghetto // Holocaust and Genocide Studies. – 2005. – № 19 (2). – P. 205; Spector S. Żydzi wołyńscy w Polsce międzywojennej i w okresie II wojny światowej (1920–1944) // Europa Nieprowincjonalna / Ed. by Jasiewicz K. – Warszawa: Instytut Studiów Politycznych PAN, 1999. – P. 539.

О польско-немецких отношениях см.: Roos H. Polen und Europa. – Pp. 253, 396; Kershaw I. Hitler. – P. 475; Weinberg G.L. The Foreign Policy of Hitlerʼs Germany. – Chicago: University of Chicago Press, 1980. – Pp. 20, 404, 484.

Цит.: Evans R.J. The Third Reich in Power. – P. 604.

Kershaw I. Hitler. – P. 482; Zarusky J. «Hitler bedeutet Krieg»: Der deutsche Weg zum Hitler-Stalin-Pakt // Osteuropa. – 2009. – № 59 (7/9). – Pp. 106–107.

См.: Haslam J. The Soviet Union and the Struggle for Collective Security in Europe, 1933–39. – Pp. 90, 153. О Литвинове см.: Herf J. The Jewish Enemy: Nazi Propaganda During World War II and the Holocaust. – Cambridge: Harvard University Press, 2006. – P. 104; Orwell G. Orwell and Politics. – London: Penguin, 2001. – P. 78.

Цит.: Wieczerkiewicz P.P. Łańcuch śmierci. – P. 323.

Haslam J. The Soviet Union and the Struggle for Collective Security in Europe, 1933–39. – P. 227. Цит.: Weinberg G.L. A World at Arms: A Global History of World War II. – Cambridge: Cambridge University Press, 1994. – P. 52. Я не касаюсь здесь происходившего с Кёстлером в Испании, что совпало с заключением в тюрьму его друга Вайсберга в СССР (см.: Koestler A. Untitled // The God That Failed / Ed. by Crossman R. – London: Hamilton, 1950. – Pp. 75–80).

Цит.: Lukacs J. The Last European War. – New Haven: Yale University Press, 1976. – Pp. 58–59.

Krebs G. Japan and the German-Soviet War, 1941 // From Peace to War: Germany, Soviet Russia, and the World, 1939–1941 / Ed. by Wegner Bernd. – Providence: Berghahn Books, 1997. – P. 543; Haslam J. The Soviet Union and the Threat from the East. – Houndsmills: Macmillan, 1992. – P. 132.

Levine H. In Search of Sugihara. – P. 121; Rotner S.P. Japanese Diplomats and Jewish Refugees: A World War II Dilemma. – Westport: Praeger, 1998. – P. 102; Kuromiya H., Pepłoński A. Między Warszawą a Tokio: Polsko-japońska współpraca wywiadowcza 1904–1944. – Pp. 470–485; Hasegawa T. Racing the Enemy: Stalin, Truman, and the Surrender of Japan. – Cambridge: Harvard University Press, 2005. – P. 13.

Böhler J. «Größte Härte»: Verbrechen der Wehrmacht in Polen September/Oktober 1939. – Osnabrück: Deutschs Historisches Institut, 2005. – Pp. 16, 69, 72, 74; Böhler J. Der Überfall: Deutschlands Krieg gegen Polen. – Frankfurt am Main: Eichborn, 2009. – P. 100. О цифре 158 см.: Datner S. 55 Dni Wehrmachtu w Polsce. – Warsaw: MON, 1967. – P. 94.

О Варшаве см.: Böhler J. Der Überfallö. – Pp. 171–172. О расстреле истребителями колонн беженцев см.: Datner S. 55 Dni Wehrmachtu w Polsce. – P. 96; Mazower M. Hitlerʼs Empire: Nazi Rule in Occupied Europe. – London: Allen Lane, 2008. – P. 67.

Naumann M. Die Mörder von Danzig // Die Zeit. – 10.09.2009. – Pp. 54–55; Grass G. Beim Häuten der Zwiebel. – Munich: Deutscher Taschenbuch Verlag. – 2008. – Pp. 15–16.

О смерти немецких солдат как об «убийстве» см.: Datner S. Zbrodnie Wehrmachtu na jeńcach wojennych w II Wojniej Światowej. – Warszawa: MON, 1964. – P. 73. О «дерзости» см.: Lukacs J. The Last European War. – P. 58. О сарае и кавалеристах см.: Datner S. Zbrodnie Wehrmachtu na jeńcach wojennych w II Wojniej Światowej. – Pp. 72, 69; Rossino A.B. Hitler Strikes Poland: Blitzkrieg, Ideology, and Atrocity. – Lawrence: University Press of Kansas, 2003. – Pp. 166, 169; Böhler J. «Größte Härte». – P. 23.

Вот более детальная инструкция: «Закройте ваши сердца для жалости. Жестокая операция. Восемьдесят миллионов человек должны получить свое. Их существование должно быть обеспечено. Более сильный имеет право. Сверхжесткость» (см. Mallmann K.-M., Bühler J., Matthäus J. Einsatzgruppen in Polen: Darstellung und Dokumentation. – Darmstadt: WGB, 2008. – P. 54). О Цепелеве см.: Böhler J. «Größte Härte». – P. 131. О красном кресте см.: Rossino A.B. Hitler Strikes Poland. – Pp. 181, 184. О других танковых нападениях см.: Datner J. Zbrodnie Wehrmachtu na jeńcach wojennych w II Wojniej Światowej. – P. 62.

О «поляках-рабах» и гримасе смерти см.: Rossino A.B. Hitler Strikes Poland. – Pp. 141, 204. О «намерении Лидера уничтожить и искоренить польский народ» см.: Mallmann K.-M., Bühler J., Matthäus J. Einsatzgruppen in Polen. – P. 57.

Rossino A.B. Hitler Strikes Poland. – Pp. 138, 141; Böhler J. «Größte Härte». – P. 100.

Bartoszewski W. Warszawski pierścień śmierci. – Warszawa: Świat Książki, 2008. – Pp. 52–53.

Böhler J. «Größte Härte». – P. 19.

О городе Солец см.: Böhler J. «Größte Härte». – P. 116. О еврейском мальчике, у которого попросили воды, см.: Rossino A.B. Hitler Strikes Poland. – P. 172. О Дынуве см.: Böhler J. «Größte Härte». Der Überfall. – P. 200. По подсчетам Россино, евреи составляли семь из пятидесяти тысяч польских гражданских лиц, убитых немцами к концу 1939 года (см.: Rossino A.B. Hitler Strikes Poland. – P. 234). Такие же цифры приведены в книге: Mallmann K.-M., Bühler J., Matthäus J. Einsatzgruppen in Polen. – P. 88. Бёлер приводит цифру тридцать тысяч на конец октября (см.: Böhler J. «Größte Härte». «Größte Härte». – P. 140) и сорок пять тысяч, из которых евреев было семь тысяч, к концу того же года (см. Böhler J. «Größte Härte». Der Überfall. – P. 138).

Об основаниях для такой надежды см.: Młynarski B. W niewoli sowieckiej. – London: Gryf Printers, 1974. – Pp. 54–59.

Цит.: Weinberg G.L. A World at Arms. – P. 57.

О предательстве во Львове см.: Katyn: A Crime Without Punishment / Ed. by Cienciala A.M., Lebedeva N.S., Materski W. – New Haven: Yale University Press, 2007. – P. 20; Czapski J. Wspomnienia starobielskie. – Nakład Oddziału Kultury і Praсy II Korpusu, 1945. – P. 9–10; Wnuk R. «Za pierwszego Sowieta». Polska konspiracjz na Kresach Wschodnich II Rzeszypospolitej. – Warszawa: IPN, 2007. – P. 35.

Об украинской степи см.: Czapski J. Wspomnienia starobielskie. – P. 15. О чувствах польских фермеров см.: Młynarski B. W niewoli sowieckiej. – Pp. 98–99.

По подсчетам Грицюка, военнопленных было 125 тысяч (Hryciuk G. Victims 1939–1941: The Soviet Repressions in Eastern Poland // Shared History – Divided Memory: Jews and Others in Soviet-Occupied Poland / Ed. by Barkan E., Cole E. A., Struve K. – Leipzig: Leipzig University-Verlag, 2007. – P. 179), а по подсчетам Циенциала – 230–240 тысяч (Katyn: A Crime. – P. 26). СССР удерживал около пятнадцати тысяч человек на тяжелой работе в шахтах и на строительстве дорог, из которых около двух тысяч погибли в 1941 году во время эвакуации (см.: Hryciuk G. Victims 1939–1941. – P. 180).

Примеры того, как люди из тюрьмы попадали во власть в разных районах, см.: HI 209/1/10420, HI 209/6/5157, HI 209/11/4217, HI 210/14/10544, HI 210/14/4527, HI 210/14/2526, HI 209/13/2935, HI 210/12/1467. О вышеперечисленных случаях бесчинств см.: Gross J.T. Revolution from Abroad: The Soviet Conquest of Polandʼs Western Ukraine and Western Belorussia. – Princeton: Princeton University Press, 2000. – Pp. 37, 44. Детальнее о подобных случаях см.: HI 209/13/2935, HI 209/13/3124, HI 210/1/4372, HI 210/5/4040, HI 210/14/4908, HI 209/7/799.

О типичном приговоре см.: Jasiewicz K. Zagłada polskich Kresów. Ziemiaństwo polskie na Kresach Północno-Wschodnich Rzeczypospolitej pod okupacją sowiecką 1939–1941. – Warszawa: Volumen, 1998. – P. 172. Об аресте 109 400 человек и о 8513 людях, приговоренных к смерти, см.: Hryciuk G. Victims 1939–1941. – P. 182. О диспропорции цифр арестов и заключения в тюрьму см.: Khlevniuk O. The History of Gulag. – P. 236; Głowacki A. Sowieci wobec Polaków na ziemiach wschodnich II Rzeczypospolitej 1939–1941. – Łódź: Wydawnictwo Uniwesytetu Łódzkiego, 1998. – P. 292.

О 61 тысяче польских граждан см.: Rossino A.B. Hitler Strikes Poland. – Pp. 15, 30 (о «разрушить Польшу» – Р. 77). См. также: Ingrao C. Violence de guerre, violence génocide: Les Einsatzgruppen // La violence de guerre 1914–1945 / Ed. by Audion-Rouzeau S., Becker A., Ingrao Chr., Rousso H. – Paris: Éditions Complexes, 2002. – Pp. 219–220. О Гейдрихе и Гитлере см.: Mallmann K.-M., Bühler J., Matthäus J. Einsatzgruppen in Polen. – P. 57; Mańkowski Z. Ausserordentliche Befriedungsaktion 1940 Akcja AB na ziemiach polskich / Ed. by Mańkowski Z. – Warszawa: GKBZpNO-IPN, 1922. – P. 7. О докторских степенях см.: Browning C.R. The Origins of the Final Solution: The Evolution of Nazi Jewish Policy, September 1939 – March 1942. – Lincoln: University of Nebraska Press, 2004. – P. 16.

О Катовице см.: Rossino A.B. Hitler Strikes Poland. – P. 78. Об отсутствии точного числа жертв см.: Mallmann K.-M., Bühler J., Matthäus J. Einsatzgruppen in Polen. – P. 80.

У айнзацгруппы z.b.V было задание выгнать евреев (см. Rossino A.B. Hitler Strikes Poland. – Pp. 90, 94, 98, 101 (указана цифра 22 тысячи человек)). О Пшемысле см.: Böhler J. Der Überfall. – Pp. 202–203. См. также: Pohl D. Die Herrschaft der Wehrmacht: Deutsche Militärbestazung und einheimische Bevölkerung in der Sowjetunion 1941–1944, Munich: R. Oldenbourg, 2008 Herrschaft. – P. 52.

О Гитлере см.: Rutherford P.T. Prelude to the Final Solution: The Nazi Program for Deporting Ethnic Poles, 1939–1941. – Lowrence: University Press of Kansas, 2007. – P. 53. О Франке см.: Seidel R. Deutsche Besatzungspolitik in Polen: Der Distrikt Radom 1939–1945. – Paderborn: Ferdinand Schöningh, 2006. – P. 184. О Франке как бывшем юристе Гитлера см.: Mazower M. Hitlerʼs Empire. – P. 74.

Wnuk R. «Za pierwszego Sowieta». – Pp. 13–23. Авторитетным изданием по этой теме является: Gross J.T. Revolution from Abroad: The Soviet Conquest of Polandʼs Western Ukraine and Western Belorussia. – Princeton: Princeton University Press, 2002.

Wnuk R. «Za pierwszego Sowieta». – P. 23; Hryciuk G. Victims 1939–1941. – P. 199.

О 139 794 угнанных из собственных домов см.: Hryciuk G. Victims 1939–1941. – P. 184. Гловацкий пишет о температуре минус 42 градуса по Цельсию (см.: Głowacki A. Sowieci wobec Polaków na ziemiach wschodnich II Rzeczypospolitej 1939–1941. – P. 328); см. также: Jolluck K.R. Exile and Identity: Polish Women in the Soviet Union During World War II. – Pittsburgh: University of Pittsburgh Press, 2002. – P. 16.

Об «аде» и умиравших стариках см.: Polskie dziezi na tułzczych szlakach 1939–1950 / Ed. by Wróbel J., Żelazko J. – Warszawa: IPN, 2008. – Pp. 156, 178. См. также: Gross J.T. Revolution from Abroad. – Pp. 214–218. Об «их мечтах и их желаниях» см.: Gruszińska I., Gross J.T. War Through Childrenʼs Eyes: The Soviet Occupation and the Deportations, 1939–1941. – Stanford: Hoover Institution Press, 1981. – P. 78.

Jolluck K.R. Exile and Identity. – P. 41.

До 1 июля 1941 года в спецпоселениях среди депортированных умерло 10 864 человека – см.: Khlevniuk O. The History of the Gulag. – P. 279. О «местных» см.: The Dark Side of the Moon. – London: Faber and Faber, 1946. – P. 143. О распухшем отце и сапогах см.: Gruszińska I., Gross J.T. War Through Childrenʼs Eyes. – Pp. 63, 88.

О скелетах, о том, «что было у него на сердце», и эмблеме с белым орлом см.: Gruszińska I., Gross J.T. War Through Childrenʼs Eyes. – Pp. 191, 202, 78 (а также 71, 194).

Pankowicz A. Akcja AB w Krakowie // Ausserordentliche Befriedungsaktion 1940 Akcja AB na ziemiach polskich / Ed. by Mańkowski Z. – Warszawa: GKBZpNP-IPN, 1992. – P. 43; Burleigh M. Germany Turns Eastwards: A Study of Ostforschung in the Third Reich. – Cambridge: Cambridge University Press, 1988. – P. 275.

Цит.: Shore Z. What Hitler Knew: The Battle for Information in Nazi Foreign Policy. – Oxford: Oxford University Press, 2003. – P. 15. См. также: Rutherford P.T. Prelude to the Final Solution. – P. 56.

Rutherford P.T. Prelude to the Final Solution. – Pp. 59, 75.

Об указанных цифрах см.: Rutherford P.T. Prelude to the Final Solution. – P. 59; Życie i zagłada Żydów polskich 1939–1945: Relacje świadków / Ed. by Grynberg M., Kotowska M. – Warsaw: Oficyna Naukowa, 2003. – P. xii; Hilberg R. The Destruction of the European Jews. – New Haven: Yale University Press, 2003. – 3 vols. – Pp. 156, 189 (volume I).

О цифрах депортированных см.: Rutherford P.T. Prelude to the Final Solution. – Pp. 1, 75, 88. Про Овинскую см.: Kershaw I. Hitler. – P. 535; Evans R.J. The Third Reich at War. – Pp. 75–76. Об убийстве 7700 польских граждан из заведений для душевнобольных см.: Browning C.R. The Origins of the Final Solution. – P. 189. Также см.: Mazower M. Hitlerʼs Empire. – P. 85.

Цит.: Urbański K. Zagłada Żydów w dystrykcie radomskim. – Kraków: Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej, 2004. – P. 32. О Ловиче см.: Życie i zagłada. – Pp. 239–240.

Rutherford P.T. Prelude to the Final Solution. – Pp. 9, 88, 102.

Общее описание трех лагерей см.: Katyn: A Crime. – Pp. 29–33; Abramov V. The Murderers of Katyn. – New York: Hippocrene Books, 1993. – Pp. 46, 83, 101; Młynarski B. W niewoli sowieckiej. – Pp. 113–114. О праздновании Рождества см.: Młynarski B. W niewoli sowieckiej. – Pp. 156–157.

Katyn: A Crime. – P. 33. Об очертаниях тел и скелетах см.: Czapski J. Wspomnienia starobielskie. – Pp. 16, 31; Młynarski B. W niewoli sowieckiej. – Pp. 115–117. О воронье см.: Berling Z. Wspomnienia: Z łagrów do Andersa. – Warszawa: PDW, 1990. – P. 34.

Czapski J. Wspomnienia starobielskie. – P. 18; Swianiewicz S. In the Shadow of Katyń. – Calgary: Borealis, 2002. – P. 58; Młynarski B. W niewoli sowieckiej. – Pp. 205–209; Katyn: A Crime. – Pp. 33–35, 84–99, 159 (о том, сколько всего было стукачей; согласно данным, приведенным в этой книге, – около сотни).

Pamiętniki znalezione w Katyniu. – Paris: Editions Spotkania, 1989. – Pp. 30, 38, 43, 53 (Якубович). Об обратном адресе см.: Swianiewicz S. In the Shadow of Katyń. – P. 65.

Про дружбу узников с собаками см.: Młynarski B. W niewoli sowieckiej. – Pp. 256–257; Abramov V. The Murderers of Katyn. – Pp. 86, 102; Czapski J. Wspomnienia starobielskie. – P. 43. О ветеринаре, который за ними ухаживал, см.: Młynarski B. W niewoli sowieckiej. – Pp. 84, 256.

О польском подполье см.: Wnuk R. «Za pierwszego Sowieta». – Pp. 368–371. О решении расстрелять узников см.: Katyn: A Crime. – Pp. 116–120 (цитата на с. 118). Также см.: Jasiewicz K. Zagłada polskich Kresów. – P. 129.

Jasiewicz K. Zagłada polskich Kresów. – Pp. 131, 144–145, 159. Этих 7305 человек, видимо, расстреляли в Быковне и Курапатах – основных местах уничтожения людей во время Большого террора (см.: Kalbarczyk S. Przedmioty odnalezione w Bykowni a Kuropatach świadczą o polskości ofiar // Biuletyn Instytutu Pamięci Narodowej. – 2007. – №№ 10–11. – Pp. 47–53).

Swianiewicz S. In the Shadow of Katyń. – P. 75; Katyn: A Crime. – Pp. 122, 129–130, 175 (цитата на с. 130). Выдержки из дневника Адама Сольского см.: Zagłada polskich elit. – P. 37.

Katyn: A Crime. – P. 124; Zagłada polskich elit. Akcja AB-Katyń. – Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 2006. – P. 43.

Katyn: A Crime. – P. 124; Zagłada polskich elit. – P. 43. О Блохине см.: Braithwaite R. Moscow 1941: A City and Its People at War. – New York: Knopf, 2006. – P. 45.

Katyn: A Crime. – Pp. 126–128; Zagłada polskich elit. – P. 39.

Katyn: A Crime. – Pp. 122–123; Czapski J. Wspomnienia starobielskie. – Pp. 7, 8, 15, 17, 18, 45.

Abramov V. The Murderers of Katyn. – P. 46; Swianiewicz S. In the Shadow of Katyń. – Pp. 63, 66.

Katyn: A Crime. – P. 34; Czapski J. Wspomnienia starobielskie. – P. 18; Swianiewicz S. In the Shadow of Katyń. – P. 64; Młynarski B. W niewoli sowieckiej. – P. 225. О том, что информатор думал о системе, см.: Berling Z. Wspomnienia. – P. 32.

Цит.: Swianiewicz S. In the Shadow of Katyń – P. 69.

Это общее число расстрелов, приведенное в книге Katyn: A Crime (по тексту).

Katyn: A Crime. – Pp. 118, 173–174, 198–199 (цитата про отцов на с. 198). Про 60 667 сосланных в спецпоселение в Казахстане см.: Hryciuk G. Victims 1939–1941. – P. 187. О «бывших людях» см.: Khlevniuk O. The History of the Gulag. – P. 282. Также см.: Goussef C. Les déplacements forcés des population aux frontières russes occidentales (1914–1950) // La violence de guerre 1914–1945 / Ed. by Audoin-Rouxeau S., Becker A., Ingrao Chr., Rousso H. – Paris: Ėditions Complexes, 2002. – P. 188. О том, что женам говорили, что те поедут к мужьям, см.: Jolluck K.R. Exile and Identity. – P. 16. О «вечной грязи и снеге» см.: Gruszińska I., Gross J.T. War Through Childrenʼs Eyes. – P. 79.

О помете животных и кабинете НКВД см.: Jolluck K.R. Exile and Identity. – Pp. 40, 122–123. Об экономисте см.: Czapski J. Wspomnienia starobielskie. – P. 27.

Про 78 339 депортированных и о том, что 84% были евреями, см.: Hryciuk G. Victims 1939–1941. – P. 189.

Gruszińska I., Gross J.T. War Through Childrenʼs Eyes. War Through. – P. 221.

См.: Snyder T. The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1956 – 1999. – New Haven: Yale University Press, 2003.

Krebs G. Japan and the German-Soviet War, 1941. – Pp. 545, 548; Levine H. In Search of Sugihara. – Pp. 132, 218, 262, 273; Rotner S.P. Japanese Diplomats and Jewish Refugees. – Pp. 102, 107, 113–114.

Об указанных цифрах см.: Polian P. Against Their Will: The History and Geography of Forced Migrations in the USSR. – Budapest: CEU Press, 2004. – P. 123. Также см.: Weinberg G.L. A World at Arms. – Pp. 167–169; Kuromiya H., Pepłoński A. Między Warszawą a Tokio. – Pp. 470–485.

Число депортированных (408 525 человек) – это сумма депортированных во время главных операций. Резерфорд приводит цифру пятьсот тысяч человек (см.: Rutherford P.T. Prelude to the Final Solution. – P. 7).

Об Эйхмане и январском предложении 1940 года см.: Polian P. Hätte der Holocaust. – Pp. 3, 7, 19.

О возникновении гетто в Лодзи см.: Życie i zagłada. – P. 430. Непревзойденное описание варшавского гетто см.: Engelking B., Leociak J. Getto warszawskie: Przewodnik po nieistniejącym mieście. – Warszawa: OFiS PAN, 2003 (в английском переводе: Engelking B., Leociak J. The Warsaw Ghetto: A Guide to the Perished City. – New Haven: Yale University Press, 2009). О Шоне см.: B.T. Waldemar Schön – Organizator Getta Warszawskiego // Biuletyn Żydowskiego Instytutu Historycznego. – 1964. – № 49. – Pp. 85–90. О планах немцев и о передвижении населения см.: Browning C.R. The Origins of the Final Solution. – Pp. 100–124.

Drozdowski M.M. The History of the Warsaw Ghetto in the Light of the Reports of Ludwig Fischer // Polin. – 1988. – № 3. – Pp. 189–190. Также см.: Engelking B., Leociak J. Getto warszawskie (Раздел 2). О Рингельблюме см.: Friedländer S. The Years of Extermination: Nazi Germany and the Jews, 1939–1945. – New York: HarperCollins, 2007. – P. 160. О туристах также см.: Mazower M. Hitlerʼs Empire. – P. 95.

Цит.: Zagłada polskich elit. – P. 23. Также см.: Longerich P. The Unwritten Order: Hitlerʼs Role in the Final Solution. – Stroud: Tempus, 2001. – P. 55; Kershaw I. Fateful Choices: Ten Decisions That Changed the World, 1940–1941. – Londond: Penguin Books, 2007. – P. 447. 11 437 человек умерли в Лодзинском гетто в 1941 году (см.: Życie i zagłada. – P. 430).

См. пережде всего: Żbikowski A. Żydowscy przesiedleńcy z dystryktu warszawskiego w getcie warszawskim, 1939–1942 // Prowincja noc. Życie i zagłada Żydów w dystrykcie warszawskim / Ed. by Engelking B., Leociak J., Libionka D. – Warszawa: IfiS PAN, 2007. – Pp. 224–228; а также: Życie i zagłada. – P. 224; Browning C.R. The Origins of the Final Solution. – P. 124; Kassow S.D. Who Will Write Our History? Rediscovering a Hidden Archive from the Warsaw Ghetto. – New York: Vintage, 2009. – Pp. 107, 273. Эти движения были бессмысленными даже с точки зрения немцев: евреев убирали из Варшавского округа с января по март 1941 года, чтобы приготовить место для поляков, которых в свою очередь изгоняли из Вартеланда, чтобы подготовить место для немцев, приезжавших с Запада, из Советского Союза, но Германия вторглась в Советский Союз в июне 1941 года, поэтому немцы могли двигаться на восток и колонизировать тамошние земли.

О Сборов и Ледермане см.: Archiwum Ringelbuma. Tom 2: Dzieci – tajne nauczanie w getsie warszawskim / Ed. by Sakowska R. – Warszawa: ŻIH, 2000. – Pp. 50, 51. Цит.: Żbikowski A. Żydowscy przesiedleńcy z dystryktu warszawskiego w getcie warszawskim, 1939–1942. – P. 260.

Sprawozdania świetliczanek z getta warszawskiego // Biuletyn Żydowskiego Instytutu Historycznego. – 1975. – № 94. – P. 65 (цитаты на с. 69 и 70).

Friedländer S. The Years of Extermination. – P. 40. Также см.: Tooze A. The Wages of Destruction. – Pp. 364–365; Mańkowski Z. Ausserordentliche Befriedungsaktion 1940. – Pp. 9–11 (цитата на с. 11). Сравните с: Katyn: A Crime. – Pp. 114–115; Jolluck K.R. Exile and Identity. – P. 15.

Wieliczko M. Akcja AB w Dystrykcie Krakowskim // Ausserordentliche Befriedungsaktion 1940 Akcja AB na ziemiach polskich / Ed. by Mańkowski Z. – Warszawa: GKBZpNP-IPN, 1992. – Pp. 34–35; Pankowicz A. Akcja AB w Krakowie. – Pp. 43–45; Zagłada polskich elit. – Pp. 62, 67.

Bartoszewski W. Warszawski pierścień śmierci. – Pp. 64–65; Dunin-Wąsowicz K. Akcja AB w Warszawie // Ausserordentliche Befriedungsaktion 1940 Akcja AB na ziemiach polskich / Ed. by Mańkowski Z. – Warszawa: GRBZpNP-IPN, 1992. – P. 24.

Pietrzykowski J. Akcja AB na ziemi częstochowskiej i radomszczańskiej // Ausserordentliche Befriedungsaktion 1940 Akcja AB na ziemiach polskich / Ed. by Mańkowski Z. – Warszawa: GKBZpNP-IPN, 1992. – Pp. 113–115; Jankowski A. Akcja AB na Kielecczyżnie // Ausserordentliche Befriedungsaktion 1940 Akcja AB na ziemiach polskich / Ed. by Mańkowski Z. – Warszawa: GKBZpNP-IPN, 1992. – Pp. 65–66. О борделе для немцев см.: Pietrzykowski J. Akcja AB w Częstochowie. – Katowice: Wydawnictwo Śląsk, 1971. – Рp. 77–78.

Pietrzykowski J. Akcja AB na ziemі. – Pp. 114–115.

См., например: Pankowicz A. Akcja AB w Krakowie // Ausserordentliche Befriedungsaktion 1940 Akcja AB na ziemiach polskich / Ed. by Mańkowski Z. – Warszawa: GKBZpNP-IPN, 1992. – P. 44. Про «Мы не знаем...» см.: Katyn: A Crime. – P. 182.

Обо всех трех мужчинах см.: Рietrzykowski J. Akcja AB na ziemі. – Pp. 117–118.

Dunin-Wąsowicz K. Akcja AB w Warszawie. – Pp. 22–25; Bauer P. Generał Józef Dowbor-Muśnicki 1867–1937. – Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 1988. – Pp. 217, 241; The Crime of Katyń: Facts and Documents. – London: Polish Cultural Foundation, 1965. – P. 33; Zagłada polskich elit. – P. 73.

Zagłada polskich elit. – P. 77.

Конгломерат германских концернов, созданных в 1925 году как объединение шести крупнейших химических корпораций Германии (прим. пер.).

О Гиммлере и партиях узников см.: Bartoszewski W. Warszawski pierścień śmierci. – Pp. 59, 60, 123–125. Детальнее о партиях см.: Zagłada polskich elit. – P. 69; Seidel R. Deutsche Besatzungspolitik in Polen. О Бах-Зелевском и месте экзекуций см.: Dwork D., Pelt R.J. van. Auschwitz. – New York: Norton, 1996. – Pp. 166, 177. Детальнее об «IG Farben» см.: Tooze A. The Wages of Destruction. – P. 443.

О коллективизации см.: Рапорт от 25 ноября 1941 года, SPP 3/1/1/1/1; Шумук Д. Пережите і передумане. – Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 1998. – С. 17.

Об украинцах, затронутых депортациями, см.: HI 210/14/7912. Эти операции были частью ряда депортаций июня 1941 года, которые затем были организованы по всем свежеаннексированным землям Советского Союза – от Балтийских государств до Румынии. О 11 328 и 22 353 польских гражданах см.: Hryciuk G. Victims 1939–1941. – Pp. 191, 193. Также см.: Olaru-Cemirtan V. Wo die Züge Trauer trugen: Deportation in Bessarabien, 1940–1941 // Osteuropa. – 2009. – № 59 (7–8). – Pp. 219–226.

О бомбежке см.: Jolluck K.R. Exile and Identity. – P. 16. Цит.: Gruszińska I., Gross J.T. War Through Childrenʼs Eyes. War Through. – P. 52.

В течение четырех волн депортации были депортированы около 292 513 польских граждан, а также еще тысячи людей, депортированных в индивидуальном порядке или в ходе меньших операций, – см.: Deportacje obywateli polskich z Zachodniej Ukrainy i Zachodniej Białorusi w 1940/Депортации польских граждан из Западной Украины и Западной Беларуси в 1940 году. – Warszawa: IPN, 2003. – P. 29; Hryciuk G. Victims 1939–1941. – P. 175. Из числа депортированных около 57,5% СССР считал поляками, 21,9% – евреями, 10,4% – украинцами и 7,6% – беларусами (Hryciuk G. Victims 1939–1941. – P. 195). Общие цифры я беру из: Hryciuk G. Victims 1939–1941. – P. 175 и Autuchiewicz J. Stan i perspectywa nad deportacjami Polaków w głąb ZSRS oraz związane z nimi problemy terminologiczne // Exodus: Deportacje i migracje (wątek wschodni) / Ed. by Zwolski M. – Warszawa: IPN, 2008. – P. 23. Также см.: Гурьянов А. Е. Обзор советских репрессивных кампаний против поляков и польских граждан // Поляки и русские: Взаимопонимание и взаимонепонимание / Под ред. Липатова А.В. и Шайтанова И.О. – Москва: Индрик, 2000. – С. 205.

Czapski J. Na nieludzkiej ziemi. – Paris: Editions Spotkania, 1984. – P. 68.

Библия. Св. Евангелие от Матфея 5:37; Koestler A. Darkness at Noon. – New York: Macmillan, 1941. – P. 249. Встреча Чапского с Рейхманом состоялась 3 февраля 1942 года – см.: The Crime of Katyń. – P. 90.

Czapski J. Na nieludzkiej ziemli. – Pp. 120, 141–143, 148.

Czapski J. Na nieludzkiej ziemli. – P. 149.

О Франке см.: Longerich P. The Unwritten Order. – P. 47. О НКВД см.: Kołakowski P. NKWD i GPU na ziemiach polskich 1939–1945. – Warszawa: Bellona, 2002. – P. 74. О Гитлере см.: Mańkowski Z. Ausserordentliche Befriedungsaktion 1940. – P. 7. Также см.: Aly G., Heim S. Architects of Annihilation: Auschwitz and the Logic of Destruction. – Princeton: Princeton University Press, 2002. – P. 151.

Эта книга не об интеллектуальной истории, и я могу позволить себе только кратчайшие ремарки по поводу этих сложных вопросов. Как индивиды, Гитлер и Сталин воплощали разные формы германского ответа на Просвещение времен начала ХІХ века: Гитлер – трагически-романтический герой, который должен нести бремя лидерства испорченной нации, Сталин же – гегелианский дух мира, который открывает смысл истории и диктует его другим. Более детальное сравнение, которое предложил Кристофер Кларк, должно было учитывать их различные взгляды на время. Нацистский и советский режимы отвергали принципиальное представление Просвещения о том, что время двигается вперед само по себе, принося знания, а значит, и прогресс. Каждый из них спешил, к моменту, который предположительно находился в прошлом. Марксизм действительно являлся схемой прогресса, но Ленин перепрыгнул прогнозы Маркса и сделал революцию в отсталой стране, в то время как индустриально более развитые страны отвергали прогнозы Маркса и не устраивали никаких социальных революций. Сталинский СССР, таким образом, в 1930-х годах торопился, чтобы родина социализма могла защитить себя от империалистического мира. Нацисты торопились еще больше на пути к даже более фантастическому видению. Они представляли себе катаклизм, который разрушит Советский Союз, переделает Восточную Европу и восстановит величие и чистоту Германии. Гитлер страстно желал успеть создать Германию своей мечты еще при жизни, которая, как он боялся, будет короткой. Вступление к попыткам объединить дискуссии о нацистской Германии и Советском Союзе в рамках интеллектуальной истории см.: Bracher K.D. Zeit der Ideologien: Eine Geschichte politischen Denkens im 20. Jahrhundert. – Stuttgart: Deutsche Verlags-Anstalt, 1984.

Этот аргумент представлен в разделах 1–3. Про «Эдемский сад» (16 июля 1941 года) см.: Mulligan T.P. The Politics of Illusion and Empire: German Occupation Policy in the Soviet Union, 1942–1943. – New York: Praeger, 1988. – P. 8.

Сравните с: Goulder A. Stalinism: A Study of Internal Colonialism // Telos. – 1978. – № 34. – Pp. 5–48; Viola L. Selbstkolonisierung der Sowjetunion // Transit. – 2011. – № 38. – Pp. 34–56.

Британия – скорее внешний фактор в этом исследовании, чем предмет изучения, но здесь также нужно сделать ударение на важном значении личностей в истории. См.: Lukacs J. June 1941: Hitler and Stalin. – New Haven: Yale University Press, 2007; Lukacs J. Five Days in London, May 1940. – New Haven: Yale University Press, 1999. Также см.: Berlin I. Personal Impressions. – Princeton: Princeton University Press, 2001. – Pp. 1–23.

См. главу «Предисловие» к этой книге, а также: Streit C. Keine Kamaraden: Die Wehrmacht und die sowjetischen Kriegsgefangen 1941–1945. – Stuttgart: Deutsche Verlags-Anstalt, 1978. – Pp. 26–27. Нефть была важна и для индустрии, и для сельского хозяйства. Здесь Германия также зависела от импорта, а настоящая автократия, похоже, требовала завоевания советского Кавказа и его нефтяных запасов.

См.: Tooze A. The Wages of Destruction. – Pp. 409, 424, 429, 452. О «самом автократичном государстве в мире» см.: Kennedy P.M. Aufstieg und Verfall der britischen Seemacht. – Herford: E.S. Mittler & Sohn, 1978. – P. 341. О нефтяных ресурсах см.: Eichholtz D. Krieg um Öl: Ein Erdölimperium als deutsches Kriegsziel (1938–1943). – Leipzig: Leipziger Universitätsverlag, 2006. – Pp. 8, 15 и по тексту. Также см.: Hildebrand K. Vom Reich zum Weltreich: Hitler, NSDAP und koloniale Frage 1919–1945. – Munich: Wilhelm Fink Verlag, 1969. – Pр. 657–658. Немецкие военные были уверены, что советские ресурсы необходимы для ведения войны (см.: Kay A.J. Exploitation, Resettlement, Mass Murder: Political and Economic Planning for German Occupation Policy in the Soviet Union, 1940–1941. – New York: Berghahn Books, 2006. – Pp. 27, 37, 40, 212 (о «несметных богатствах»)).

Kriegsmarine – военно-морской флот Германии в эпоху Третьего рейха (прим. пер.).

О возможностях военно-морского флота Германии см.: Weinberg G.L. A World at Arms. – P. 118; Tooze A. The Wages of Destruction. – Pp. 397–399; Evans R.J. The Third Reich at War. – Pp. 143–146. Цит.: Mazower M. Hitlerʼs Empire. – P. 133. Алан Милвард давно обратил внимание на значимость допущения быстрой победы (см.: Milward A.S. The German Economy at War. – London: Athlone Press, 1965. – Pp. 40–41).

О «Генеральном плане “Ост”» см.: Madajczyk C. Vom «Generalplan Ost» zum «Generalsidlungsplan» // Der «Generalplan Ost»: Hauptlinien der nationalsozialistischen Planungs-und Vernichtungspolitik / Ed. by Rössler M., Schleiermacher S. – Berlin: Akademie Verlag, 1993. – Pp. 12–13, 64–66; Aly G., Heim S. Architects of Annihilation. – P. 258; Kay A.J. Exploitation, Resettlement, Mass Murder. – Pp. 100–101, 216; Wasser B. Himmlers Raumplannung im Osten. – Basel: Birkhäuser Verlag, 1993. – Pp. 51–52; Tooze A. The Wages of Destruction. – Pp. 466–467; Rutherford. Prelude. – P. 217; Mazower M. Hitlerʼs Empire. – Pp. 206, 210; Longerich P. Heinrich Himmler. – Pp. 597–599.

О Гиммлере см.: Longerich P. Heinrich Himmler. – P. 599. О Гитлере см.: Kershaw I. Hitler. – P. 651. Также см.: Tooze A. The Wages of Destruction. – P. 469.

Слова Гитлера, произнесенные 31 января 1941 года, процитированы по книге Tooze A. The Wages of Destruction. – P. 465. Конечному варианту «Окончательного решения» будет посвящен следующий раздел. Эванс считает, что Гитлеру нужно было начать войну против Советского Союза до завершения войны с Британией, потому что немецкие граждане будут противиться новой войне (см.: Evans R.J. The Third Reich at War. – P. 162).

Die Weltgefahr des Bolschewismus. Rede des Reichskanzlers Adolf Hitler im Berliner Sportpalast // Deutschösterreichische Tageszeitung. – 03.03.1933; Kershaw I. Fateful Choices. – P. 267. Об указанных процентах см.: Kay A.J. Exploitation, Resettlement, Mass Murder. – Pp. 56, 143.

Цит.: Kay A.J. Exploitation, Resettlement, Mass Murder. – Pp. 211, 50, 40. Также см.: Tooze A. The Wages of Destruction. – P. 469; Kershaw I. Hitler. – P. 650.

Цит.: Gerlach C. Kalkulierte Morde: Die deutsche Wirtschafts-und Vernichtungspolitik in Wießrußland 1941 bis 1944. – Hamburg: Hamburger Edition, 1999. – P. 342. Классификацию институционного аппарата см.: Kay A.J. Exploitation, Resettlement, Mass Murder. – Pp. 17–18, 148.

Kay A.J. Exploitation, Resettlement, Mass Murder. – Pp. 138, 162–163.

Об «уничтожении индустрии...» см.: Verbrechen der Wehrmacht: Dimensionen des Vernichtungskrieges 1941–1944. – Hamburg: Institut für Sozialforschung, 2002. – P. 65. Длинная цитата см.: Kay A.J. Exploitation, Resettlement, Mass Murder. – P. 133; также см.: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – Pp. 52–56. Учитывая поселения советских евреев, эти «лишние люди» включали не только россиян, беларусов, украинцев и балтийцев, но, по крайней мере, и три четверти населения советских евреев.

Kay A.J. Exploitation, Resettlement, Mass Murder. – P. 164. В июне Гитлер подтвердил, что Геринг целиком ответственен за экономическое планирование.

Hauner M. India in Axis Strategy: Germany, Japan, and Indian Nationalists in the Second World War. – Stuttgard: Klett-Cotta, 1981. – Pp. 378–383.

Принимая во внимание способность Гитлера импровизировать, трудно говорить о стратегии в общепринятом смысле. По моему мнению, разногласие между теми, кто говорит о континентальной и мировой стратегиях, можно очень просто разрешить так: Гитлер и его командование соглашались, что захваченный Советский Союз нужен был для того, чтобы продолжать войну – какую бы форму она ни приняла. У Гитлера на уме была война континентов, и он верил, что она наступит. Чтобы победить в такой мировой войне, нужно было поскорее одержать победу в континентальной войне.

Относительно договора о нейтралитете см.: Weinberg G.L. A World at Arms. – Pp. 167–169; Hasegawa T. Racing the Enemy: Stalin, Truman, and the Surrender of Japan. – Cambridge: Harvard University Press, 2005. – Pp. 13–14.

Burleigh M. Germany Turns Eastwards. – Pp. 484, 487.

О колебаниях Японии см.: Weinberg G.L. A World at Arms. – P. 253. О «пока что не вмешиваться...» см.: Hasegawa T. Racing the Enemy. – P. 13. О повторном подписании договора см.: Krebs G. Japan and the German-Soviet War, 1941. – P. 554. О часто забываемой роли Италии см.: Schlemmer T. Die Italiener an der Ostfront. – Munich: R. Oldenbourg Verlag, 2005.

Цит.: Römer F. Der Kommissarbefehl: Wehrmacht und NS-Verbrechen an der Ostfront 1941/42. – Paderborn: Ferdinand Schöningh, 2008. – P. 204. Цитату Гитлера см.: Kershaw I. Hitler. – P. 566. Также см.: Pohl D. Die Herrschaft der Wehrmacht: Deutsche Militärbestazung und einheimische Bevölkerung in der Sowjetunion 1941–1944. – Munich: R. Oldenbourg, 2008. – P. 64; Bartov O. Hitlerʼs Army: Soldiers, Nazis, and War in the Third Reich. – New York: Oxford University Press, 1991. – P. 16.

Об использовании гражданских лиц в качестве живого щита см.: Приказ от 13 мая 1941 года, текст которого есть в Verbechen der Wehrmacht. – P. 46. Также см.: Bartov O. Hitlerʼs Army. – P. 71; Pohl D. Die Herrschaft der Wehrmacht. – P. 71, 205 (о женщинах в военной форме); Römer F. Der Kommissarbefehl. – Pp. 228, 551; Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 774.

Gerlach C. Kalkulierte Morde. – Pp. 244, 266; Bartov O. The Eastern Front 1941–1945: German Troops and the Barbarisation of Warfare. – Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2001. – P. 132.

Verbechen der Wehrmacht. – P. 344; Pohl D. Die Herrschaft der Wehrmacht. – P. 185; Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 266.

Цит.: Arnold K.J. Die Eroberung und Behandlung der Stadt Kiew durch die Wehrmacht im September 1941: Zur Radikalisierung der Besatzungspolitik // Militärgeschichtliche Mitteilungen. – 1999. – № 58 (1). – P. 46.

См.: Edele M., Geyer M. States of Exception // Beyond Totalitarianism: Stalinism and Nazism Compares / Ed. by Geyer M, Fizpatrick S. – Cambridge: Cambridge University Press, 2009. – P. 171. О проблеме продовольственного снабжения немецких солдат без уменьшения продовольственного пайка см.: Tooze A. The Wages of Destruction.

Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 798. Как указывает Туз, немцы действительно были готовы на жертвы экономического характера ради военных усилий (см.: Tooze A. The Wages of Destruction).

Streit C. Keine Kamaraden. – Pp. 143, 153. О Вальтере фон Рейхенау (запись от 28 сентября) см.: Arnold K.J. Die Eroberung und Behandlung der Stadt Kiew durch die Wehrmacht im September 1941. – P. 35.

Streit C. Keine Kamaraden. – Pp. 143, 153. Сравните с: Kay A.J. Exploitation, Resettlement, Mass Murder. – P. 2.

См.: Keegan J. The Face of Battle. – New York: Viking, 1976. – P. 73; Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 51; Förster J. The German Army and the Ideological War against the Soviet Union // The Policies of Genocide: Jews and Soviet Prisoners of War in Nazi Germany / Ed. by Hirschfeld Gerhard. – London: Allen & Unwin, 1986. – P. 22; Verbrechen der Wehrmacht. – P. 288.

Arnold K.J. Die Eroberung und Behandlung der Stadt Kiew durch die Wehrmacht im September 1941. – Pp. 27–33.

О Киеве см.: Berkhoff K.C. Harvest of Despair: Life and Death in Ukraine Under Nazi Rule. – Cambridge: Harvard University Press, 2004. – Pp. 170–186 (на с. 184 указано максимальное общее число жертв – 56 400 человек); Arnold K.J. Die Eroberung und Behandlung der Stadt Kiew durch die Wehrmacht im September 1941. – P. 34. О Харькове см.: Pohl D. Die Herrschaft der Wehrmacht. – P. 192; Verbrechen der Wehrmacht. – P. 328 (количество жерв указано как минимум 11 918 человек).

Kay A.J. Exploitation, Resettlement, Mass Murder. – Pp. 181, 186.

Вагнер в 1944 году был одним из участников заговора против Гитлера (см. цитаты в Verbrechen der Wehrmacht. – Pp. 193, 311). Миллион человек – это приблизительное число, указывающееся в западной литературе, например, см.: Kirschenbaum L.A. The Legacy of the Siege of Leningrad, 1941–1995: Myth, Memories, and Monuments. – Cambridge: Cambridge University Press, 2006; Salisbury H.E. The 900 Days: The Siege of Leningrad. – New York: Harper & Row, 1969. В советских источниках приводится цифра 632 тысячи человек (см.: Verbrechen der Wehrmacht. – P. 308). О продовольствии и отоплении см.: Writing the Siege of Leningrad / Ed. by Simmons C., Perlina N. – Pittsburgh: University of Pittsburgh Press, 2002. – P. 23.

Gerlach C. Krieg, Ernährung, Völkermord: Forschungen zur deutschen Vernichtungspolitik im Zweiten Weltkrieg. – Hamburg: Hamburger Edition, 1998. – P. 36; Salisbury H.E. The 900 Days. – Pp. 508–509; Writing the Siege of Leningrad. – P. xxi; Kirschenbaum L.A. The Legacy of the Siege of Leningrad, 1941–1995. – P. 1.

Głębocki H. Pierwszy naród ukarany. – Pp. 179–189.

Writing the Siege of Leningrad. – P. 51.

Дневник находится на экспозиции в Государственном Музее истории Ленинграда (г. Санкт-Петербург), экспозиция «Ленинград в годы Великой Отечественной войны».

Относительно вышеуказанных цифр см.: Verbrechen der Wehrmacht. – P. 209. О предполагаемом числе пленных см.: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 783.

Bartov O. Hitlerʼs Army. – P. 87; Polian P. La violence contre les prisonniers de guerre soviétiques dans le IIIe Reich et un URSS // La violence de guerre 1914–1945 / Ed. by Audoin-Rouzeau S., Becker A., Ingrao Chr., Rousso H. – Paris: Éditions Complexes, 2002. – P. 123; Overmans R. Die Kriegsgefangenenpolitik des Deutschen Reiches 1939 bis 1945 // Das Deutsche Reich und der Zweite Weltkrieg / Ed. by Echternkamp J. – Munich: Deutsche Verlags-Anstalt, – 2005. – № 9/2. – Pp. 800–801. Также см.: Merridale C. Ivanʼs War: Life and Death in the Read Army, 1939–1945. – New York: Henry Holt, 2006. – P. 28; Braithwaite R. Moscow 1941. – P. 165.

Berkhoff K.C. Harvest of Despair: Life and Death in Ukraine Under Nazi Rule. – Cambridge: Harvard University Press, 2004. – Pp. 94–96; Gerlach C. Kalkulierte Morde. – Pp. 845–857. Общие сведения о том, как обращались с военнопленными, см.: Keegan J. The Face of Battle. – Pp. 49–51.

Polian P. La violence contre les prisonniers de guerre soviétiques dans le IIIe Reich et un URSS. – P. 121. Датнер приводит цифру 200–250 тысяч человек (см.: Datner S. Zbrodnie Wehrmachtu na jeńcach wojennych w II Wojniej Światowej. – P. 379).

Overmans R. Die Kriegsgefangenenpolitik des Deutschen Reiches 1939 bis 1945. – Р. 805; Gerlach C. Krieg, Ernährung, Völkermord. – P. 24.

О «товарищах» см.: Дугас И.А., Черон Ф.Я. Вычеркнутые из памяти: Советские военнопленные между Гитлером и Сталиным. – Париж: YMCA Press, 1994. – С. 30.

Об иерархии начальства см.: Streim A. Die Behandlung sowjetischer Kriegsgefangener im «Fall Barbarossa». – Heidelberg: C.F. Müller Juristischer Verlag, 1981. – P. 7. Цит.: Pohl D. Die Herrschaft der Wehrmacht. – P. 219; Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 801. Также см.: Overmans R. Die Kriegsgefangenenpolitik des Deutschen Reiches 1939 bis 1945. – P. 808. О каннибализме см.: Shumejko M.F. Die NS-Kriegsgefangenenlager in Weißrussland in den Augen des Militärarztes der Roten Armee, L. Atanasyan // Sowjetische und deutsche Kriegsgefangene in den Jahren des Zweiten Weltkriegs / Ed. by Selemenev V. at al. – Dresden-Minsk, 2004. – P. 174; Hartmann C. Massensterben oder Massenvernichtung? Sowjetische Kriegsgefangene im «Unternehmen Barbarossa». Aus dem Tagebuch eines deutschen Lagerkommandanten // Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte. – 2001. – № 49 (1). – P. 124.

Об урезании пайков см.: Megargee G. War of Annihilation: Combat and Genocide on the Eastern Front, 1941. – Lanham: Rowman & Littlefield, 2007. – P. 119; Ich werde es nie vergessen: Briefe sowjetischer Kriegsgefangener 2004–2006. – Berlin: Ch. Links Verlag, 2007. – P. 178. О Минске см.: Verbrechen der Wehrmacht. – Pр. 227–229; Gerlach C. Kalkulierte Morde. – Pр. 768, 856; Gerlach C. Krieg, Ernährung, Völkermord. – P. 51; Polian P. La violence contre les prisonniers de guerre soviétiques dans le IIIe Reich et un URSS. – P. 121; Overmans R. Die Kriegsgefangenenpolitik des Deutschen Reiches 1939 bis 1945. – P. 807; Преступления немецко-фашистских оккупантов в Белоруссии 1941–1944 / Под ред. Белуги З.И. – Минск: Беларусь, 1965. – С. 199. О Бобруйске см.: Pohl D. Die Herrschaft der Wehrmacht. – P. 224. О Гомеле см.: Pohl D. Die Herrschaft der Wehrmacht. – P. 224; Дугас И.А., Черон Ф.Я. Советские военнопленные в немецких концлагерях (1941–1945). – Москва: Авуар консалтинг, 2003. – С. 125. О Могилеве см.: Pohl D. Die Herrschaft der Wehrmacht. – Pp. 224–225. О Молодечном см.: Gerlach C. Krieg, Ernährung, Völkermord. – P. 34; Megargee G. War of Annihilation. – P. 90; Bartov O. Hitlerʼs Army. – P. 79.

Про Кировоград см.: Verbrechen der Wehrmacht. – Pp. 239–244. О Хороле см.: Pohl D. Die Herrschaft der Wehrmacht. – P. 226. О Сталино см.: Pohl D. Die Herrschaft der Wehrmacht. – P. 227; Datner S. Zbrodnie Wehrmachtu na jeńcach wojennych w II Wojniej Światowej. – P. 404.

Motyka G. Tragedia jeńców sowieckich na ziemiach polskich podczas II wojny światowej. – Неопубликованная рукопись, 2009. – Pp. 2–6; Kopówka E. Stalag 366 Siedlce. – Siedlce: SKUNKS, 2004. – P. 47. Про 45 690 человек, погибших в лагерях Генерал-губернаторства, см.: Дугас И.А., Черон Ф.Я. Вычеркнутые из памяти: Советские военнопленные между Гитлером и Сталиным. – С. 131. Также см.: Młynarczyk J.A. Judenmord in Zentralpolen: Der Distrikt Radom im Generalgouvernement 1939–1945. – Darmstadt: WGB, 2007. – P. 245 (250–570 тысяч человек).

Об отсутствии теплой одежды см.: Bartov O. The Eastern Front 1941–1945. – P. 112. О трех солдатах см.: Дугас И.А., Черон Ф.Я. Вычеркнутые из памяти: Советские военнопленные между Гитлером и Сталиным. – С. 125.

Ich werde es nie vergessen. – P. 113. Выражаем благодарность Татьяне Пастушенко за предоставленный оригинал письма Ивана Вакуловича Жулинского, по которому мы уточнили имя автора процитированных строк (Прим. науч. ред.)

О гражданских, которые пытались приносить в лагеря продукты, см.: Berkhoff K.C. Harvest of Despair. – Pp. 95, 101; Overmans R. Die Kriegsgefangenenpolitik des Deutschen Reiches 1939 bis 1945. – P. 808. О Кременчуге см.: Pohl D. Die Herrschaft der Wehrmacht. – P. 226.

Сравните с: Verbrechen der Wehrmacht. – P. 188.

О намерении убивать советскую элиту см.: Kay A.J. Exploitation, Resettlement, Mass Murder. – P. 104. О Гитлере в марте 1941 см.: Streim A. Die Behandlung sowjetischer Kriegsgefangener im «Fall Barbarossa». – P. 36. Текст директив см.: Verbrechen der Wehrmacht. – Pp. 53–55.

О расстрелах 2252 комиссаров см.: Römer F. Der Kommissarbefehl. – P. 581.

О 2 июля 1941 года см.: Verbrechen der Wehrmacht. – P. 63; Kay A.J. Exploitation, Resettlement, Mass Murder. – P. 105; Kershaw I. Fateful Choices. – P. 453. Об инструкциях, данных айнзацгруппам, и об их выполнении см.: Datner S. Zbrodnie Wehrmachtu na jeńcach wojennych w II Wojniej Światowej. – P. 153; Streim A. Die Behandlung sowjetischer Kriegsgefangener im «Fall Barbarossa». – Pp. 69, 99; Berkhoff K.C. Harvest of Despair. – P. 94. Об октябре 1941 года см.: Streit C. The German Army and the Policies of Genocide // The Policies of Genocide: Jews and Soviet Prisoners of War in Nazi Germany / Ed. by Hirschfeld G. – London: Allen & Unwin, 1986. – P. 7.

Pohl D. Die Herrschaft der Wehrmacht. – P. 204 (на С. 153 и 235 приводятся цифры соответственно 50 и 100 тысяч). Оверманс указывает цифру сто тысяч расстрелянных (Overmans R. Die Kriegsgefangenenpolitik des Deutschen Reiches 1939 bis 1945. – P. 815). Арад приводит общую цифру восемьдесят тысяч расстрелянных еврейских военнопленных (Arad Y. The Holocaust in the Soviet Union. – Lincoln: University of Nebraska Press; Jerusalem: Yad Vashem, 2009. – P. 281). Цитата (врача): Datner S. Zbrodnie Wehrmachtu na jeńcach wojennych w II Wojniej Światowej. – P. 234. О нацификации медицинской профессии см.: Hilberg R. Perpetrators, Victims, Bystanders: The Jewish Catastrophe. – New York: HarperPerennial, 1993. – P. 66.

Streim A. Die Behandlung sowjetischer Kriegsgefangener im «Fall Barbarossa». – Pp. 102–106.

О минимальной цифре потерь (как минимум 2,4 миллиона человек) см.: Streim A. Die Behandlung sowjetischer Kriegsgefangener im «Fall Barbarossa». – P. 244. О цифре 3–3,3 миллиона см.: Pohl D. Die Herrschaft der Wehrmacht. – P. 210; Overmans R. Die Kriegsgefangenenpolitik des Deutschen Reiches 1939 bis 1945. – Pp. 811, 825; Дугас И.А., Черон Ф.Я. Вычеркнутые из памяти: Советские военнопленные между Гитлером и Сталиным. – С. 185; Hartmann C. Massensterben oder Massenvernichtung? – P. 97. О максимальной цифре (3,9 миллиона) см.: Sokolov B. How to Calculate Human Losses During the Second World War // Journal of Slavic Military Studies. – 2009. – № 22 (3). – P. 452. О боевом духе см.: Verbrechen der Wehrmacht. – P. 204.

Про 7 ноября 1941 года см.: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 817. Сопоставьте с: Gerlach C., Werth N. State Violence – Violence Societies // Beyond Totalitarianism: Stalinism and Nazism Compared / Ed. by Geter M., Fitzpatrick S. – Cambridge: Cambridge University Press, 2009. – P. 164. Также см.: Streim A. Die Behandlung sowjetischer Kriegsgefangener im «Fall Barbarossa». – Pp. 99–102, 234. Об общей цифре четыреста тысяч умерших из числа освобожденных см.: Pohl D. Die Herrschaft der Wehrmacht. – P. 215. Цит. за (Johannes Gutschmidt): Hartmann C. Massensterben oder Massenvernichtung? – P. 158 (схожие цифры, приведенные Розенбергом, см.: Gott mit uns: Der deutsche Vernichtungskrieg im Osten 1939–1945 / Ed. by Klee E., Dreßen W. – Frankfurt: S. Fischer, 1989. – P. 142).

О Бельгии см.: Kay A.J. Exploitation, Resettlement, Mass Murder. – P. 121.

Про Геббельса см.: Evans R.J. The Third Reich at War. – P. 238. Сопоставьте с: Kay A.J. Exploitation, Resettlement, Mass Murder. – P. 109; Longerich P. The Unwritten Order. – Pp. 55, 60; Browning C.R. The Origins of the Final Solution; Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 747; Gerlach C. Krieg, Ernährung, Völkermord. – P. 178; Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. – Bloomington: Indiana University Press, 1987. – P. 14; Aly. Architects. – P. 160.

Про эксперименты по асфиксии см.: Overmans R. Die Kriegsgefangenenpolitik des Deutschen Reiches 1939 bis 1945. – P. 814; Longerich P. The Unwritten Order. – P. 82; Longerich P. Heinrich Himmler. – P. 567; Datner S. Zbrodnie Wehrmachtu na jeńcach wojennych w II Wojniej Światowej. – Pр. 208, 428; Verbrechen der Wehrmacht. – P. 281; Mazower M. Hitlerʼs Empire. – P. 383; Browning C.R. The Origins of the Final Solution. – P. 357; Gott mit uns. – P. 136.

О количестве завербованных узников см.: Pohl D. Die Herrschaft der Wehrmacht. – P. 181. Также см.: Black P. Handlanger der Endlösung: Die Trawniki Männer und die Aktion Reinhard 1941–1943 // Aktion Renhardt, Der Völkermord an den Juden im Generalgouvernement 1941–1944 / Ed. by Musial B. – Osnabrück: Fibre, 2004. – P.р 313–317; Gerlach C. Kalkulierte Morde. – Pр. 207–208.

Браунинг (Browning) и Герлах (Gerlach) спорят о том, пришло ли решение к Гитлеру летом-осенью или в декабре 1941 года. В Разделе 1 я пишу, что расстрел евреев был пятым вариантом «окончательного решения» и первым, который давал надежду на выполнимость. Мысль о том, что евреев можно убрать из Европы, убив их, должно быть, возникла в голове Гиммлера и Гитлера не позже августа. Вполне возможно, что эти двое обсуждали это открыто, хотя это и не обязательно было так. Рейнхард Коселлек цитирует Гитлера, который сам цитирует (думаю, не подозревая того) Достоевского из «Преступления и наказания»: не нужно признаваться в наличии планов, даже себе самому, чтобы их иметь (Koselleck R. Futures Past: On the Semantics of Historical Time / Transl. by Tribe K. – Cambridge: MIT Press, 1985. – P. 22). Для целей этой книги декабрь 1941 года является более важной датой, поскольку именно тогда другие соратники Гитлера поняли, что «окончательное решение» означает тотальное массовое уничтожение евреев, а не убийство одних из них и депортацию других.

Тем не менее, ознакомьтесь с важным пересмотром роли Шпеера в кн.: Adam Tooze «The Wages of Destruction: The Making and Breaking of the Nazi Economy». Проблема в ее классической форме поставлена в: Milward A.S. The German Economy at War. – Pp. 6–7 и по тексту. Цит.: Longerich P. Heinrich Himmler. – P. 561. Массивное обсуждение «институционализма» и «функционализма» не может быть тут представлено. Это обсуждение началось до того, как пришло осознание центрального значения Восточного фронта для Холокоста. Как и несколько других ученых, я утверждаю, что мысль и возможность «окончательного решения» посредством массового уничтожения возникла из комбинации сигналов сверху (например, Гитлер – Гиммлеру, Гиммлер – Баху) и снизу (например, айнзацгруппа «А» – Гиммлеру, Гиммлер – Гитлеру) или же действительно в обоих направлениях (взаимосвязь между Еккельном и Гиммлером). Именно на Восточном фронте массовое уничтожение выступило методом «окончательного решения», и главным способом уничтожения были расстрелы.

Цит.: Mazower M. Hitlerʼs Empire. – P. 368. О Ванзее см.: Gerlach C. The Wannsee Conference, the Fate of German Jews, and Hitlerʼs Decision in Principle to Exterminate All European Jews // Journal of Modern History. – 1998. – № 70. – Pp. 759–812; Longerich P. The Unwritten Order. – P. 95. Также см.: Roseman M. The Villa, the Lake, the Meeting: Wannsee and the Final Solution. – New York: Penguin, 2003. О связи между Гитлером и гражданской администрацией Розенберга см.: Lower W. «On Him Rests the Weight of the Administration»: Nazi Civilian Rulers and the Holocaust in Zhytomyr // The Shoah in Ukraine: History, Testimony, and Memorialization / Ed. by Brandon R., Lower W. – Bloomington: Indiana University Press, 2008. – Pp. 222–223.

Айнзацгруппы «А», «В», «С» и «D» соответственно: 990 человек, 655 человек, 700 и 600 человек (см.: MacLean F. The Field Men: The SS Officers Who Led the Einsatzkommandos. – Atglen: Schiffer, 1999. – P. 13). О слишком малой численности айнзацгрупп см.: Browning C.R. The Nazi Decision to Commit Mass Murder: Three Interpretations. The Euphoria of Victory and the Final Solution: Summer–Fall 1941 // German Studies Review. – 1994. – № 17 (3). – P. 473. О важном значении «полиции порядка» см.: Pohl D. Schauplatz Ukraine: Der Massenmord an den Juden im Militärverwaltungsgebiet und im Reichskommissariat 1941–1943 // Ausbeutung, Vernichtung, Öffentlichkeit: Neue Studien zur nationalsozialistischen Lagerpolitik / Ed. by Frei N., Steinbacher S., Wagner B.C. – Munich: K.G. Sur, 2000. – P. 152. Цифры погибших взяты из книги: Brandon R. The First Wave. – Unpublished manuscript, 2009. К концу 1941 года айнзацгруппы уничтожили по крайней мере 457 436 евреев.

В монографии Peter Longerich «Heinrich Himmler. Biographie» об этом прямо не говорится, но я полагаю, что интерпретация согласовывается с аргументами, представленными там. Сопоставьте с: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 115; Lück M.F. Partisanenbekämpfung durch SS und Polizei in Weißruthenien 1942. Die Kampfgruppe von Gottberg // Im Auftrag: Polizei, Verwaltung und Verantwortung / Ed. by Kenkmann A., Spieker C. – Essen: Klartext Verlag, 2001. – P. 229.

Цит.: Wasser B. Himmlers Raumplannung im Osten. – P. 51. Также см.: Mazower M. Hitlerʼs Empire. – P. 378 и по тексту; Steinberg J. The Third Reich Reich Reflected: German Civil Administration in the Occupied Soviet Union // English Historical Review. – 1995. – № 110 (437). – P. 647.

На румынские земли, отобранные Сталиным, вторгалась румынская армия, а не немецкая. За ними двигалась Айнцгруппа «D» (см.: Angrick A. Besatzungspolitik und Massenmord: Die Einsatzgruppe D in der südlichen Sowjetunion 1941–1943. – Hamburg: Hamburger Edition, 2003).

См.: Snyder T. The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1956–1999.

Число депортированных см.: Angrick A., Klein P. The «Final Solution» in Riga: Exploitation and Annihilation, 1941–1994. – New York: Berghahn Books, 2009. – P. 46. Если считать и призывников, то общее число увеличится до тридцати четырех тысяч человек.

MacQueen M. Nazi Policy Toward the Jews in the Reichskommissariat Ostland, June-December 1941: From White Terror to Holocaust in Lithuania / Bitter Legacy: Confronting the Holocaust in the USSR / Ed. by Gitelman Z. – Bloomington: Indiana University Press, 1997. – P. 97; Angrick A., Klein P. The «Final Solution» in Riga. – P. 59. В число двухсот тысяч я включаю евреев из Вильнюса и прилегающих районов, аннексированных Литвой.

Arad Y. The Holocaust in the Soviet Union. – Pp. 144, 147; MacQueen M. Nazi Policy Toward the Jews in the Reichskommissariat Ostland, June-December 1941. – Pp. 99–100; Angrick A., Klein P. The «Final Solution» in Riga. – P. 60.

Tomkiewicz M. Zbrodnia w Ponarach 1941–1944. – Warszawa: IPN, 2008. – Pp. 191–197.

Tomkiewicz M. Zbrodnia w Ponarach 1941–1944. – P. 203.

Angrick A., Klein P. The «Final Solution» in Riga. – Pp. 66–76. Также см.: Arad Y. The Holocaust in the Soviet Union. – P. 148.

Weiss-Wendt A. Murder Without Hatred: Estonians and the Holocaust. – Syracuse: Syracuse University Press, 2009. – Pp. 39, 40, 45, 90, 94–105.

Цифра 9817 человек из Verbrechen. – P. 93. Также см.: Wnuk R. «Za pierwszego Sowieta». Polska konspiracjz na Kresach Wschodnich II Rzeszypospolitej. – P. 371 (одиннадцать–двенадцать тысяч жертв); Hryciuk G. Victims 1939–1941. – P. 183 (9400 жертв).

О межвоенной антиеврейской политике см.: Polonsky A. Politics in Independent Poland 1921–1939: The Crisis of Constitutional Government. – Oxford: Clarendon Press, 1972; Mendelsohn E. The Jews of East Central Europe Between the World Wars. – Bloomington: Indiana University Press, 1983.

Про Белосток см.: Matthäus J. Controlled Escalation: Himmlerʼs Men in the Summer of 1941 and the Holocaust in the Occupied Soviet Territories // Holocaust and Genocide Studies. – 2007. – № 21/2 (Fall). – P. 223; Verbrechen der Wehrmacht. – P. 593. Спектор указывает на тридцать восемь погромов на Волыни (Spector S. Żydzi wołyńscy w Polsce międzywojennej i w okresie II wojny światowej (1920–1944) // Europa Nieprowincjonalna / Ed. by Jasiewicz K. – Warszawa: Instytut Studiów Politycznych PAN, 1999. – P. 575), а авторы и редакторы сборника Wokół Jedwabnego – на тридцать погромов в Белостоцкой области (см.: Wokół Jedwabnego / Ed. by Machcewicz P., Persak K. – Warszawa: Instytut Panięci Narodowej, 2002. – 2 vols.).

О количестве убитых евреев (19 655 человек) см.: Brandon R. The First Wave. Про «сотни евреев бегут по улице...» см.: Verbrechen der Wehrmacht. – P. 99. О национальном составе расстрелянных заключенных см.: Himka J.-P. Ethnicity and Reporting of Mass Murder: Krakivski visti, the NKVD Murders of 1941, and the Vinnytsia Exhumation. – Unpublished paper, 2009. – P. 8.

О двойном коллаборационизме для очищения автобиографии см.: Gross J.T. Neighbors: The Destruction of the Jewish Community in Jedwabne, Poland. – Princeton: Princeton University Press, 2001. Примеры двойного коллаборационизма в Эстонии, Украине и Беларуси см.: Weiss-Wendt A. Murder Without Hatred. – Pp. 115–119; Adini Y. Dubno: sefer zikaron. – Tel Aviv: Irgun yotsʼe Dubno be-Yisraʼel, 1966. – Pp. 698–701; Rein L. Local Collaboration in the Execution of the «Final Solution» in Nazi-Occupied Belarussia // Holocaust and Genocide Studies. – 2006. – № 20 (3). – P. 394; Brakel A. Unter Rotem Stern und Hakenkruz: Baranowicze 1939 bis 1944. – Paderborn: Schöningh, 2009. – P. 304; Musial B. Sowjetische Partisanen 1941–1944: Mythos und Wirklichkeit. – Paderborn: Ferdinand Schöningh, 2009. – P. 266; Mironowicz E. Białoruś. – P. 160. Также см.: Snyder T. The Life and Death of West Volhynian Jews, 1921–1945 // The Shoah in Ukraine: History, Testimony, and Memorialization / Ed. by Brandon R., Lower W. – Bloomington: Indiana University Press, 2008. – Pp. 77–113. Было бы полезно провести систематическое исследование двойного коллаборационизма.

Тут я максимально приблизился к тезису Арендт об отчуждении. Последователь Арендт, Ян Гросс, делает похожее утверждение о приватизации насилия в своей монографии про первую советскую оккупацию (см.: Gross J.T. Revolution from Abroad: The Soviet Conquest of Polandʼs Western Ukraine and Western Belorussia). Однако затем в своей монографии о последствиях двух оккупаций (см.: Gross J.T. Neighbors: The Destruction of the Jewish Community in Jedwabne, Poland. – Princeton: Princeton University Press, 2001) он отходит от социологии в сторону этики, как будто поляки должны были опомниться, когда немецкая оккупация добавилась к советской или советская – к немецкой. По моему мнению, логичным ходом было бы продвигать аргумент Арендт, но при этом утверждать, что перехлест обоих «тоталитарных» держав играет историческую роль, которую Арендт приписывает современности. Это не совсем то, что утверждает Гросс (хотя он делает жесты в этом направлении; см.: Gross J.T. Upiorna dekada: trzy eseje o sterotypach na temat Żydów, Polaków, Niemców, i komunistów, 1939–1948. – Krakow: Universitas, 1948; несколько абзацев в Gross. Neighbors), но, я думаю, это вытекает из его исследований оккупации в целом, если их читать как исследование человеческого поведения, а не польской этики. Эта линия аргументации развернута в главе «Заключение».

Westermann E.B. «Ordinary Men» or «Ideological Soldiers»? – P. 46 (тридцать процентов и шестьдесят шесть процентов).

Сопоставьте с: Browning C.R. The Nazi Decision to Commit Mass Murder. – P. 476.

Longerich P. Heinrich Himmler. – P. 551; Kay A.J. Exploitation, Resettlement, Mass Murder. – P. 106. Про Умань см.: USHMM-SBU 4/1747/19–20.

Matthäus J. Controlled Escalation. – P. 225; Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 555; Kershaw I. Fateful Choices. – Pp. 456, 458. О решающей роли Ваффен-СС на ранних этапах читайте: Cüppers M. Wegbereiter der Shoah. Die Waffen-SS, der Kommandostab Reichsführer-SS und die Judenvernichtung 1939–1945. – Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 2005.

Kay A.J. Exploitation, Resettlement, Mass Murder. – P. 107; Browning C.R. The Nazi Decision to Commit Mass Murder. – P. 474. Пол утверждает, что подкрепление первым пришло в Украину (Pohl D. Die Herrschaft der Wehrmacht. – P. 152). Он указывает, что именно в начале августа в айнзацгруппе «С» поняли, что от них требуется убивать женщин и детей (см.: Pohl D. Schauplatz Ukraine. – P. 140).

Mallmann K.-M., Bühler J., Matthäus J. Einsatzgruppen in Polen: Darstellung und Dokumentation. – Darmstadt: WGB, 2008. – P. 97.

Pohl D. Schauplatz Ukraine. – P. 142; Kruglov A. Jewish Losses in Ukraine // The Shoah in Ukraine: History, Testimony, Memorialization / Ed. by Brandon R., Lower W. – Bloomington: Indiana University Press, 2008. – Pp. 274–275; Verbrechen der Wehrmacht. – P. 135.

Kruglov A. Jewish Losses in Ukraine. – P. 275.

Ruß H. Wer war verantwortlich für das Massaker von Babij Jar? // Militärgeschichtliche Mitteilungen. – 1999. – № 57 (2). – Pp. 494, 503, 505; Berkhoff K.C. Dina Pronichevaʼs Story of Surviving the Babi Yar Massacre: German, Jewish, Soviet, Russian, and Ukrainian Records // The Shoah in Ukraine: History, Testimony, Memorialization / Ed. by Brandon R., Lower W. – Bloomington: Indiana University Press, 2008. – P. 294; Pohl D. Schauplatz Ukraine. – P. 147.

Berkhoff K.C. Harvest of Despair. – Pp. 65–67 (цитата на с. 65); FVA 3267.

Darmstadt testimony, 29 april 1968, IfZ(M), Gd 01.54/78/1762.

Ruß H. Wer war verantwortlich für das Massaker von Babij Jar? – P. 486; Berkhoff K.C. Harvest of Despair. – P. 68. Про Сару см.: Черная книга: О злодейском повсеместном убийстве евреев немецко-фашистскими захватчиками во временно оккупированных районах Советского Союза и в лагерях Польши во время войны 1941–1945 гг. / Сост. и под ред. Гроссмана Василия, Эренбурга Ильи. – Вильнюс: ЙАД, 1993. – С. 22 (показания Бородянской-Кныш). О ценных вещах см.: Dean M. Jewish Property Seized in the Occupied Soviet Union in 1941 and 1942: The Records of the Reichhauptkasse Beutestelle // Holocause and Genocide Studies. – 2000. – № 14 (1). – P. 86. О том, что люди «уже были в крови», см.: Стенограмма, 24 апреля 1946, ЦДАВО, 166/3/245/118. Про кости, пепел и песок см.: Got mit uns. – P. 136.

Darmstadt testimony, 29 april 1968, IfZ(M), Gd 01.54/78/1764–1765; Berkhoff K.C. Dina Pronichevaʼs Story of Surviving the Babi Yar Massacre. – P. 304.

Prusin A.V. A Community of Violence: The SiPo/SD and its Role in the Nazi Terror System in Generalbezirk Kiew // Holocaust and Genocide Studies. – 2007. – № 21 (1). – Pp. 7–9; The Unknown Black Book: The Holocaust in the German-Occupied Soviet Territories / Ed. by Rubenstein J., Altman I. – Bloomington: Indiana University Press, 2008. – P. 57. Романовский пишет о сменяемости официальных врагов (см.: Romanowsky D. Nazi Occupation in Northeastern Belarus and Western Russia // Bitter Legacy: Confronting the Holocaust in the USSR / Ed. by Gitelman Z. – Bloomington: Indiana University Press, 1997. – P. 240).

The Unknown Black Book – Pp. 54, 57, 61; Prusin A.V. A Community of Violence. – Pp. 7–9.

Про Харьков см.: Pohl D. Schauplatz Ukraine. – P. 148; Verbrechen der Wehrmacht. – P. 179. Про Киев см.: Prusin A.V. A Community of Violence. – P. 10.

Gerlach C. Kalkulierte Morde. – Pp. 544, 567. Небе был членом заговора против Гитлера в 1944 году.

Megargee G. War of Annihilation. – P. 99.

Цитату и цифры см.: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – Pp. 588, 585. Также см.: Ingrao Chr. Violence de guerre, violence génocide. – P. 231.

Про «море крови» см.: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 182. Про «должны быть уничтожены» см.: Verbrechen der Wehrmacht. – P. 138.

Об этом аргументе я писал в предыдущем разделе.

Советская аргументация была классической. Сначала НКВД «установил», что у Германии были сотни шпионов среди поволжских немцев. Затем НКВД доказывал, что все население было виновно, поскольку никто из поволжских немцев не донес об этом шпионаже властям. Особенно хитрым шагом было то, что НКВД использовал присутствие свастики в немецких домах как доказательство коллаборационизма с нацистами. На деле же советский режим сам распространял эти свастики в 1939 году, когда Москва и Берлин были союзниками и ожидался дружественный визит Гитлера. К концу 1942 года СССР переселил около 900 тысяч немцев – огромную часть немецкого населения Советского Союза. СССР депортировал около 89 тысяч финнов (большинство из них – в Сибирь). О Сталине см.: Polian P. Against Their Will. – P. 134. О Гитлере см.: Longerich P. The Unwritten Order. – P. 75; Gerlach C. Krieg, Ernährung, Völkermord. – P. 96; Gerlach C. The Wannsee Conference. – P. 763; Pinkus B. The Deportation of the German Minority in the Soviet Union, 1941–1945 // From Peace to War: Germany, Soviet Russia, and the World, 1939–1941 / Ed. by Wegner B. – Providence: Berghahn Books, 1997. – Pp. 456–458; Mazower M. Hitlerʼs Empire. – P. 370; Friedländer S. The Years of Extermination. – Pp. 239, 263–264.

Цит.: Lukacs J. The Last European War. – 154; Friedländer S. The Years of Extermination. – P. 268.

Angrick A., Klein P. The «Final Solution» in Riga. – Pp. 133–150.

Про Хелмно детальнее будет в Главе 8. Связь между этими событиями установлена в: Kershaw I. Fateful Choices. – P. 462. Также см.: Kershaw I. Hitler, the Germans, and the Final Solution. – New Haven: Yale University Press, 2008. – P. 66. Мазовер ставит акцент на исключительной значимости Вартеланда (Mazower M. Hitlerʼs Empire. – Р. 191). Я не включаю сюда евреев, уничтоженных по программе «эвтаназии».

Подробнее о Гитлере и Глобочнике будет в Разделе 8.

Megargee G. War of Annihilation. – P. 115.

Выстраивая аргументы от периферии (из Беларуси и Украины) к Берлину, Герлах (Gerlach) и Пол (Pohl) настаивают на значении запасов продовольствия в деле уничтожения евреев. Эли (Aly) и Хейм (Heim) исходят из логики довоенного планирования, представляют своего рода негативное объяснение Холокоста: евреев уже считали опасными для будущего государственного устройства и бесполезными потребителями товаров первой необходимости, нужных сейчас. Гитлер, без сомнения, пошел войной против Советского Союза, полагая, что с его помощью запасы продовольствия можно будет обеспечить и для этой войны, и для будущих. Это правда, что «План голода», реальные проблемы Вермахта с запасами продовольствия и очевидная необходимость удовлетворить немецкое гражданское население значили очень много для Восточного фронта вообще. Беспокойство по поводу запасов продовольствия упрощало для офицеров одобрение уничтожения евреев. По мере продолжения войны экономический аргумент насчет еврейской работы перевесил экономический аргумент о продовольствии, которое евреи съедят. Я согласен, что продовольствие играло значительно более важную роль в этом процессе, чем это выглядит из прочтения англоязычной литературы о Холокосте. Однако я не верю, что продовольствие (или любые другие экономические соображения) могут объяснить планирование по времени или точное содержание гитлеровской политики декабря 1941 года. Это было идеологическое выражение и политическое решение неотложных проблем, возникавших на фоне провальной колониальной войны. А еще это был выбор.

Цит.: Edele M., Geyer M. States of Exception. – P. 374.

О встрече Гитлера с японским консулом, состоявшейся 3 января, см.: Hauner M. India in Axis Strategy: Germany, Japan, and Indian Nationalists in the Second World War. – Stuttgard: Klett-Cotta, 1981. – P. 384. Также см.: Lukacs J. The Last European War. – P. 143.

Krebs G. Japan and the German-Soviet War, 1941. – Pp. 547–554.

Германская пропаганда открыто об этом писала – см.: Herf J. The Jewish Enemy. – Pp. 100, 128. Сопоставьте с: Gerlach C. The Wannsee Conference. Недавний акцент в научной литературе на Гиммлере и декабре связан с исследованием Герлаха и публикациями (Der Dienstkalender Heinrich Himmlers 1941/42 / Ed. by Witte P., Wildt M., Voigt M., Pohl D., Klein P., Gerlach C., Dieckmann C., Angrick A. – Hamburg: Hans Christians Verlag, 1999; а также: Longerich P. Heinrich Himmler). Гиммлер был важнейшим исполнителем политики, за которую несет ответственность Гитлер.

Цит.: Longerich P. The Unwritten Order. – P. 95; Gerlach C. Krieg, Ernährung, Völkermord. – P. 123; Gerlach C. The Wannsee Conference. – P. 783, 790; Kershaw I. Fateful Choices. – P. 466; Tooze A. The Wages of Destruction. – P. 504; Mazower M. Hitlerʼs Empire. – Рр. 376 (цитата Франка). Как пишет Фридлендер, это было только одно из множества высказываний (см.: Friedländer S. The Years of Extermination. – P. 281).

О Гитлере («общий фронт») см.: Herf J. The Jewish Enemy. – P. 132. О Геббельсе см.: Pohl D. Verfolgung und Massenmord in der NS-Zeit 1933–1945. – Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 2008. – P. 82.

Madajczyk C. Vom «Generalplan Ost» zum «Generalsidlungsplan». – P. 17; Mazower M. Hitlerʼs Empire. – Р. 198.

Сопоставьте с: Browning C.R. The Nazi Decision to Commit Mass Murder; Gerlach C. The Wannsee Conference. Также см.: Kershaw I. Fateful Choices. – P. 443.

См.: Kroener B.R. The «Frozen Blitzkrieg»: German Strategic Planning against the Soviet Union and the Causes of Its Failure // From Peace to War: Germany, Soviet Russia, and the World, 1939–1941 / Ed. by Wegner B. – Providence: Berghahn Books, 1997. – Pp. 140, 148.

Цитата и интерпретация: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 582.

О Сербии см.: Manoschek W. «Serbien ist judenfrei»: Militärische Besatzungspolitik und Judenvernichtung in Serbien 1941/1942. – Munich: R. Oldenbourg Verlag, 1993. – Pp. 79, 107, 186–197; Evans R.J. The Third Reich at War. – Pp. 237, 259. Вина за смерть евреев, согласно этой концепции, лежала не на немцах. Согласно нацистской логике, если Соединенные Штаты были еврейским государством, то его руководство должно было понимать, что Гитлер держал евреев Европы живыми в качестве заложников. Если Соединенные Штаты, согласно этой же логике, присоединились к войне, то Вашингтон нес ответственность за смерть этих заложников. Конечно же, никто в США не мыслил в этом ключе, и то, что Америка вступила в войну, имело мало общего с европейскими или американскими евреями (см.: Longerich P. The Unwritten Order. – P. 55; Friedländer S. The Years of Extermination. – Pp. 265, 281; Arad Y. The Holocaust in the Soviet Union. – P. 139; Gerlach C. The Wannsee Conference).

То, что такой камуфляж был необходим, – это показательный знак, поскольку он демонстрирует нацистское предположение, будто кто-то другой сможет читать их документы, что может случиться, только если они проиграют войну. У сталинистов и самого Сталина не было проблем с составлением, подписанием и архивированием прямых приказов массово убивать.

Birn R.B. Two Kinds of Reality? Case Studies on Anti-Partisan Warfare During the Eastern Campaing // From Peace to War: Germany, Soviet Russia, and the World, 1939–1941 / Ed. by Wegner B. – Providence: Berghahn Books, 1997. – P. 289.

См.: Brandon R. The First Wave.

Deletant D. Transnistria and the Romanian Solution to the «Jewish Problem» // The Shoah in Ukraine: History, Testimony, Memorialization / Ed. by Brandon R., Lower W. – Bloomington: Indiana University Press, 2008. – Pp. 157–165; Pohl D. Verfolgung und Massenmord in der NS-Zeit 1933–1945. – Pp. 78–79; Hilberg R. The Destruction of the European Jews (vol. 1). – P. 810.

Deletant D. Transnistria and the Romanian Solution to the «Jewish Problem». – P. 172; Pohl D. Verfolgung und Massenmord in der NS-Zeit 1933–1945. – P. 79. Также см.: Case H. Between States: The Transnistrian Question an the European Idea During World War II. – Stanford: Stanford University Press, 2009.

Pohl D. Schauplatz Ukraine. – Pp. 153, 162. Газовые камеры рассмотрены в Разделе 8.

Пол насчитывает 37 тысяч вспомогательных полицаев, действовавших в июле 1942 года в Рейхскомиссариате Украины (см.: Pohl D. Ukrainische Hilfskräfte beim Mord an den Juden // Die Täter der Shoah / Ed. by Paul G. – Göttingen: Wallstein Verlag, 2002. – P. 210).

Подробнее об этих волынских общинах см.: Spector S. The Holocaust of Volhynian Jews 1941–1944. – Jerusalem: Yad Vashem, 1990; Snyder T. The Life and Death of West Volhynian Jews, 1921–1945 // The Shoah in Ukraine: History, Testimony, and Memorialization / Ed. by Brandon R., Lower W. – Bloomington: Indiana University Press, 2008. – Pp. 77–84. Судьба евреев из Галиции, о которых подробнее будет в Разделе 8, была другой – см.: Pohl D. Nationalsozialistische Judenverfolgung in Ostgalizien: Organisation und Durchführung eines staatlichen Massenverbrechens. – Munich: Oldenbourg, 1996; Sandkühler T. «Endlösung» in Galizien: Der Judenmord in Ostpolen und die Tettungsinitiativen von Berthold Beitz, 1941–1944. – Bonn: Dietz, 1997.

Арад (см.: Arad Y. The Holocaust in the Soviet Union. – Pp. 521, 524) указывает цифру 1 561 000–1 628 000 убитых евреев на землях, аннексированных СССР, а также 946–996 тысяч евреев довоенного Советского Союза. Также см.: Snyder T. The Life and Death of West Volhynian Jews. – Pp. 85–89.

Życie i zagłada. – P. 602; Spector S. Żydzi wołyńscy w Polsce międzywojennej i w okresie II wojny światowej. – P. 477; Snyder T. The Life and Death of West Volhynian Jews. – Pp. 91–96; Pohl D. Schauplatz Ukraine. – Pp. 158–162.

О переговорах юденрата см. письма от 8 и 10 мая 1942 года, DAR 22/1/10=USHMM RG-31.017M-2. Также см.: Życie i zagłada. – P. 588; Spector S. Żydzi wołyńscy w Polsce międzywojennej i w okresie II wojny światowej. – P. 477; Snyder T. The Life and Death of West Volhynian Jews. – P. 91–96.

ŻIH 301/1982; ŻIH 301/5657; Sefer Lutsk. – Tel Aviv: Irgun Yotsʼe Lutsk be-Yisrael, 1961 («Calendar of Pain, Resistance and Destruction»); Życie i zagłada. – Pp. 584–586 (цитата на с. 586).

Spektor. Żydzi wołyńscy. – P. 477; Snyder. West Volhynian Jews. – Pp. 91–96. Про «дармоедов» см.: Życie i zagłada. – P. 577. О Большой ковельской синагоге и цитатах в приведенном абзаце см.: ŻIH/1644. Надписи со стен записал Ханох Гаммер. В советское время в синагоге хранили зерно.

Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 374; Szybeika Z. Historia Białorusi, 1795–2000. – LublinL IESW, 2002. – P. 337. Сопоставьте с: Edele M., Geyer M. States of Exception. – Pp. 348, 361. О приказе о гетто от 19 июля см.: Verbrechen der Wehrmacht. – P. 80.

Про первую операцию по расстрелу см.: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – Pp. 506, 549, 639; Matthäus J. Reibungslos und planmäßig: Die Zweite Welle der Judenvernichtung im Generalkommissariat Weißruthenien (1942–1944) // Jahrbuch für Antisemitismusforschung. – 1995. – № 4 (4). – P. 260; Longerich. Vernichtung. – P. 370 (о женщинах); Epstein B. The Minsk Ghetto: Jewish Resistance and Soviet Internationalism. – Berkeley: University of California Press, 2008. – P. 81; Черная книга. – P. 111. О расстрелах 7–9 ноября см.: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – Pp. 506, 509, 624; Smolar H. The Minsk Ghetto: Soviet-Jewish Partisans Against the Nazis. – New York: Holocaust Library, 1989. – P. 41; Черная книга. – P. 113; The Unknown Black Book. – Pp. 237–238, 245, 251. Другие символические убийства: немцы провели акцию 23 февраля 1942 года (День Красной армии) и убили еврейских женщин 8 марта 1942 года (в Международный женский день).

Об обещанном параде см.: Braithwaite R. Moscow 1941. – P. 252.

Smilovitsky L. Antisemitism in the Soviet Partisan Movement, 1941–1944: The Case of Belorussia // Holocaust and Genocide Studies. – 2006. – № 20 (2). – Pp. 207–208; Braithwaite R. Moscow 1941. – P. 252.

См.: Brandenberger D. National Bolshevism: Stalinist Mass Culture and the Formation of Modern Russian National Identity, 1931–1956. – Cambridge: Harvard University Press, 2002. – Pp. 118–119.

Цит.: Brandenberger D. National Bolshevism. – P. 119.

Цит. по: «Existiert das Ghetto noch?» Weißrussland: Jüdisches Überleben gegen nationalsozialistische Herrschaft / Ed. by Projektgruppe Belarus. – Berlin: Assoziation A, 2003. – P. 90.

Про сапоги, снятые с мертвых и пленных солдат, см.: Ich werde es nie vergessen. – Pp. 66, 188; Merridale C. Ivanʼs War. – P. 138.

Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 768; Epstein B. The Minsk Ghetto. – P. 22; Smolar H. The Minsk Ghetto. – P. 15; Existiert das Ghetto noch. – P. 221.

Об унижениях евреев см.: The Unknown Black Book. – P. 256; Черная книга. – P. 111. Про Эберля см.: Grabher M. Irmfried Eberl: «Euthanasie»-Arzt und Kommandant von Treblinka. – Frankfurt am Main: Peter Lang, 2006. – P. 66. О видеофильме см.: Longerich P. Heinrich Himmler. – P. 552.

О «конкурсе красоты» см.: Черная книга. – P. 125; Smolar H. The Minsk Ghetto. – P. 22. Про вечер осенью 1941 года см.: Smolar H. The Minsk Ghetto. – P. 46. Цит.: The Unknown Black Book. – P. 244. В соседнем концлагере в Колдычево охранники последовательно насиловали и убивали женщин (см.: Chiari B. Alltag hinter der Front: Besatzung, Kollaboration und Widerstand in Weißrußland 1941–1944. – Düsseldorf: Droste Verlag, 1998. – P. 192).

Epstein B. The Minsk Ghetto. – P. 42 и по тексту. О советских документах см.: Chiari B. Alltag hinter der Front. – P. 249.

Epstein B. The Minsk Ghetto. – P. 130.

Existiert das Ghetto noch. – P. 228. О биографии Смоляра см.: Ankieta. – 10/08/1949, AAN, teczka osobowa 5344.

Cholawsky S. The Judenrat in Minsk // Pattern of Jewish Leadership in Nazi Europe / Ed. by Gutman Y., Haft C.J. – Jerusalem: Yad Vashem, 1979. – Pp. 117–120; Chiari B. Alltag hinter der Front. – P. 240; Smolar H. The Minsk Ghetto. – P. 19.

О сигналах опасности см.: Smolar H. The Minsk Ghetto. – P. 62. О еврейских полицейских см.: Epstein B. The Minsk Ghetto. – P. 125. Про перчатки и носки см.: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 680. О проводниках см.: Smolar H. The Minsk Ghetto. – P. 95; Existiert das Ghetto noch. – P. 164. Про мяч см.: Epstein B. The Minsk Ghetto. – P. 215.

Brakel A. Das allergefährlichste ist die Wut der Bauernʼ: Die Versorgung der Partisanen und ihr Verhältnis zur Zivilbevölkerung. Eine Fallstudie zum Gebiet Baranowicze 1941–1944 // Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte. – 2007. – № 4. – Pp. 400–401.

Про финансирование см.: Epstein B. The Minsk Ghetto. – Pp. 96, 194.

Klein P. Zwischen den Fronten. Die Zivilbevölkerung Weißrusslands und der Krieg der Wehrmacht gegen die Partisanen // Wir sind die Herren dieses Landes. Ursachen Verlauf und Folgen des deutschen Überfalls auf die Sowjetunion / Ed. by Quinkert B. – Hamburg: VSA Verlag, 2002. – P. 89. Также см.: Hull I. Absolute Destruction: Military Culture and the Practices of War in Imperial Germany. – Ithaca: Cornell University Press, 2005; Anderson T. Incident at Baranivka: German Reprisals and the Soviet Partisan Movement in Ukraine, October–December 1941 // Journal of Modern History. – 1999. – № 71 (3). – Pp. 585–623; Lagrou P. La «Guerre Honorable» et une certaine idée de lʼOccident. Mémoires de guerre, racisme et réconciliation après 1945 // Les Résistances, miroir des régimes dʼoppression / Ed. by Marcot F., Musiedlak D. Allemagne, France, Italie, Besançon: Presses Universitaires de Franche-Comté, 2006.

Про Франца Гальдера и его фантазию об атомном оружии см.: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 558. О Гиммлере и 30 миллионах славян см.: [Sawicki J.]. Sburzenie Warszawy. – Katowice: Awir, 1946. – P. 284. Цит.: Lück M.F. Partisanenbekämpfung durch SS und Polizei in Weißruthenien 1942. – P. 228.

Цит.: Birn R.B. Two Kinds of Reality? – P. 286; Verbrechen der Wehrmacht. – P. 469. Также см.: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 566.

Szybeika Z. Historia Białorusi. – P. 348; Mironowicz E. Białoruś. – P. 158; Lück M.F. Partisanenbekämpfung durch SS und Polizei in Weißruthenien 1942. – P. 232; Klein P. Zwischen den Fronten. – P. 90.

Gerlach C. Kalkulierte Morde. – Pp. 680, 686.

Цит.: Matthäus J. Reibungslos und planmäßig. – P. 261.

Smolar H. The Minsk Ghetto. – P. 72; Cholawsky S. The Judenrat in Minsk. – P. 125. Про 3412 убитых см.: Matthäus J. Reibungslos und planmäßig. – P. 262. О Липском см.: Existiert das Ghetto noch. – P. 158.

Cholawsky S. The Judenrat in Minsk. – P. 123; Epstein B. The Minsk Ghetto. – P. 133. О Гейдрихе см.: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 694. Про шубы см.: Browning C.R. The Origins of the Final Solution. – P. 300.

Про вышеуказанное число см.: Smolar H. The Minsk Ghetto. – P. 98. Цит.: Черная книга. – P. 175. Также см.: Cholawsky S. The Judenrat in Minsk. – P. 126; Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 704.

О газенвагенах см.: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 1075; The Unknown Black Book. – Pp. 245, 248, 266–267. О «душегубках» см.: Existiert das Ghetto noch. – P. 162.

The Unknown Black Book. – P. 246. Также см.: Черная книга. – P. 125.

Smolar H. The Minsk Ghetto. – P. 158; Existiert das Ghetto noch. – P. 231; Brakel A. Das allergefährlichste ist die Wut der Bauernʼ. – Pр. 400 – 401. О женщинах и детях см.: Smilovitsky L. Antisemitism in the Soviet Partisan Movement. – P. 218.

О Зорине см.: Slepyan K. Stalinʼs Guerillas: Soviet Partisans in World War II. – Lawrence: University of Kansas Press, 2006. – P. 209; Epstein B. The Minsk Ghetto. – P. 24. Про захват см.: Черная книга. – P. 143. О Руфейшене см.: Matthäus J. Reibungslos und planmäßig. – P. 254.

Tec N. Defiance: The Bielski Partisans. – New York: Oxford University Press, 1993. – Pp. 80 (цитата), 82, 145, 185; Slepyan K. Stalinʼs Guerillas. – P. 210; Musial B. Sowjetische Partisanen 1941–1944. – Pp. 185, 201–202.

Про 23 тысячи партизан и «партизанские республики» см.: Lück M.F. Partisanenbekämpfung durch SS und Polizei in Weißruthenien 1942. – P. 231. О гражданских см.: Brakel A. Unter Rotem Stern und Hakenkruz. – Pp. 290, 304; Szybeika Z. Historia Białorusi. – P. 349; Slepyan K. Stalinʼs Guerillas. – P. 91; Mironowicz E. Białoruś. – P. 160. О локомотивах см.: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 868.

Musial B. Sowjetische Partisanen 1941–1944. – Pp. 189, 202; Lück M.F. Partisanenbekämpfung durch SS und Polizei in Weißruthenien 1942. – P. 238; Ingrao C. Les chasseurs noirs: La brigade Dirlewanger. – Paris: Perrin, 2006. – P. 131; Verbrechen der Wehrmacht. – P. 495.

Slepyan K. Stalinʼs Guerillas. – Pp. 17, 42.

Кравец и Герасимова процитированы в Existiert das Ghetto noch. – Pp. 47, 126. Об использовании слова «шлюха» как стандартного обращения см.: Chiari B. Alltag hinter der Front. – P. 256. Об игре в «прятки» см.: Existiert das Ghetto noch. – P. 164.

Про 18 августа см.: Lück M.F. Partisanenbekämpfung durch SS und Polizei in Weißruthenien 1942. – P. 232; Westermann E.B. «Ordinary Men» or «Ideological Soldiers»? – P. 57. О «специальном обращении» см.: Musial B. Sowjetische Partisanen 1941–1944. – P. 145. О том, что крестьян нужно уничтожать, «как и евреев», см.: Lück M.F. Partisanenbekämpfung durch SS und Polizei in Weißruthenien 1942. – P. 239.

Westermann E.B. «Ordinary Men» or «Ideological Soldiers»? – Pp. 53, 54, 60; Gerlach C. Kalkulierte Morde. – Pp. 705, 919.

О подсчете убитых 208 089 евреев в Беларуси в 1942 году см.: Brandon R. The Holocaust in 1942. – Unpublished manuscript, 2009. Эта цифра не учитывает Белостоцкую область, которая была частью БССР в 1939–1941 годах, но не после окончания войны.

Про Готтберга см.: Klein P. Curt von Gottberg – Siedlungsfanktionär und Massenmörder // Karrieren der Gewalt: Nationalsozialistische Täterbiographien / Ed. by Mallmannn K.-M. – Darmstadt: Wissenschftliche Buchgesellschaft, 2004. – Pp. 95–99. Про Баха и вышеуказанные цифры см.: Lück M.F. Partisanenbekämpfung durch SS und Polizei in Weißruthenien 1942. – Pp. 233, 239.

Stang K. Dr. Oskar Dirlewanger – Protagonist der Terrorkriegsführung // Karrieren der Gewalt: Nationalsozialistische Täterbiographien / Ed. by Mallmann K.-M. – Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 2004. – Pp. 66–70; Ingrao C. Les chasseurs noirs. – Pp. 20–21 (про «по крайней мере тридцать тысяч гражданских» указано на страницах 26 и 132); Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 958; MacLean F. The Cruel Hunters: SS-Sonderkommando Dirlewanger: Hitlerʼs Most Notorious Anti-Partisan Unit. – Atglen: Schiffer Military History, 1998. – Pp. 28, 133.

О квотах на убийство см.: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 890. Об операции «Болотная лихорадка» см.: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – Pp. 911–913, 930; Einsatz im «Reichskommissariat Ostland»: Dokumente zum Völkermord im Baltikum und in Weißrußland 1941–1944 / Ed. by Benz W., Kwiet K., Matthäus J. – Berlin: Metropol, 1998. – P. 239; Matthäus J. Reibungslos und planmäßig. – P. 267; Ingrao C. Les chasseurs noirs. – P. 34. Про Еккельна см.: Brakel A. Unter Rotem Stern und Hakenkruz. – P. 295. Об операции «Горнунг» см.: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 946; Klein P. Curt von Gottberg. – P. 100.

Brakel A. Unter Rotem Stern und Hakenkruz. – P. 304; Smilovitsky L. Antisemitism in the Soviet Partisan Movement. – P. 220. О довоенных коммунистах см.: Rein L. Local Collaboration in the Execution of the «Final Solution» in Nazi-Occupied Belarussia. – P. 394.

Про 800 полицейских и ополченцев см.: Musial B. Sowjetische Partisanen 1941–1944. – P. 266. Про 12 тысяч см.: Mironowicz E. Białoruś. – P. 160. Также см.: Slepyan K. Stalinʼs Guerillas. – P. 209.

Szybeika Z. Historia Białorusi. – Pp. 345, 352; Mironowicz E. Białoruś. – P. 159.

Про октябрь 1942 года см.: Nolte H.-H. Partisan War in Belorussia, 1941–1944 // A World at Total War: Global Conflict and the Politics of Destruction, 1937–1945 / Ed. by Chickering R., Förster S., Greiner B. – Cambridge: Cambridge University Press, 2005. – P. 274.

Klein P. Zwischen den Fronten. – P. 100.

Про операцию «Котбус» см.: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 948; Pohl D. Die Herrschaft der Wehrmacht. – P. 293; Musial B. Sowjetische Partisanen 1941–1944. – P. 195; Verbrechen. – P. 492. Про свиней см.: Lück M.F. Partisanenbekämpfung durch SS und Polizei in Weißruthenien 1942. – P. 241.

Об операции «Герман» см.: Musial B. Sowjetische Partisanen 1941–1944. – P. 212; Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 907.

О расстреле 127 поляков см.: Musial B. Sowjetische Partisanen 1941–1944. – P. 210. Также см.: Jasiewicz K. Zagłada polskich Kresów. – Pp. 264–265.

Brakel A. Unter Rotem Stern und Hakenkruz. – P. 317; Гогун А. Сталинские коммандос: Украинские партизанские формирования, 1941–1944. – Москва: Центрполиграф, 2008. – С. 144.

Shepherd B. War in the Wild East: The German Army and Soviet Partisans. – Cambridge: Harvard University Press, 2004. – P. 174; Angrick A. Besatzungspolitik und Massenmord: Die Einsatzgruppe D in der südlichen Sowjetunion 1941–1943. – Hamburg: Hamburger Edition, 2003. – Pp. 680–689. Цит.: Lück M.F. Partisanenbekämpfung durch SS und Polizei in Weißruthenien 1942. – P. 242.

Birn R.B. Two Kinds of Reality? – P 291. Также см.: Klein P. Zwischen den Fronten. – P. 96.

Dallin A. The Kaminsky Brigade: 1941–1944. – Cambridge: Russian Research Centre, 1956. – Pp. 8–58.

Chiari B. Alltag hinter der Front. – P. 138; Szybeika Z. Historia Białorusi. – P. 346; Mironowicz E. Białoruś. – Pp. 148, 155.

Szybeika Z. Historia Białorusi. – P. 346.

Musial B. Sowjetische Partisanen 1941–1944. – P. 183.

О вышеприведенных цифрах см.: Ingrao C. Les chasseurs noirs. – P. 36. О цифре 5295 населенных пунктов см.: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 943. Про 10 431 партизана в рапорте о расстреле см.: Gott mit uns. – P. 55. О дневнике см.: Lück M.F. Partisanenbekämpfung durch SS und Polizei in Weißruthenien 1942. – P. 239. Также см.: Matthäus J. Reibungslos und planmäßig. – P. 268.

Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 1158.

Об убийстве 17 431 человека как предателей см.: Musial B. Sowjetische Partisanen 1941–1944. – P. 261. О классовых врагах см.: Jasiewicz K. Zagłada polskich Kresów. – Pp. 264–265.

Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 1160. По подсчетам Чиари, 276 тысяч поляков были убиты или перемещены к концу войны (см.: Chiari B. Alltag hinter der Front. – P. 306).

О крематориях см.: Gerlach C. Failure of Plans for an SS Extermination Camp in Mogilëv, Belorussia // Holocaust and Genocide Studies. – 1997. – № 11 (1). – P. 68. Об Асгарде см.: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 425.

Arad Y. «Belzec, Sobibor, Treblinka. – Pp. 136–137.

Сравните две фундаментальные работы одного и того же историка: Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. – Bloomington: Indiana University Press, 1987 и Arad Y. The Holocaust in the Soviet Union. – Lincoln: University of Nebraska Press; Jerusalem: Yad Vashem, 2009.

Цит.: Wasser B. Himmlers Raumplannung im Osten. – Pp. 61, 77. О специальном статусе Люблина см.: Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka. – P. 14; Musiał B. Przypadek modelowy dotyczący eksterminacji Żydów: Początki «akcji Reinhardt» – planowanie masowego mordu Żydów w Generalnym Gubernatorstwîe / Akcja Reinhardt. Zagłada Żydów w Generalnym Gubernatorstwie / Ed. by Libionka D. – Warszawa: IPN, 2004. – P. 24; Dwork D., Pelt R.J. van. Auschwitz. – P. 290. Об осуществлении «Генерального плана “Ост”» в качестве операции «Замосць» см.: Autuchiewicz J. Stan i perspectywa nad deportacjami Polaków w głąb ZSRS oraz związane z nimi problemy terminologiczne. – P. 71; Aly G., Heim S. Architects of Annihilation. – P. 295; Tooze A. The Wages of Destruction. – P. 468. Про дату 13 октября 1941 года см.: Pohl D. Znaczenie dystryktu lubelskiego w «ostatecznym rozwiązaniu» kwestii żydowskiej // Akcja Reinhardt: Zagłada Żydów w Generalnym Gubernatorstwie / Ed. by Libionka D. – Warszawa: IPN, 2004. – P. 45.

Browning C.R. The Origins of the Final Solution. – P. 419; Rieger B. Creator of the Nazi Death Camps: The Life of Odilo Globocnik. – London: Vallentine Mitchell, 2007. – P. 60.

О нехватке персонала см.: Musiał B. Przypadek modelowy dotyczący eksterminacji Żydów. – P. 31. О предпочтении немцев см.: Black P. Handlanger der Endlösung. – P. 315.

Browning C.R. The Origins of the Final Solution. – P. 419; Black P. Handlanger der Endlösung. – P. 320.

Evans R.J. The Third Reich at War. – Pp. 84–90.

Цит.: Gerlach C. The Wannsee Conference. – P. 782. Также см.: Rieß V. Christian Wirth – Inspekteur der Vernichtungslager // Karrieren der Gewalt: Nationalsozialistische Täterbiographien / Ed. by Mallmann K.-M., Paul G. – Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 2004. – P. 244; Pohl D. Znaczenie dystryktu lubelskiego w «ostatecznym rozwiązaniu» kwestii żydowskiej. – P. 45; Poprzeczny J. Odilo Globocnik, Hitlerʼs Man in the East. – Jefferson: McFarland & Company, 2004. – P. 163. О роли Вирта см.: Black P. Prosty żołnierz «akcji Reinhard». Oddziały z Trawnik i eksterminacja polskich Żydów // Akcja Reinhardt: Zagłada Żydów w Generalnym Gubernatorstwie / Ed. by Libionka D. – Warszawa: IPN, 2004. – P. 105; Scheffler W. Probleme der Holocaustforschung // Deutsche – Pole – Juden. Ihre Beziehungen von den Anfängen bis ins 20. Jahrhundert / Ed. by Jersch-Wenzel S. – Berlin: Colloquium Verlag, 1987. – Pp. 270, 276. Программа «эвтаназии» продолжалась с большими ухищрениями: теперь использовались летальные инъекции и передозировки лекарств. За несколько следующих лет погибнут еще десятки тысяч немцев.

Kershaw I. Hitler, the Germans, and the Final Solution. – New Haven: Yale University Press, 2008. – P. 71; Mazower M. Hitlerʼs Empire. – P. 191 (и по тексту).

Цит.: Kershaw I. Hitler, the Germans, and the Final Solution. – P. 66. Также см.: Mallmann K.-M. Rozwiązać przez jakikolwiek szybko działający środek: Policja Bezpieczeństwa w Łodzi a Shoah w Kraju Warty // Zagłada Żydów na polskich terenach scielonych do Rzeszy / Ed. by A. Namysło. – Warszawa: IPN, 2008. – Pp. 85–95 (дата указана на c. 95); Horwitz G.J. Ghettostadt: Łódź and the Making of a Nazi City. – Cambridge: Harvard University Press, 2008. – P. 154; Friedlander H. The Origins of Nazi Genocide: From Euthanasia to the Final Solution. – Chapel Hill: University of North Carolina Press, 1995. – Pp. 314–318. О Ланге см.: Friedlander H. The Origins of Nazi Genocide. – P. 286; Kershaw I. Hitler, the Germans, and the Final Solution. – P. 71.

Согласно Араду, дизайн разработал Вирт (см.: Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. – P. 24).

См.: Pohl D. Nationalsozialistische Judenverfolgung in Ostgalizien: Organisation und Durchführung eines staatlichen Massenverbrechens; Sandkühler T. «Endlösung» in Galizien: Der Judenmord in Ostpolen und die Tettungsinitiativen von Berthold Beitz, 1941–1944.

Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. – Pp. 44, 56; Młynarczyk J.A. Judenmord in Zentralpolen. – Pp. 252, 257. О 14 марта см.: Rieger B. Creator of the Nazi Death Camps: The Life of Odilo Globocnik. – P. 108. О 1600 евреях, у которых не было документов на работу, см.: Poprzeczny J. Odilo Globocnik, Hitlerʼs Man in the East. – P. 226.

Młynarczyk J.A. Judenmord in Zentralpolen. – P. 260.

О ежедневных квотах и вообще см.: Młynarczyk J.A. Judenmord in Zentralpolen. – P. 260; Pohl D. Verfolgung und Massenmord in der NS-Zeit 1933–1945. – P. 94.

О цифре 434 508 см.: Witte P., Tyas S. A New Document on the Deportation and Murder of Jews During «Einsatz Reinhardt» 1942 // Holocaust and Genocide Studies. – 2001. – № 15 (3). – P. 472. Пол пишет о трех выживших (см.: Pohl D. Verfolgung und Massenmord in der NS-Zeit 1933–1945. – P. 95). О Вирте см.: Black P. Prosty żołnierz «akcji Reinhard». – P. 104. С августа 1942 года комендантом Белжеца стал Готлиб Геринг.

О Кракове см.: Życie i zagłada Żydów polskich 1939–1945. – P. 3; Pohl D. Verfolgung und Massenmord in der NS-Zeit 1933–1945. – P. 89; Hecht T.T. Life Death Memories. Charlottesville: Leopolis Press, 2002. – P. 66.

Pohl D. Verfolgung und Massenmord in der NS-Zeit 1933–1945. – P. 95.

О 17 апреля см.: Pohl D. Znaczenie dystryktu lubelskiego w «ostatecznym rozwiązaniu» kwestii żydowskiej. – P. 49. О 1 июня см.: Obóz zagłady Treblinka // Biuletyn Glownej Komisji Badania Zbrodni Niemieckich w Polsce. – 1946. – № 1. – P. 134.

Grabher M. Irmfried Eberl. – Pp. 70, 74.

О Франке см.: Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. – P. 46; Berenstein. Praca. – P. 87; Kershaw I. Hitler, the Germans, and the Final Solution. – P. 106. О «травниках» см.: Młynarczyk J.A. Akcja Reinhardt w gettach prowincjonalnych dystryktu warszawskiego 1942–1943. – P. 55.

Цит.: Longerich P. Heinrich Himmler. – P. 588.

Friedländer S. The Years of Extermination. – P. 349.

Gerlach C. The Wannsee Conference. – P. 791. Также см.: Pohl D. Znaczenie dystryktu lubelskiego w «ostatecznym rozwiązaniu» kwestii żydowskiej. – P. 49.

Tooze A. The Wages of Destruction. – Pp. 365, 549.

Gutman I. Resistance: The Warsaw Ghetto Uprising. – Boston: Houghton Mifflin, 1994. – P. 198. Сравните: Aly G., Heim S. Architects of Annihilation. – P. 211.

Цит.: Witte P., Tyas S. A New Document on the Deportation and Murder of Jews During «Einsatz Reinhardt» 1942. – P. 477.

Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. – P. 61; Młynarczyk J.A. Akcja Reinhardt w gettach prowincjonalnych dystryktu warszawskiego 1942–1943. – P. 55; Urynowicz M. Gross Aktion – Zagłada Warszawskiego Getta // Biuletyn Instytutu Pamięci Naro-dowej. – 2007. – № 7. – P. 108; Friedländer S. The Years of Extermination. – P. 428; Hilberg R. The Ghetto as a Form of Government // Annals of the American Academy of Political and Social Science. – 1980. – № 450. – P. 108. Об обещании хлеба и повидла см.: Berenstein T. Praca przymusowa Żydów w Warszawie w czasie okupacji hitlerowskiej // Biuletyn Żydowskiego Instytutu Historycznego. – 1963 – № 45–46. – P. 142. Цитата: FVA 2327.

Engelking B., Leociak J. The Warsaw Ghetto: A Guide to the Perished City. – New Haven: Yale University Press, 2009. – Pp. 661–665; Gutman I. Resistance: The Warsaw Ghetto Uprising. – P. 142.

Urynowicz M. Gross Aktion – Zagłada Warszawskiego Getta. – Pp. 108–109; Trunk I. Judenrat: The Jewish Councils in Eastern Europe Under Nazi Occupation. – New York: Macmillan, 1972. – P. 507.

Urynowicz M. Gross Aktion – Zagłada Warszawskiego Getta. – Pp. 109–111. Также см.: Gutman I. Resistance: The Warsaw Ghetto Uprising. – P. 142.

О Корчаке см:. Kassow S.D. Who Will Write Our History? – P. 268; Friedländer S. The Years of Extermination. – P. 429. Цит.: Engelking B., Leociak J. The Warsaw Ghetto: A Guide to the Perished City. – P. 676.

О вышеуказанных цифрах см.: Friedländer S. The Years of Extermination. – P. 230. Более высокие цифры приведены в: Drozdowski M.M. The History of the Warsaw Ghetto in the Light of the Reports of Ludwig Fischer. – P. 192 (315 тысяч человек); Bartoszewski W. Warszawski pierścień śmierci. – P. 195 (310 322 человека).

Treblinka // Dokumenty і materialy. Obozy. / Ed. by Blumental M. – Łódź: Wydawnictwa Centralnej Żydowskiej Komisji Historycznej, 1946. – P. 174. Об оплате «натурой» см.: Trunk I. Judenrat. – P. 512.

Про пот см.: Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. – P. 64. О полях и лесах см.: Wdowinski D. And Are We Not Saved. – New York: Philosophical Library, 1985. – P. 69.

О Вернике см.: Kopówka E. Treblinka. Nigdy więcej. – Siedlce: Muzeum Rejonowe, 2002. – P. 28.

Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. – P. 81; Młynarczyk J.A. Treblinka – ein Todeslager der «Aktion Reihard» // Aktion Reihardt, Der Völkermord an den Juden im Generalgouvernement 1941–1944 / Ed. by Musial B. – Osnabrück: Fibre, 2004. – P. 266; Obóz zagłady Treblinka. – P. 141; Królikowski J. Budiwałem most kolejowy w pobliżu Treblinki // Biuletyn Żydowskiego Instytutu Historycznego. – 1964. – № 49. – P. 49.

О 22 августа см.: Evans R.J. The Third Reich at War. – P. 290. О 23 августа см.: Młynarczyk J.A. Treblinka – ein Todeslager der «Aktion Reihard». – P. 262. О 24 августа см.: Wiernik Y. A Year in Treblinka. – New York: General Jewish Workersʼ Union of Poland, 1944. – P. 8. О 25 августа см.: Krzepicki A. Treblinka // Biuletyn Żydowskiego Instytutu Historycznego. – 1962. – № 43–44. – P. 98. О 26 августа см.: Shoah FVA. 02694. Цитату Штангля см.: Sereny G. Into That Darkness: From Mercy Killing to Mass Murder. – New York: McGraw Hill, 1974. – P. 157.

Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. – P. 87.

Wdowinski D. And Are We Not Saved. – P. 78; Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. – P. 65.

Цитата Штангля: Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. – P. 186.

О Франце см.: Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. – P. 189; Kopówka E. Treblinka. – P. 32; Glazar R. Die Falle mit dem grünen Zaun: Überleben in Treblinka. – Frankfurt am Main: Fischer Verlag, 1992. – P. 118; Treblinka. – P. 194.

О польском правительстве см.: Libionka D. ZWZ-AK i Delegatura Rządu RP wobec eksterminacji Żydów polskich // Polacy i Żydzi pod okupacją niemiecką 1939–1945 / Ed. by Żbikowski A. – Warszawa: IPN, 2006. – Pp. 36–53. О планировавшемся нападении см.: Libionka D. Polska kospiracja wobec eksterminacji Żydów w dystrykcie warszawskim // Prowincja noc. Życie i zagłada Żydów w dystrykcie warszawskim / Ed. by Engelking B., Leociak J., Libionka D. – Warszawa: IfiS PAN, 2007. – P. 482. О почтовых открытках см.: Hilberg R. The Judenrat. – P. 34. О работе почты см.: Sakowska R. Ludzie z dzielnicy zamkniętej. Żydzi w Warszawie w okresie hitlerowskiej okupacji. – Warszawa: PAN, 1975. – P. 312.

О «лазарете» см.: Obóz zagłady Treblinka. – P. 137; Glazar R. Die Falle mit dem grünen Zaun. – P. 51; Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. – P. 122; Młynarczyk J.A. Treblinka – ein Todeslager der «Aktion Reihard». – P. 267. О «станции» см.: Obóz zagłady Treblinka. – P.137; Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. – P. 123; Willenberg S. Revolt in Treblinka. – Warsaw: Jewish Historical Institute, 1992. – P. 96. Про оркестр см.: Treblinki. – P. 40; Treblinki. – Р. 193. Об идише см.: Krzepicki A. Treblinka. – P. 89.

Treblinki. – Р. 178; Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. – P. 37; Młynarczyk J.A. Treblinka – ein Todeslager der «Aktion Reihard». – P. 269. Об изнасилованиях см.: Willenberg S. Revolt in Treblinka. – P. 105.

Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. – P. 108; Młynarczyk J.A. Treblinka – ein Todeslager der «Aktion Reihard». – P. 267; Willenberg S. Revolt in Treblinka. – P. 65.

Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. – P. 119; Młynarczyk J.A. Treblinka – ein Todeslager der «Aktion Reihard». – Pp. 259, 269.

Kopówka E. Treblinka. – P. 34; Młynarczyk J.A. Treblinka – ein Todeslager der «Aktion Reihard». – Pp. 263, 269. О «метаморфозе» см.: Rajchman C. Je suis le dernier Juif / Transl. by Rozier Gilles. – Paris: Éditions des Arenes, 2009. – P. 88.

Rajgrodzki J. Jedenaście miesięcy w obozie zagłady w Treblince // Biuletyn Żydowskiego Instytutu Historycznego. – 1958. – № 25. – P. 107; Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. – P. 174. О греющихся у огня немцах см.: Wiernik Y. A Year in Treblinka. – P. 29. О голых женщинах на холоде см.: Rajchman C. Je suis le dernier Juif. – P. 96.

О «Бесполезно» см.: Rajchman C. Je suis le dernier Juif. – P. 33. Об объятиях и Руфи Дорфман см.: Willenberg S. Revolt in Treblinka. – Pp. 56, 65.

О местной экономике см.: Willenberg S. Revolt in Treblinka. – P. 30; Rusiniak M. Obóz zagłady Treblinka II w pamięci społecznej (1943–1989). – Warszawa: Neriton, 2008. – P. 26. О «Европе» см.: Rusiniak M. Obóz zagłady Treblinka II. – P. 27.

Friedländer S. The Years of Extermination. – P. 598. О Сталинграде см.: Rajgrodzki J. Jedenaście miesięcy w obozie zagłady w Treblince. – P. 109.

О демонтаже см.: Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. – P. 373. Об операции «Эрнтефест» см.: Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. – P. 366. Около пятнадцати тысяч евреев из Белостока также были расстреляны (см.: Bender S. The Jews of Białystok During the Second World War, 1939–1943: Ph.D. Dissertation. – Hebrew University, 1994. – P. 25).

Источники подсчета по Треблинке: Witte P., Tyas S. A New Document on the Deportation and Murder of Jews During «Einsatz Reinhardt» 1942. – P. 472 (приведен немецкий подсчет от 1942 года – 713 555 человек (перехвачено британцами)); Młynarczyk J.A. Treblinka – ein Todeslager der «Aktion Reihard». – P. 281 (приведен подсчет 1943 года – 67 308 человек). О количестве евреев из Радомского округа см.: Młynarczyk J.A. Judenmord in Zentralpolen. – P. 275. Верник утверждает, что было две партии необрезанных поляков (см.: Wiernik Y. A Year in Treblinka. – P. 35). В рапорте, опубликованном в Варшаве в начале 1946 года, приведена цифра 731 600 человек и предоставлено гораздо больше основной информации (см.: Obóz zagłady Treblinka).

Rusiniak M. Obóz zagłady Treblinka II. – P. 20.

Kamenec I. The Holocaust in Slovakia // Slovak Contributions to 19th International Congress of Historical Sciences / Ed. by Kováč D. – Bratislava: Veda, 2000. – Pp. 200–201; Kamenec I. The Deportation of Jewish Citizens from Slovakia // The Tragedy of the Jews of Slovakia, Oświęcim: Auschwitz-Birkenau State Museum and Museum of the Slovak National Uprising, 2002. – Pp. 116, 123 (цифра указана на с. 130).

Hilberg R. The Destruction of the European Jews. – Vol. III. – Pp. 939, 951; Browning C.R. The Origins of the Final Solution. – P. 421.

Сравните с: Brandon R. Holocaust in 1942; Dwork D., Pelt R.J. van. Auschwitz. – P. 326.

Pohl D. Verfolgung und Massenmord in der NS-Zeit 1933–1945. – P. 107; Hilberg R. The Destruction of the European Jews. – Vol. III. – P. 959; Stark T. Hungarian Jews During the Holocaust and After the Second World War. – P. 30; Długoborski W. Żydzi z ziem polskich wcielonych do Rzeszy w KL Auschwitz-Birkenau // Zagłada Żydów na polskich terenach wcielonych do Rzeszy / Ed. by Namysło A. – Warszawa: IPN, 2008. – P. 147.

Хотя мы знаем число погибших в этих заведениях с некоторой точностью, точное число польских евреев трудно вычленить из большой цифры. Хотя Треблинка, Собибор и Белжец были основными центрами по уничтожению польских евреев Генерал-губернаторства, другие люди тоже гибли в этих трех местах, особенно в 1943 году: чехословацкие евреи, немецкие евреи, датские евреи, французские евреи, а также этнические поляки и цыгане.

О ромах см.: Pohl D. Verfolgung und Massenmord in der NS-Zeit 1933–1945. – Pp. 113–116; Evans R.J. The Third Reich at War. – Pp. 72–73, 531–535; Klein P. Curt von Gottberg. – P. 99.

О «чудесной песне» см.: Glazar R. Die Falle mit dem grünen Zaun. – P. 57. О «революционной» музыке см.: Rajgrodzki J. Jedenaście miesięcy w obozie zagłady w Treblince // Biuletyn Żydowskiego Instytutu Historycznego. – 1958. – № 25. – P. 109. Об «el male rachamim» см.: Arad Y. Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. – P. 216.

Lück M.F. Partisanenbekämpfung durch SS und Polizei in Weißruthenien 1942. – P. 246; Zaloga S.J. Bagration 1944: The Destruction of Army Group Center. – Westport: Praeger, 2004. – Pp. 27, 28, 43, 56.

Zaloga S.J. Bagration 1944. – Pp. 7, 69, 71. Американцы были в Италии с 1943 года.

Гроссман В.С. Треблинский ад // Все течет... : повести, рассказы, очерки. – Москва: Эксмо, 2010. – С. 264–265. Также см.: Furet F. Le passé dʼune illusion. – P. 536; Gerard J.G. The Bones of Berdichev: The Life and Fate of Vassily Grossman. – New York: Free Press, 1996. – Pp. 187–189. Возможно, Гроссман не понимал, что знаки массового уничтожения были видны, потому что местное польское население искало ценности. Он бы не мог написать, что охранники в Треблинке были советскими гражданами.

Engelking B., Libionka D. Żydzi w powstańczej Warszawie. – Warszawa: Polish Centre for Holocaust Research, 2009. – P. 260. Также см.: Miłosz C. Legends of Modernity: Essays and Letters from Occupied Poland, 1942–43. – New York: Farrar, Strauss, and Giroux, 2005; Snyder T. Wartime Lies // The Nation. – 06.01.2006.

Tokarzewski-Karaszewicz M. U podstaw tworzenia Armii Krajowej // Zeszyty Hitoryczne. – 1981. – № 56. – Pp. 124–157.

О борьбе за восстановление Польши как демократической республики см.: Libionka D. ZWZ-AK. – Pp. 19, 23, 34. Об НКВД см.: Engelking B., Libionka D. Żydzi w powstańczej Warszawie. – P. 147.

Libionka D. ZWZ-AK. – P. 24.

Wdowinski D. And Are We Not Saved. – P. 205.

Wdowinski D. And Are We Not Saved. – Pp. 79, 82; Libionka D., Weinbaum L. Pomnik Apfelbauma, czyli klątwa «majora» Iwańskiego // Więż. – 2007. – № 4. – P. 110; Libionka D., Weinbaum L. Deconstructing Memory and History: The Jewish Military Union (ZZW) and the Warsaw Ghetto Uprising // Jewish Political Studies Review. – 2006. – № 18 (1/2). – P. 4; Libionka D. Apokryfy z dziejów Żydowskiego Związku Wojskowego i ich autorzy // Zagłada Żydów. Studia i materiały. – 2005. – № 1. – P. 166.

Об «Агудас Израиль» см.: Bacon G.C. The Politics of Tradition: Agudat Yisrael in Poland, 1916–1939. – Jerusalem: Magnes Press, 1996.

История создания Еврейской боевой организации сложна. См.: Sakowska R. Ludzie z dzielnicy zamkniętej. – Pp. 322–325; Zuckerman Y. A Surplus of Memory: Chronicle of the Warsaw Ghetto Uprising. – Berkeley: University of California Press, 1993.

Об организации спасения см.: Bartoszewski W. Warszawski pierścień śmierci. – P. 16; Libionka D. ZWZ-AK. – Pp. 27, 33, 36, 39, 56.

Libionka D. ZWZ-AK. – Pp. 60, 71.

Bartoszewski W., Lewinówna Z. Ten jest z ojczyzny mojej: Polacy z pomocą Żydom 1939–1945. – Warszawa: Świat Książki, 2007. – P. 32; Sakowska R. Ludzie z dzielnicy zamkniętej. – P. 321 (цитата Марека Лихтенбаума на с. 326).

Gutman I. Resistance: The Warsaw Ghetto Uprising. – Boston: Houghton Mifflin, 1994. – P. 198.

Engelking B., Leociak J. The Warsaw Ghetto. – P. 763; Kopka B. Konzentrationslager Warschau: Historia i następstwa. – Warszawa: IPN, 2007. – Pp. 33–34.

О вооружении см.: Libionka D. ZWZ-AK. – P. 69; Moczarski K. Rozmowy z katem. – Cracow: Znak, 2009. – P. 232. Об антисемитском меньшинстве см.: Engelking B., Libionka D. Żydzi w powstańczej Warszawie. – P. 193 (и по тексту).

Цитата Гиммлера: Kopka B. Konzentrationslager Warschau. – P. 36.

Wojna żydowsko-niemiecka / Ed. by Szapiro P. – London: Aneks, 1992. – P. 9; The Stroop Report / Ed. by Milton S. – New York: Random House, 1979 (по тексту); Libionka D. Polska kospiracja wobec eksterminacji Żydów w dystrykcie warszawskim // Prowincja noc. Życie i zagłada Żydów w dystrykcie warszawskim / Ed. by Engelking B., Leociak J., Libionka D. – Warszawa: IfiS PAN, 2007. – P. 472.

Цитату Густавы Ярецкой см.: Kassow S.D. Who Will Write Our History? – P. 183.

Engelking B., Leociak J. The Warsaw Ghetto. – P. 774; Engelking B., Leociak J. Getto warszawskie: Przewodnik po nieistniejącym mieście. – Warszawa: OFiS PAN, 2003. – P. 733; Gutman I. Resistance. – P. 201.

Wojna żydowsko-niemiecka (passim); Libionka D. ZWZ-AK. – P. 82.

Цит.: Zuckerman Y. A Surplus of Memory. – P. 357; Wojna żydowsko-niemiecka. – P. 35.

О флагах см.: The Stroop Report. Цит.: Moczarski K. Rozmowy z katem. – P. 200.

Показания Эдельмана см.: Proces Stroopa Tom I. – SWMW-874, IVk 222/51 (теперь в IPN).

Moczarski K. Rozmowy z katem. – P. 252 (цитата на с. 253).

Engelking B., Leociak J. The Warsaw Ghetto. – P. 794.

Puławski A. W obliczu Zagłady. Rząd RP na Uchodźstwie, Delegatura Rządu RP na Kraj, ZWZ-AK wobec deportacji Żydów do obozów zagłady (1941–1942). – Lublin: IPN, 2009. – Pp. 412, 420–421, 446; Libionka D. Głową w mur. Interwencje Kazimierza Papée, polskiego ambasadora przy Stolicy Apostolskiej, w sprawie zbrodni niemieckich w Polsce, listopad 1942–styczeń 1943 // Zagłada Żydów. Studia i materiały. – 2006. – № 2. – Pp. 292–314.

Цит.: Engelking B., Leociak J. The Warsaw Ghetto. – P. 795. Об одиннадцати попытках помочь евреям см.: Engelking B., Leociak J. Getto warszawskie. – P. 745; Libionka D. ZWZ-AK. – P. 79. О советской пропаганде см.: Redlich S. Propaganda and Nationalism in Wartime Russia: The Jewish Anti-Fascist Committee in the USSR, 1941–1948. – Boulder: East European Monographs, 1982. – P. 49.

О Вильнере см.: Sakowska R. Ludzie z dzielnicy zamkniętej. – P. 326.

Цит.: Engelking B., Leociak J. Getto warszawskie. – P. 750; Gutman I. Resistance. – P. 247; Marrus M.R. Jewish Resistance to the Hohocaust // Journal of Contemporary History. – 1995. – № 30 (1). – P. 98: Friedländer S. The Years of Extermination. – P. 598.

О вышеприведенных цифрах см.: Bartoszewski W. Warszawski pierścień śmierci. – P. 256. О 1 июня 1943 года см.: Kopka B. Konzentrationslager Warschau. – P. 39.

См.: Zimmerman J.D. The Attitude of the Polish Home Army (AK) to the Jewish Question During the Holocaust: The Case of the Warsaw Ghetto Uprising // Varieties of Antisemitism: History, Ideology, Discourse / Ed. by Baumgarten M., Kenez P., Thompson B. – Newark: University of Delaware Press, 2009. – P. 120; Libionka D. ZWZ-AK. – Pp. 119–123.

Bartoszewski W. Warszawski pierścień śmierci. – P. 242.

Madajczyk C. Vom «Generalplan Ost». – P. 15; Rutherford P.T. Prelude to the Final Solution. – P. 218; Aly G., Heim S. Architects of Annihilation. – P. 275; Ahonen P., Corni G., Kochanowski J., Schulze R., Stark T., Stelzl-Marx B. People on the Move: Forced Population Movements in the Second World War and Its Aftermath. – Oxford: Berg, 2008. – P. 39.

О марте 1943 года см.: Borodziej W. The Warsaw Uprising of 1944 / Transl. by Harshav B. – Madison: University of Wisconsin Press, 2001. – P. 41. Об уничтожении евреев как мотиве см.: Puławski A. W obliczu Zagłady. – P. 442. О 6214 случаях партизанского сопротивления см.: BA-MA, RH 53–23 (WiG). – P. 66.

О 13 октября 1943 года см.: Bartoszewski W. Warszawski pierścień śmierci. – P. 286. О заклеивании ртов и земле см.: Kopka B. Konzentrationslager Warschau. – Pp. 58–59.

Bartoszewski W. Warszawski pierścień śmierci. – Pp. 331, 348, 376, 378, 385, 427 (график).

Kopka B. Konzentrationslager Warschau. – P. 40.

Kopka B. Konzentrationslager Warschau. – Pp. 46, 53, 75.

Цитата: Kopka B. Konzentrationslager Warschau. – P. 69.

Kopka B. Konzentrationslager Warschau. – P. 60.

О связи с операцией «Багратион» см.: Zaloga S.J. Bagration 1944. – P. 82.

Члены Альянса обсудили будущее польских границ на Тегеранском саммите 28 ноября – 1 декабря 1943 года (см.: Ciechanowski J.M. Powstanie Warszawskie. – Warsaw: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1989. – P. 121).

Операція «Сейм» 1944–1946/Operacja «Sejm» 1944–1946. – Warszawa-Київ: IPN, 2007. – С. 5 (и по тексту).

О партизанском отряде Бельского см.: Libionka D. ZWZ-AK. – P. 112. О множественных точках зрения на Бельского см.: Snyder T. Caught Between Hitler and Stalin // New York Review of Books. – 2009. – № 56/7 (April 30).

О 22 июля 1944 года см.: Borodziej W. The Warsaw Uprising of 1944. – P. 64.

Об исключении и оружии см.: Borodziej W. The Warsaw Uprising of 1944. – P. 61.

Об атмосфере сражений и их описание см.: Davis N. Rising ʼ44: «The Battle for Warsaw». – London: Macmillan, 2003. – P. 44. О том, что не были захвачены основные стратегические объекты, см.: Borodziej W. The Warsaw Uprising of 1944. – P. 75.

О Зильберберге см.: Engelking B., Libionka D. Żydzi w powstańczej Warszawie. – P. 91 (и пассим); National Armed Forces. – Pp. 62, 86, 143.

Об Аронсоне см.: Engelking B., Libionka D. Żydzi w powstańczej Warszawie. – P. 61; о Национальных вооруженных силах см.: Pp. 62, 86, 143; Kopka B. Konzentrationslager Warschau. – Pp. 42, 101 (цитата о «безразличии»).

Krannhals H. von. Der Warschauer Aufstand 1944. – Frankfurt am main: Bernard & Graefe Verlag für Wehrwesen, 1964. – P. 124.

Krannhals H. von. Der Warschauer Aufstand 1944. – Pp. 124–127.

Wroniszewski J. Ochota 1939–1946. – Warszawa: MON, 1976. – Pp. 567, 568, 627, 628, 632, 654, 694; Dallin A. The Kaminsky Brigade. – Pp. 79–82. Об Институте Марии Кюри см.: Hanson J.K.M. The Civilian Population and the Warsaw Uprising of 1944. – Cambridge: Cambridge University Press, 1982. – P. 90. Цит.: Варшавское восстание 1944/Powstanie Warszawskie 1944 / Ed. by Mierecki P., Christoforow W. et al. – Москва-Warshawa: IHRAN-IPN, 2007. – P. 642 (про «массовые расстрелы»); Dallin A. The Kaminsky Brigade. – P. 81 («Они насиловали...»); Варшавское восстание. – Pр. 802–803 («мародерством, кражами...»).

Ludność cywilna w Powstaniu Warszawskim / Ed. by Madajczyk C., Getta M., Janowski A. – Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1974. – P. 61.

О приказе Гиммлера см.: Sawicki J. Sburzenie Warszawy. – Pp. 32, 35; Krannhals H. von. Der Warschauer Aufstand 1944. – P. 420. О живых щитах (и других ужасах) см.: Stang K. Dr. Oskar Dirlewanger. – P. 71; Serwański E. Życie w powstańczej Warszawie. – Warszawa: Instytut Wydawniczy PAX, 1965. – P. 64; Варшавское восстание. – Pp. 547, 751; MacLean F. The Cruel Hunters. – P. 182. Также см.: Ingrao C. Les chasseurs noirs. – P. 180. О сорока тысячах убитых гражданских см.: Hanson J.K.M. The Civilian Population and the Warsaw Uprising of 1944. – P. 90; Borodziej W. The Warsaw Uprising of 1944. – P. 81. Инграо пишет о 12 500 расстрелянных отрядом Дирлевангера за один только день (см.: Ingrao C. Les chasseurs noirs. – P. 53).

О трех госпиталях см.: Hanson J.K.M. The Civilian Population and the Warsaw Uprising of 1944. – P. 88; MacLean F. The Cruel Hunters. – P. 182. О групповых изнасилованиях и убийствах см.: Ingrao C. Les chasseurs noirs. – Pp. 134, 150.

О заводе, где были расстреляны 2000 человек, см.: Варшавское восстание. – P. 547. Цит.: Hanson J.K.M. The Civilian Population and the Warsaw Uprising of 1944. – P. 88.

Borodziej W. The Warsaw Uprising of 1944. – P. 81.

Klimaszewski T. Verbrennungskommando Warschau. – Warszawa: Czytelnik, 1959. – Pp. 25–26, 53, 69, 70. О еврейском рабочем см.: Engelking B., Libionka D. Żydzi w powstańczej Warszawie. – P. 210. Также см.: Białoszewski M. Pamiętnik z Powstania Warszawskiego. – Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczny, 1970. – P. 28.

Цит.: Borodziej W. The Warsaw Uprising of 1944. – P. 91. Также см.: Ciechanowski J.M. Powstanie Warszawskie. – Pp. 138, 145.

Цит.: Borodziej W. The Warsaw Uprising of 1944. – P. 94.

Цит.: Borodziej W. The Warsaw Uprising of 1944. – P. 94. Также см.: Davis N. Rising ʼ44. – P. 44.

О Гиммлере см.: Borodziej W. The Warsaw Uprising of 1944. – Pp. 79, 141; Варшавское восстание. – P. 807; Krannhals H. von. Der Warschauer Aufstand 1944. – P. 329 (и опыт гетто); Ingrao C. Les chasseurs noirs. – P. 182.

О Бахе и Вермахте см.: Sawicki J. Sburzenie Warszawy. – P. 284; Krannhals H. von. Der Warschauer Aufstand 1944. – Pp. 330–331. О последней библиотеке см.: Borodziej W. The Warsaw Uprising of 1944. – P. 141.

Подсчет: Ingrao C. Les chasseurs noirs (200 тысяч), Borodziej W. The Warsaw Uprising of 1944. – Р. 130 (185 тысяч), Pohl. Verfolgung. – P. 121 (170 тысяч): Krannhals H. von. Der Warschauer Aufstand 1944. – P. 124 (166 тысяч).

О Ландау и Рингельблюме см.: Bartoszewski W. Warszawski pierścień śmierci. – P. 385. Отдельно о Рингельблюме см.: Engelking B., Leociak J. The Warsaw Ghetto. – P. 671. Также см.: Kassow S.D. Who Will Write Our History?

Подсчет количества людей, которые прятались, см.: Paulsson G.S. Secret City: The Hidden Jews of Warsaw 1940–1945. – New Haven: Yale University Press, 2002. – P. 198.

Strzelecki A. Deportacja Żydów z getta łódzjiego do KL Auschwitz i ich zagłada. – Oświęcim: Państwowe Muzeum Auschwitz Birkenau, 2004. – Pp. 25, 35–37; Długoborski W. Żydzi z ziem polskich wcielonych do Rzeszy w KL Auschwitz-Birkenau // Zagłada Żydów na polskich terenach wcielonych do Rzeszy / [Ed. by Namysło Aleksandra]. – Warszawa: IPN, 2008. – P. 147; Löw A. Juden im Getto Litzmannstadt: Lebensbedingungen, Selbstwahrnehmung, Verhalten. – Göttungen: Wallsteun Verlag, 2006. – Pp. 455, 466, 471 (о Брадфише и поездах на с. 472, 476).

Kopka B. Konzentrationslager Warschau. – Pp. 51, 116.

Strzelecki A. Deportacja Żydów z getta łódzjiego do KL Auschwitz i ich zagłada. – P. 111.

О значении немецких прецедентов см.: Brandes D. Der Weg zur Vertreibung: Pläne und Entscheidungen zum «Transfer» aus der Tschechoslowakei und aus Polen. – Munich: Oldenbourg, 2005. – Pp. 58, 105, 199 (и по тексту); Ahonen P. After the Expulsion: West Germany and Eastern Europe, 1945–1990. – Oxford: Oxford University Press, 2003. – Pp. 15–25.

О польском и чешском планах по депортации во время войны (которые обычно были менее радикальными, чем достигнутое в конечном итоге) см.: Brandes D. Der Weg zur Vertreibung. – Pp. 57, 61, 117, 134, 141, 160, 222, 376 и по тексту.

Цит.: Niemcy w Polsce: Wybór dokumentów / Ed. by Borodziej W., Lemberg H., Kraft C. – Warszawa: Neriton, 2000. – Vol. 1. – P. 61. Подразумевается разница в польском языке между «narodowy» и «narodowościowy».

Цитата Миколайчика: Nitschke B. Wysiedlenie ludności niemieckiej z Polski w latach 1945–1949. – Zielona Góra: Wyższa Szkoła Pedagogiczna im. Tadeusza Kotarbińskiego, 1999. – P. 41; Naimark N. Fires of Hatred: Ethnic Cleansing in Twentieth-Century Europe. – Cambridge: Harvard University Press, 2001. – P. 124. О Рузвельте см.: Brandes D. Der Weg zur Vertreibung. – P. 258. О Гувере см.: Kersen K. Forced Migration and the Transformation of Polish Society in the Postwar Period // Redrawing Nations: Ethnic Cleansing in East-Central Europe, 1944–1948 / Ed. by Ther P., Siljak A. – Lanham: Rowman and Littlefield, 2001. – P. 78. О Черчилле см.: Frank M. Expelling the Germans: British Opinion and Post-1945 Population Transfers in Context. – Oxford: Oxford University Press, 2007. – P. 74. О восстании см.: Niemcy v Polsce. – P. 109.

См.: Brandes D. Der Weg zur Vertreibung. – Pp. 267–272.

Frank M. Expelling the Germans. – P. 89.

О Венгрии см.: Ungvary K. Die Schlacht im Budapest: Stalingrad an der Donau, 1944/45. – Munich: Herbig, 1998. – Pp. 411–432; Naimark N. The Russians in Germany: A History of the Soviet Zone of Occupation, 1945–1949. – Cambridge: Harvard University Press, 1995. – P. 70. О Польше см.: Curp D.T. A Clean Sweep? The Politics of Ethnic Cleansing in Western Poland, 1945–1960. – Rochester: University of Rochester Press, 2006. – P. 51. Цитату о Югославии см.: Naimark N. The Russians in Germany. – P. 71.

О случаях изнасилований во время предыдущей оккупации см.: Gross J.T. Revolution from Abroad. – P. 40; Шумук Д. Пережите і передумане. – С. 17. Стоит ознакомиться с показаниями жертвы: Anonyma. Eine Frau in Berlin: Tagebuchaufzeichnungen vom. 20. April bis 22. Juni 1945. – Munich: btb Verlag, 2006. – P. 61.

Цит.: Salomini A. LʼUnion soviétique et la Shoah / Transl. by Saint-Upéry M. – Paris: La Découverte, 2007. – P. 123, а также 62, 115–116, 120, 177. О призывниках упомянуто между прочим в Vertreibung und Vertreibungsverbrechen 1945–1948: Bericht des Budesarchivs vom 28 Mai 1974. – Bonn: Kulturstiftung der Deutschen Vertriebenen, 1989. – P. 26.

Vertreibung und Vertreibungsverbrechen 1945–1948: Bericht des Budesarchivs vom 28 Mai 1974. – Bonn: Kulturstiftung der Deutschen Vertriebenen, 1989. – P. 33. Превосходное обсуждение этой темы см.: Naimark N. The Russians in Germany. – Pp. 70–74. О Г. Грассе см.: Grass G. Beim Häuten der Zwiebel. – P. 321.

О похоронах матери см.: Vertreibung. – P. 197.

О 520 тысячах немцев см.: Urban T. Der Verlust: Die Vertreibung der Deutschen und Polen im 20. Jahrhunert. – Munich: C.H. Beck, 2004. – P. 517. О 40 тысячах поляков см.: Zwolski Marcin. Deportacje internowanych Polaków w głąb ZSRS w latach 1944–1945 // Exodus: Deportacje i migracje (wątek wschodni) / Ed. by Zwolski M. – Warszawa: IPN, 2008. – P. 49. Гурьянов называет цифру 39–48 тысяч (см.: Гурьянов. Обзор. – С. 205). Еще больше поляков было депортировано из Советской Беларуси (см.: Szybieka. Historia Białorusi. – P. 362). О венгерских гражданских см.: Ungvary. Die Schlacht. – Pp. 411–432. О шахтах см.: Nitschke B. Wysiedlenie ludności niemieckiej z Polski w latach 1945–1949. – P. 71. О 287 тысячах, угнанных на работы, и о лагере-517 см.: Wheatcroft S.G. The Scale and Nature of German and Soviet Repression and Mass Killings, 1930–45 // Europe-Asia Studies. – 1996. – № 48 (8). – P. 1345.

О 185 тысячах немецких гражданских см.: Urban T. Der Verlust. – P. 117. О 363 тысячах немецких военнопленных см.: Overmans R. Deutsche militärische Verluste im Zweiten Weltkrieg. – Munich: Oldenbourg, 1999. – P. 286. Виткрофт указывает цифру 356 687 человек (см.: Wheatcroft S.G. The Scale and Nature of German and Soviet Repression and Mass Killings, 1930–45. – P. 1353). Десятки тысяч итальянских, венгерских и румынских солдат также погибли, сдавшись Красной армии. Что касается итальянцев, то называют цифру 60 тысяч человек (см.: Schlemmer T. Die Italiener an der Ostfront. – Munich: R. Oldenbourg Verlag, 2005. – P. 74); венгров – 200 тысяч (эта цифра выглядит неправдоподобно высокой) (см.: Stark T. Hungaryʼs Human Losses in World War II. – Uppsala: Centre for Multiethnic Research, 1995. – P. 33). Также см.: Biess F. Vom Opfer zum Überlebenden des Totalitarismus: Westdeutsche Reaktionen auf die Rückkehr der Kriegsgefangenen aus der Sowjetunion, 1945–1953 // Kriegsgefangenschaft im Zweiten Welkrieg: Eine vergleichende Perspektive / Ed. by Bischof G., Overmans R. – Ternitz-Pottschach: Gerhard Höller, 1999. – P. 365.

О психологических причинах проблемы с эвакуацией см.: Nitschke B. Wysiedlenie ludności niemieckiej z Polski w latach 1945–1949. – P. 48. Цит.: Hillgruber A. Germany and the Two World Wars. – Cambridge: Harvard University Press, 1981. – P. 96. Также см.: Steinberg J. The Third Reich Reich Reflected. – Pp. 26–29.

О гауляйтерах и кораблях см.: Nitschke B. Wysiedlenie ludności niemieckiej z Polski w latach 1945–1949. – Pp. 52–60.

О Янц см.: Verbrechen der Wehrmacht. – P. 227. Цит.: Grass G. Beim Häuten der Zwiebel. – P. 170.

Nitschke B. Wysiedlenie ludności niemieckiej z Polski w latach 1945–1949. – P. 135; Jankowiak S. «Cleansing» Poland of Germans: The Province of Pomerania, 1945–1949 // Redrawing Nations: Ethnic Cleansing in East-Central Europe, 1944–1948 / Ed. by Ther P., Siljak A. – Lanham: Rowman and Littlefield, 2001. – Pp. 88–92. О числе вернувшихся (1,25 миллиона человек) см.: Ahonen P., Corni G., Kochanowski J., Schulze R., Stark T., Stelzl-Marx B. People on the Move. – P. 87.

Staněk T. Odsun Němců z Československa 1945–1947. – Prague: Akademia Naše Vojsko, 1991. – Pp. 55–58. Также см.: Naimark N. Fires of Hatred. – Pp. 115–117; Glassheim E. The Mechanics of Ethnic Cleansing: The Expulsion of Germans from Czechoslovakia, 1945–1947 // Redrawing Nations: Ethnic Cleansing in East-Central Europe, 1944–1948 / Ed. by Ther P., Siljak A. – Lanham: Rowman and Littlefield, 2001. – Pp. 206–207; Ahonen P., Corni G., Kochanowski J., Schulze R., Stark T., Stelzl-Marx B. People on the Move. – P. 81. Чешско-немецкая Совместная комиссия приводит цифры жертв от 19 до 30 тысяч человек (см.: Czech-German Joint Commission of Historians. A Conflictual Community, Catastrophe, Detente / Transl. by Tusková. – Prague: Ústav Mezinarodnuích Vztahů, 1996. – P. 33). Около 160 тысяч немцев из Чехословакии потеряли свои жизни, сражаясь в Вермахте. О Грассе см.: Grass G. Beim Häuten der Zwiebel. – P. 186.

Цит.: Nitschke B. Wysiedlenie ludności niemieckiej z Polski w latach 1945–1949. – P. 136; Niemcy v Polsce. – P. 144. О переводе 1,2 миллиона человек см.: Jankowiak S. Wysiedlenie i emigracja ludności niemieckiej w polityce władz polskich w latach 1945–1970. – Warszawa: IPN, 2005. – Pp. 93, 100. Бородзей приводит цифру 300–400 тысяч человек (см.: Niemcy v Polsce. – P. 67); Карп – 350 тысяч (см.: Curp D.T. A Clean Sweep? – P. 53). Также см.: Jankowiak S. «Cleansing» Poland of Germans. – Pp. 89–92.

О Потсдамской конференции см.: Brandes D. Der Weg zur Vertreibung. – Pp. 404, 458, 470; Naimark N. Fires of Hatred. – P. 111.

Цит.: Naimark N. Fires of Hatred. – P. 109. О воеводе Силезии, Александре Завадском, см.: Urban T. Der Verlust. – P. 115; Nitschke B. Wysiedlenie ludności niemieckiej z Polski w latach 1945–1949. – P. 144. Об Ольштыне см.: Nitschke B. Wysiedlenie ludności niemieckiej z Polski w latach 1945–1949. – P. 158.

Об Общественной безопасности см.: Niemcy v Polsce. – P. 80. Цит.: Stankowski W. Obozy i inne miejsca odosobnienia dla niemieckiej ludności cywilnej w Polsce w latach 1945–1950. – Bydgoszcz: Akademia Bydgoska, 2002. – P. 261.

О 6488 немцах, погибших в лагере в Ламбиновице, см.: Stankowski W. Obozy i inne miejsca odosobnienia dla niemieckiej ludności cywilnej w Polsce w latach 1945–1950. – P. 280. Урбан пишет, что из 200 тысяч немцев в польских лагерях умерли 60 тысяч (см.: Urban T. Der Verlust. – P. 129), но последняя цифра кажется завышенной в свете показателей по отдельным лагерям. Станковски указывает цифру 27 847–60 000 погибших (см.: Stankowski W. Obozy i inne miejsca odosobnienia dla niemieckiej ludności cywilnej w Polsce w latach 1945–1950. – P. 281). О Губорском и Кедровском см.: Stankowski W. Obozy i inne miejsca odosobnienia dla niemieckiej ludności cywilnej w Polsce w latach 1945–1950. – Pp. 255–256. Об убитых 4 октября 1945 года сорока узниках см.: Niemcy v Polsce. – P. 87.

О товарняках см.: Nitschke B. Wysiedlenie ludności niemieckiej z Polski w latach 1945–1949. – P. 154.

Об ограблениях см.: Urban T. Der Verlust. – P. 123; Niemcy v Polsce. – P. 109. По одним подсчетам, в это время пересекли границу 594 тысячи немцев (Nitschke B. Wysiedlenie ludności niemieckiej z Polski w latach 1945–1949. – P. 161), по другим – 600 тысяч (Ahonen P., Corni G., Kochanowski J., Schulze R., Stark T., Stelzl-Marx B. People on the Move. – P. 93).

О ноябрьском плане см.: Ahonen P., Corni G., Kochanowski J., Schulze R., Stark T., Stelzl-Marx B. People on the Move. – P. 93. Приведенные цифры см.: Nitschke B. Wysiedlenie ludności niemieckiej z Polski w latach 1945–1949. – Pp. 182, 230. Сравните с Янковяком, который указывает цифру 2 189 286 как общее число для 1946 и 1947 годов (это только отправленные зарегистрированным транспортом) (см.: Jankowiak S. Wysiedlenie i emigracja ludności niemieckiej. – P. 501). Уровень смертности при перевозках в британскую оккупационную зону приведен в книге: Frank M. Expelling the Germans. – Pp. 258–259; Ahonen P., Corni G., Kochanowski J., Schulze R., Stark T., Stelzl-Marx B. People on the Move. – P. 141.

О 400 тысячах погибших немцев, начальные цифры см.: Vertreibung. – Pp. 40–41; о договоре см.: Nitschke B. Wysiedlenie ludności niemieckiej z Polski w latach 1945–1949. – P. 231; Niemcy v Polsce. – P. 11. Об обсуждениях и неявном одобрении см.: Overmans R. Personelle Verluste der deutschen Bevölkerung durch Flucht und Vertreibung // Dzieje Najnowsze. – 1994. – № 26 (2). – Pp. 52, 59, 60. Критику преувеличения цифр см.: Haar I. Die deutschen «Vertreibungsverluste» – Zur Entstehungsheschichte der «Dokumentation der Vertreibung» // Tel Aviver Jahrbuch für deutsche Geschichte. – 2007. – № 35. – Pp. 262–270. Агонен приводит цифру 600 тысяч жертв (см.: Ahonen P., Corni G., Kochanowski J., Schulze R., Stark T., Stelzl-Marx B. People on the Move. – P. 140).

Об обсуждении разницы между политикой преднамеренного уничтожения и другими формами смертности см. разделы «Вступление» и «Заключение».

Саймонс хорошо пишет о геополитических проблемах (см.: Simons T.W. Eastern Europe in the Postwar World. – New York: St. Martinʼs, 1993).

О связи между войной и захватом власти коммунистами вообще см.: Abrams B. The Second World War and the East European Revolution // East European Politics and Societies. – 2003. – № 16 (3). – Pp. 623–664; Gross J.T. The Social Consequences of War: Preliminaries for the Study of the Imposition of Communist Regimes in Eastern Europe // East European Politics and Societies. – 1989. – № 3. – Pp. 198–214; Simons T.W. Eastern Europe in the Postwar World.

О государственном секретаре Джеймсе Бирнсе и меняющейся американской позиции см.: Ahonen P. After the Expulsion. – Pp. 26–27. Также см.: Niemcy v Polsce. – P. 70.

Цит.: Brandes D. Der Weg zur Vertreibung. – P. 437. Также см.: Kersen K. Forced Migration and the Transformation of Polish Society in the Postwar Period. – P. 81; Sobór-Świderska A. Jakub Berman: biografia komunisty. – Warszawa: IPN, 2009. – P. 202; Torańska. Oni. – P. 273.

См.: Snyder T. The Reconstruction of Nations.

Документацию планов УПА относительно операций против поляков можно найти в ЦДАВО: 3833/1/86/6а; 3833/1/131/13–14; 3833/1/86/19–20; 3933/3/1/60. Также интерес представляют документы: DAR 30/1/16=USHMM RG-31.017M-1; DAR 301/1/5=USHMM RG-31.017M-1; DAR 30/1/4=USHMM RG-31.017M-1. Эти военные декларации ОУН-Б и УПА совпадают с послевоенными допросами (см.: GARF, R-9478/1/398) и воспоминаниями выживших поляков (о бойне 12–13 июля 1943 года, например, см.: AW, II/737, II/1144, II/2099, II/2650, II/953, II/775), а также выживших евреев (например, ŻIH 301/2519; Adini Y. Dubno: sefer zikaron. – Tel Aviv: Irgun yotsʼe Dubno be-Yisraʼel, 1966. – Pp. 717–718). Фундаментальная монография – Motyka G. Ukraińska partyzantka 1942–1960. – Warszawa: Rytm, 2006. Также см.: Ільюшин І.І. ОУН-УПА і українське питання в роки Другої світової війни в світлі польских документів. – Київ: НАН України, 2000; Armstrong J. Ukrainian Nationalism. – New York: Columbia University Press, 1963. Я пытался рассмотреть этот конфликт в нескольких моих монографиях (см.: Snyder T. The Causes of Ukrainian-Polish Ethnic Cleansing, 1943 // Past and Present. – 2003. – № 179. – Pp. 197–234; The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1956–1999; The Life and Death of West Volhynian Jews, 1921–1945; Sketches from a Secret War: A Polish Artistʼs Mission to Liberate Soviet Ukraine).

О 780 тысячах поляков, отправленных в коммунистическую Польшу, см.: Депортації / За ред. Сливки І. – Львів: Національна Академія наук України, 1996. – P. 25. Об отправленных 483 099 человек из Польши в Советскую Украину см.: Teczka specjalna J.W. Stalina / Ed. by Cariewskaja T., Chmielarz A., Paczkowski A., Rosowska E., Rudnicki S. – Warsaw: Rytm, 1995. – P. 544. О 100 тысячах евреев см.: Szaynok B. Z historią i Moskwą w tle: Polska a Izrael 1944–1968. – Warszawa: IPN, 2007. – P. 40. Об операции «Висла» см.: Snyder T. The Reconstruction of Nations; Snyder T. «To Resolve the Ukrainian Problem Once and for All»: The Ethnic Cleansing of Ukrainians in Poland, 1943–1947 // Journal of Cold War Studies. – 1999. – № 1 (2). – Pp. 86–120.

О 182 543 украинцах, депортированных из Советской Украины в ГУЛАГ, см.: Weiner A. Nature, Nurture, and Memory in a Socialist Utopia: Delineating the Soviet Socio-Ethnic Body in the Age of Socialism // American Historical Review. – 1999. – № 104 (4). – P. 1137. О 148 079 красноармейцах-ветеранах см.: Polian P. La violence contre les prisonniers de guerre soviétiques. – P. 129. Также см.: Applebaum A. Gulag. – P. 463.

Подробности о 140 660 человек, насильно переселенных, см.: Snyder T. The Reconstruction of Nations или Snyder T. «To Resolve the Ukrainian Problem Once and for All».

Snyder. The Reconstruction of Nations; Snyder T. «To Resolve the Ukrainian Problem Once and for All»; Motyka G. Ukraińska partyzantka 1942–1960. – Р. 535. Также см.: Burds J. Agentura: Soviet Informants Networks and the Ukrainian Underground in Galicia // East European Politics and Societies. – 1997. – № 11 (1). – Pp. 89–130.

Polian P. Against Their Will. – Pp. 166–168. В ходе операции «Юг» было депортировано 35 796 человек в ночь на 5 июля 1949 года с территорий, которые СССР аннексировал у Румынии.

Polian P. Against Their Will. – P. 134.

Все вышеуказанные цифры см.: Polian P. Against Their Will. – Pp. 134–155. Также см.: Naimark N. Fires of Hatred. – P. 96; Lieberman B. Terrible Fate: Ethnic Cleansing in the Making of Modern Europe. – Chicago: Ivan R. Dee, 2006. – Pp. 206–207; Burleigh M. The Third Reich: A New History. – New York: Hill and Wang, 2000. – P. 749.

О 8 миллионах человек, возвращенных в Советский Союз, см.: Polian P. La Violence. – P. 127. О 12 миллионах украинцев, беларусов и поляков см.: Gerlach C. Kalkulierte Morde. – P. 1160 (Герлах детально исследовал эту тему и заключил, что только в одной Беларуси были перемещены три миллиона человек).

Вайнер пишет, что СССР докладывал об убийстве 110 825 украинских националистов с февраля 1944 по май 1946 года (Weiner A. Nature, Nurture, and Memory in a Socialist Utopia. – P. 1137). По подсчетам НКВД, 144 705 чеченцев, ингушей, балкаров и карачаев погибли в результате депортаций или вскоре после переселения (к 1948 году) – см.: Lieberman B. Terrible Fate. – P. 207.

Пережившие тот голод пишут об этом в своих воспоминаниях (см.: Potichnij P.J. The 1946–1947 Famine in Ukraine: A Comment on the Archives of the Underground // Famine-Genocide in Ukraine, 1932–1933 / Ed. by Isajiw W. – Toronto: Ukrainian Canadian Research and Documentation Centre, 2003. – P. 185).

См.: Mastny V. The Cold War and Soviet Insecurity: The Stalin Years. – Oxford: Oxford University Press, 1996. – P. 30. О сердечном приступе Жданова см.: Sebag M.S. Stalin. – P. 506.

Об убийстве см.: Rubenstein J., Naumov V. Stalinʼs Secret Pogrom: The Postwar Inquisition of the Jewish Anti-Fascist Committee. – New Haven: Yale University Press, 2005. – P. 1. О Цанаве см.: Mavrogordato R., Ziemke E. The Polotsk Lowland // Soviet Partisans in World War II / Ed. by Armstrong J. – Madison: University of Wisconsin Press, 1964. – P. 527; Smilovitsky L. Antisemitism in the Soviet Partisan Movement. – P. 207.

О «Черной книге советского еврейства» см.: Kostyrchenko G. Out of the Red Shadows: Anti-Semitism in Stalinʼs Russia. – Amherst: Prometheus Books, 1995. – P. 68. О звездах см.: Weiner A. Nature, Nurture, and Memory in a Socialist Utopia. – P. 1150; Weiner A. Making Sense of War. – P. 382. О синагоге как зернохранилище см.: ŻIH/1644; Rubenstein J., Naumov V. Stalinʼs Secret Pogrom. – P. 38. Также см.: Veidlinger J. The Moscow State Yiddish Theatre: Jewish Culture on the Soviet Stage. – Bloomington: Indiana University Press, 2000. – P. 277.

Rubenstein J., Naumov V. Stalinʼs Secret Pogrom. – P. 35.

О Крыме см.: Redlich S. War, Holocaust, and Stalinism: A Documented History of the Jewish Anti-Fascist Committee in the USSR. – Luxembourg: Harwood, 1995. – P. 267; Redlich S. Propaganda and Nationalism in Wartime Russia. – P. 57. Также см.: Lustiger A. Stalin and the Jews: The Red Book. – New York: Enigma Books, 2003. – Pp. 155, 192; Luks L. Zum Slaninschen Antisemitismus: Brüche und Widersprüche // Jahrbuch für Historische Kommunismus-Forschung, 1997. – P. 28; Veidlinger J. Soviet Jewry as a Diaspora Nationality: The «Black Years» Reconsidered // East European Jewish Affairs. – 2003. – № 33 (1). – Pp. 9–10.

Про награды за храбрость см.: Weiner A. Nature, Nurture, and Memory in a Socialist Utopia. – P. 1151; Lustiger A. Stalin and the Jews. – P. 138.

О государственном секрете см.: Lustiger A. Stalin and the Jews. – P. 108. О вышеуказанных цифрах речь шла в предыдущих разделах и будет идти в «Заключении». Относительно гибели евреев в СССР см.: Arad Y. The Holocaust in the Soviet Union. – Pp. 521, 524. Филимошин (Филимошин М.В. Об итогах исчисления потерь среди мирного населения на оккупированной территории СССР и РСФСР в годы Великой Отечественной войны // Людские потери СССР в период Второй мировой войны / Под ред. Евдокимова Р.Б. – С.-Петербург: РАН, 1995. – С. 124) называет цифру 1,8 миллиона гражданских лиц, намеренно уничтоженных во время немецкой оккупации; к этому я бы добавил приблизительно миллион погибших от голода военнопленных и около 400 тысяч неучтенных жертв при блокаде Ленинграда. Таким образом, включая гражданских и военнопленных – и очень приблизительно, – я бы назвал цифру 2,6 миллиона евреев и 3,2 миллиона жителей Советской России, уничтоженных как гражданское население или как военнопленные. Если военнопленных считать как боевые жертвы, тогда цифра жертв среди евреев превысит цифру жертв среди россиян.

Франклин Рузвельт, Уинстон Черчилль и Иосиф Сталин. Декларация об ответственности гитлеровцев за совершаемые зверства. 30.10.1943. Она была частью Московской декларации.

О «сынах нации» см.: Arad Y. The Holocaust in the Soviet Union. – P. 539. О Хрущеве см.: Salomini A. LʼUnion soviétique et la Shoah. – P. 242; Weiner A. Making Sense of War. – P. 351.

Глубокомысленные вступительные статьи о послевоенной советской культуре: Kozlov D. «I have Not Read, But I Will Say»: Soviet Literary Audiences and Changing Ideas of Social Membership, 1958–1966 // Kritika. – 2006. – № 7 (3). – Pp. 557–597; Kozlov D. The Historical Turn in Late Soviet Culture: Retrospectivism, Factography, Doubt, 1953–1991 // Kritika. – 2001. – № 2 (2). – Pp. 577–600.

О семидесяти тысячах евреев, которым разрешили уехать из Польши в Израиль, см.: Szaynok B. Z historią i Moskwą w tle: Polska a Izrael 1944–1968. – P. 49. О Кёстлере см.: Kostyrchenko G. Out of the Red Shadows. – P. 102.

Еврейский Новый год, который празднуют два дня подряд в новолуние месяца тишрей по еврейскому календарю (приходится на сентябрь или октябрь) (прим. пер.).

Еврейский ритуальный духовой музыкальный инструмент, сделанный из рога животного. В него трубят во время синагогального богослужения на Рош Ха-Шана, Йом-Кипур и в ряде других случаев (прим. пер.).

О Рош Ха-Шана и синагоге см.: Veidlinger J. Soviet Jewry as a Diaspora Nationality. – Pp. 13–16; Szajnok. Polska a Izrael. – P. 159. О Жемчужиной см.: Rubenstein J., Naumov V. Stalinʼs Secret Pogrom. – P. 46. О Горбман см.: Luks L. Zum Slaninschen Antisemitismus. – P. 34. Об изменении политики вообще см.: Szaynok B. Z historią i Moskwą w tle: Polska a Izrael 1944–1968. – Pp. 40, 82, 106, 111–116.

О статье в «Правде» см.: Kostyrchenko G. Out of the Red Shadows. – P. 152. Об уменьшении количества евреев в высших эшелонах власти (с 13% в 1945 году до 4% в 1952 году) см.: Костырченко Г.В. Государственный антисемитизм в СССР от начала до кульминации 1938–1953. – Москва: Материк, 2005. – С. 352. Цитата Гроссмана: Все течет... // Все течет... : повести, рассказы, очерки. – Москва: Эксмо, 2010. – С. 506–507.

О расформировании Еврейского антифашистского комитета см.: Kostyrchenko G. Out of the Red Shadows. – P. 104. Цитату о поезде см.: Дер Н. Семья Машбер / Пер. с идиша Михаила Шамбадала. – Москва: Эшколот, 2012. – С. 30. О рапорте МГБ см.: Костырченко Г.В. Государственный антисемитизм. – С. 327.

Цитата Молотова: Gorlizki Y., Khlevniuk O. Cold Peace: Stalin and the Soviet Ruling Circle, 1945–1953. – Oxford: Oxford University Press, 2004. – P. 76. Также см.: Redlich S. War, Holocaust, and Stalinism. – P. 149.

Redlich S. War, Holocaust, and Stalinism. – P. 152; Rubenstein J., Naumov V. Stalinʼs Secret Pogrom. – Pp. 55–60.

О ста тысячах евреев из Советского Союза см.: Szaynok B. Z historią i Moskwą w tle: Polska a Izrael 1944–1968. – P. 40.

Это было верно для большинства послевоенных режимов, в т.ч. для чехословацкого, румынского и венгерского.

Banac I. With Stalin Against Tito: Cominformist Splits in Yugoslav Communism. – Ithaca: Cornell University Press, 1988. – Pp. 117–142; Kramer M. Die Konsolidierung des kommynistischen Blocks in Osteuropa 1944–1953 // Transit. – 2009. – № 39. – Pp. 81–84. Также см.: Gaddis J.L. The United States and the Coming of the Cold War. – New York: Columbia University Press, 1972.

О Гомулке и Бермане см.: Sobór-Świderska A. Jakub Berman – Pp. 219, 229, 240; Paczkowski A. Trzy twarze Józefa Światła. Przyczynek do historii komunizmu w Polsce. – Warszawa: Prószyński i S-ka, 2009. – P. 109; Torańska T. Oni. – London: Aneks, 1985. – Pp. 295–296.

О переписке Сталина с Гомулкой см.: Naimark N. Gomułka and Stalin: The Antisemitic Factor in Postwar Polish Politics // Varieties of Antisemitism: History, Ideology, Discourse / Ed. by Baumgarten M., Kenez P., Thompson B. – Newark: University of Delaware Press, 2009. – P. 244. Цитата: Sobór-Świderska A. Jakub Berman – P. 258.

Цитата Смоляра: Shore M. Język, pamięć i rewolucyjna awangarda. Kształtowanie historii powstania w getcie warszawskim w latach 1944–1950 // Biuletyn Żydowskiego Instytutu Historycznego. – 1998. – № 3 (188). – P. 56.

Shore M. Język, pamięć i rewolucyjna awangarda. – P. 60. При всем этом были польско-еврейские историки, проводившие ценные исследования о Холокосте в послевоенные годы, без которых была бы невозможна моя монография.

Это было частью слогана одного из наиболее агрессивных пропагандистских плакатов, выпущенных Владимиром Закревским.

Torańska T. Oni. – Pp. 241, 248.

Gniazdowski M. «Ustalić liczbę zabitych na 6 milionów ludzi»: dyrektywy Jakuba Bermana dla Biura Odszkodzowań Wojennych przy Prezydium Rady Minisrów // Polski Przegląd Diplomatyczny. – 2008. – № 1 (41). – Pp. 100–104 (и по тексту).

На иврите «хупа» буквально означает «балдахин» или «полог», под которым стоит еврейская пара во время церемонии бракосочетания. Обычно это ткань, натянутая над четырьмя шестами. Символизирует будущий дом, который пара построит вместе. Хупа считается основной составляющей еврейской свадьбы (прим. пер.).

О советском после см.: Sobór-Świderska. Jakub Berman. – P. 202; Paczkowski A. Trzy twarze Józefa Światła. – P. 114. О проценте офицеров высшего ранга в МГБ, которые были евреями по самоопределению или по происхождению, см.: Eisler J. 1968: Jews, Antisemitism, Emigration // Polin. – 2008. – № 41.

Proces z vedením protistátního spikleneckého centra v čele s Rodolfem Slánským. – Prague: Ministerstvo Spravedlnosti, 1953. – P. 9 (и по тексту); Lukes I. The Rudolf Slansky Affair: New Evidence // Slavic Review. – 1999. – № 58 (1). – P. 171.

Torańska T. Oni. – Pp. 322–323.

См.: Shore M. Children of the Revolution: Communism, Zionism, and the Berman Brothers // Jewish Social Studies. – 2004. – № 10 (3).

Объяснение тому, почему не было кровавых коммунистических чисток в Польше, можно найти среди прочего в книге Luks L. Zum Slaninschen Antisemitismus. – P. 47. Один польский коммунистический лидер якобы убил другого во время войны – это тоже могло стать основанием для осторожности.

Paczkowski A. Trzy twarze Józefa Światła. – P. 103.

Советский Союз аннексировал Курильские острова.

Weinberg G. A World at Arms. – P. 81.

Цитата: Sebag M.S. Stalin. – P. 536.

Service R. Stalin: A Biography. – Cambridge: Harvard University Press, 2004. – P. 554. О Центральной Азии см.: Brown A. The Rise and Fall of Communism. – P. 324.

Kramer M. Die Konsolidierung des kommynistischen Blocks in Osteuropa 1944–1953. – Pp. 86–90.

О разнице между 1930-ми и 1950-ми годами см.: Zubok V.M. A Failed Empire: The Soviet Union in the Cold War from Stalin to Gorbachev. – Chapel Hill: University of North Carolina Press, 2007. – P. 77. Gorlizki Y., Khlevniuk O. Cold Peace: Stalin and the Soviet Ruling Circle, 1945–1953. – P. 97.

О Щербакове см.: Brandenberger D. National Bolshevism. – P. 119 (и по тексту); Kuromiya H. World War II, Jews, and Post-War Soviet Society // Kritika. – 2002. – № 3 (3). – Pp. 523, 525; Zubok V. A Failed Empire. – P. 7.

О параде в День Победы см.: Brandenberger D. Stalinʼs Last Crime? Recent Scholarship on Postwar Soviet Antisemitism and the Doctorsʼ Plot // Kritika. – 2005. – № 6 (1). – P. 193. Об Этингере см.: Brent J., Naumov V. Stalinʼs Last Crime: The Plot Against the Jewish Doctors 1948–1953. – New York: HarperCollins, 2003. – P. 11. Также см.: Lustiger A. Stalin and the Jews. – P. 213. Опасения Сталина насчет медицинского терроризма уходят корнями, по крайней мере, в 1930-е годы (см.: Справа «Спілки Визволення України» / За ред. Пристайка В., Шаповала Ю. – Київ: Інтел, 1995. – С. 49).

О Карпай см.: Brent J., Naumov V. Stalinʼs Last Crime. – P. 296.

Lukes I. The Rudolf Slansky Affair. – P. 165.

Lukes I. The Rudolf Slansky Affair. – Pp. 178–180; Lustiger A. Stalin and the Jews. – P. 264.

Цитату и соотношение (одиннадцать из четырнадцати обвиняемых еврейского происхождения) см.: Proces z vedením. – Pp. 44–47. О разоблачениях см.: Kovály H.M. Under a Cruel Star: A Life in Prague 1941–1968 / Transl. by Epstein F., Epstein H. – New York: Holmes and Maier, 1997. – P. 141.

О признании Сланского см.: Proces z vedením. – Pp. 66, 70, 72. О смертном приговоре и палаче см.: Lukes I. The Rudolf Slansky Affair. – Pp. 160, 185. О Марголиусе см.: Kovály H.M. Under a Cruel Star. – P. 141.

О Польше см.: Paczkowski A. Trzy twarze Józefa Światła. – P. 162.

Цитата: Brent J., Naumov V. Stalinʼs Last Crime. – P. 250.

Kostyrchenko G. Out of the Red Shadows. – P. 264; Brent J., Naumov V. Stalinʼs Last Crime. – P. 267. О танце см.: Service. Stalin. – P. 580.

О Михоэлсе как короле Лире см.: Veidlinger J. The Moscow State Yiddish Theatre.

Цитату «каждый еврей...» см.: Rubenstein J., Naumov V. Stalinʼs Secret Pogrom. – P. 62. Цитату «их нацию спасли...» см.: Brown A. The Rise and Fall of Communism. – P. 220.

Цит.: Kostyrchenko G. Out of the Red Shadows. – P. 290. Также см.: Lustiger A. Stalin and the Jews. – P. 250.

О Карпай см.: Костырченко Г.В. Государственный антисемитизм. – С. 466; Brent J., Naumov V. Stalinʼs Last Crime. – P. 296.

О переписывании письма см.: Костырченко Г.В. Государственный антисемитизм в СССР от начала до кульминации 1938–1953. – С. 470–478. О Гроссмане см.: Brandenberger D. Stalinʼs Last Crime? – P. 196. Также см.: Luks L. Zum Slaninschen Antisemitismus. – P. 47. Цитату Гроссмана см.: Гроссман В.С. Жизнь и судьба. – С. 403.

Об Эренбурге см.: Brandenberger D. Stalinʼs Last Crime? – P. 197.

О слухах см.: Brandenberger D. Stalinʼs Last Crime? – P. 202. О количестве врачей см.: Luks L. Zum Slaninschen Antisemitismus. – P. 42.

Khlevniuk O. Stalin as Dictator: The Personalization of Power // Stalin: A New History / Ed. by Davis S., Harris J. – Cambridge: Cambridge University Press, 2005. – Pp. 110, 118. О том, что Сталин не посещал заводов, колхозов и госучреждений после войны, см.: Service R. Stalin. – P. 539.

О начальниках службы безопасности Сталина см.: Brent J., Naumov V. Stalinʼs Last Crime. – P. 258.

Сталин приказал избивать арестованных 13 ноября (см.: Brent J., Naumov V. Stalinʼs Last Crime. – P. 224). О суде см.: Lustiger A. Stalin and the Jews. – P. 250.

О деталях «антисионистской кампании» 1968 года см.: Stola D. Kampania antysyjonistyczna w Polsce 1967–1968. – Warszawa: IH PAN, 2000; Paczkowski A. Pół wieku dziejów Polski. – Warszawa: PWN, 2005.

Rozenbaum W. The March Events: Targeting the Jews // Polin. – 2008. – № 21. – P. 68.

О предыдущих советских практиках см.: Szaynok B. Z historią i Moskwą w tle: Polska a Izrael 1944–1968. – P. 160.

Stola D. The Hate Campaign of March 1968: How Did It Become Anti-Jewish? // Polin. – 2008. – № 21. – Pp. 19, 31. О «пятой колонне» см.: Rozenbaum W. The March Events: Targeting the Jews // Polin. – 2008. – №. 21. – P. 70.

Stola D. The Hate Campaign of March 1968. – P. 20.

О цифре 2591 арестованных см.: Stola D. The Hate Campaign of March 1968. – P. 17. О железнодорожной станции Гданьск см.: Eisler J. 1968. – P. 60.

Judt T. Postwar: A History of Europe Since 1945. – New York: Penguin, 2005. – Pp. 422–483; Simons. Eastern Europe bn Postwar World.

Brown A. The Rise and Fall of Communism. – P. 396.

Сравните: Moyn S. In the Aftermath of Camps // Histories of the Aftermath: The Legacies of the Second World War / Ed. by Biess F., Mueller R. – New York: Berghahn Books, 2010. Тут интерпретация отталкивается от аргументов, представленных в разделах, поэтому аннотация ограничена.

Примерно миллион человек погибли в немецких лагерях (в противовес фабрикам смерти, а также местам расстрелов и голодоморов) – см.: Orth K. Das System der nationalsozialistischen Konzentrationslager. Eine politische Organisationsgeschichte. – Hamburg: Hamburg Edition, 1999.

Сравните: Keegan J. The Face of Battle. – New York: Viking, 1976. – P. 55; Gerlach C., Werth N. State Violence – Violence Societies // Beyond Totalitarianism: Stalinism and Nazism Compared / Ed. by Geter M., Fitzpatrick S. – Cambridge: Cambridge University Press, 2009. – P. 133.

Большинство остальных голодающих находились в Казахстане. Я считаю смерти в Украине как преднамеренные, а в Казахстане – как предсказуемые. Дальнейшие исследования могут изменить подсчет преднамеренности.

Гроссман В.С. Все течет... – С. 586. Также см.: Гроссман В.С. «Жизнь и судьба». – С. 39.

Цит.: Гроссман В.С. Все течет... – С. 579.

О непрерывном обсуждении темы моральной экономики земли и уничтожения см.: Kiernan B. Blood and Soil: A World History of Genocide and Extermination from Sparta to Darfur. – New Haven: Yale University Press, 2007.

Гитлеровскую Германию превзошел Китай под предводительством Мао во время голода 1958–1960 годов, из-за которого погибли около тридцати миллионов человек.

Про «враждующее соучастие» см.: Furet F., Notle E. Fascism and Communism. – Lincoln: University of Nebraska Press, 2001. – P. 2. Сравните: Edele M., Geyer M. States of Exception // Beyond Totalitarianism: Stalinism and Nazism Compares / Ed. by Geyer M., Fizpatrick S. – Cambridge: Cambridge University Press, 2009. – P. 348. Цитату Гитлера см.: Lück M.F. Partisanenbekämpfung durch SS und Polizei in Weißruthenien 1942. – P. 228.

Todorov T. Mémoire du mal, Tentacion du Bien: Enquête sur le siècle. – Paris: Reober Laffont, 2000. – P. 90.

По-прежнему остается актуальной статья: Milgram S. Behavior Study of Obedience // Journal of Abnormal and Social Psychology. – 1963. – № 67 (2). – Pр. 371–378.

Kołakowski L. Main Currents of Marxism, Vol. 3: The Breakdown. – Oxford: Oxford University Press, 1978. – P. 43.

О международной позиции сторонних наблюдателей см.: Power S. «A Problem from Hell»: America and the Age of Genocide. – New York: Basic Books, 2002.

Fest J.C. Das Gesicht des Dritten Reiches. – Munich: Piper, 2006. – Pр. 108, 162.

Как заметил Гарольд Джеймс, теории жестокой модернизации вообще приносят плохие результаты в экономическом смысле (см.: James H. Europe Reborn: A History, 1914–2000. – Harlow: Pearson, 2003. – P. 26). Цит.: Buber-Neumann M. Under Two Dictators: Prisoner of Hitler and Stalin. – London: Pimlico, 2008 [1949]. – P. 35.

Самым значительным немецким преступлением в Советской России был намеренно устроенный голод в Ленинграде, в результате которого погибло около миллиона человек. Немцы уничтожили сравнительно небольшое количество евреев в Советской России, примерно 60 тысяч человек. Они также уничтожили в дулагах и шталагах по крайней мере миллион военнопленных из Советской России. В советской и российской статистике этих людей обычно засчитывали как военные потери; поскольку я считаю их жертвами намеренно убийственной политики, я увеличиваю цифру 1,8 миллиона, поданную в книге Филимошина (см.: Филимошин М.В. Об итогах исчисления потерь среди мирного населения на оккупированной территории СССР и РСФСР в годы Великой Отечественной войны // Людские потери СССР в период Второй мировой войны / Под ред. Евдокимова Р.Б. – С.-Петербург: РАН, 1995. – С. 124). Я полагаю, что российский подсчет жертв Ленинграда слишком занижен, примерно на 400 тысяч человек, поэтому я прибавил их. Если Борис Соколов прав и советские военные потери были значительно выше традиционно указываемых цифр, тогда большинство этих людей были солдатами. Если правы Эллман и Максудов и советские военные потери были в действительности ниже, тогда большинство этих людей были гражданскими и часто гражданскими не при немецкой оккупации (см.: Sokolov B. How to Calculate Human Losses During the Second World War // Journal of Slavic Military Studies. – 2009. – № 22 (3). – Pp. 451–457; Ellman M., Maksudov S. Soviet Deaths in the Great Patriotic War: A Note // Europe-Asia Studies. – 1994. – № 46 (4). – Pр. 674–680.

О смерти 516 841 узника см.: Земсков В.Н. Смертность заключенных в 1941–1945 гг. // Людские потери СССР в период Второй мировой войны / Под ред. Евдокимова Р.Б. – С.-Петербург: РАН, 1995. – С. 176. О четырех миллионах советских граждан в ГУЛАГе (включая спецпоселения) см.: Khlevniuk O. The History of the Gulag. – Р. 307.

Брандон и Лоуэр насчитали 5,5–7 миллионов жертв Украины в войне (Brandon R., Lower W. Introduction // The Shoah in Ukraine: History, Testimony, Memorialization / Ed. by Brandon R., Lower W. – Bloomington: Indiana University Press, 2008. – P. 11).

Вступление к культуре см.: Goujon A. Memorial Narratives of WWII Partisans and Genocide in Belarus // East European Politics and Societies. – 2010. – № 24 (1). – Pр. 6–25.

Цифры, представленные здесь и в других местах «Заключения», обсуждались в предыдущих разделах книги.

Janion M. Do Europy: tak, ale razem z naszymy umarłymi. – Warszawa: Sic!, 2000. О Бермане см.: Gniazdowski M. «Ustalić liczbę zabitych na 6 milionów ludzi»: dyrektywy Jakuba Bermana dla Biura Odszkodzowań Wojennych przy Prezydium Rady Minisrów // Polski Przegląd Diplomatyczny. – 2008. – № 1 (41). – Pp. 99–113.