Нет блага на войне (Солонин) - страница 92

«Влітку 1943 р. моя, по матері, тітка Анастасія Вітковська пішла з сусідкою-українкою вдень дорозташованого за три кілометри від м. Дубна села Тараканів. Розмовляли польською мовою (разговаривали по-польски), бо тітка, жінка неграмотна, родом з Люблінщини, не зуміла навчитися українськоїПіими вони, щоб поміняти дещо (обменять что-нибудь) на хліб, бо в тітки — шестеро дітей. Ніколи ні вона, ні дядько Антон Вітковський, теж людина зовсім неграмотна, не тільки не мішалися до будь-якої політики, але й не мали про неї жодної уяви (не имели о ней и малейшего понятия). І її, а також сусідку-українку вбили бандерівці тільки за те, що вони розмовляли по-польськи. Вбили по-звірськи, сокирами (топорами) й вкинули у придорожній рів (канаву)…

Моєї дружини батьки (родители моей жены) жили до війни на Поліссі; її батько — чех, а мати — полька. Коли на початку 1943р. почалися на південному (южном) Поліссі масові вбивства поляків — вся сім'я втікла в Кременеччину до батькових родичів, в село Угорськ. Одного разу знайомий українець повідомив жінчиного батька (сообщил отцу моей жены), що УПА готується знищити його родину (семью). Вони втекли (убежали) до Кременця. Хтось бачив розмову (кто-то видел разговор) того молодого українця з жінчиним батьком. Його, підозрюючи у «зраді», повісили посередині села й причепили на грудях напис: Так буде зо всіми зрадниками (изменниками). Повішеного не дозволили зняти протягом кількох (в течение нескольких) днів…»

Самым кровавым стал июль 1943 г. 11–13 июля бандеровские отрады «стихийно» атаковали порядка полутора сотен населенных пунктов, в которых жили поляки. По различным оценкам, за эти три дня погибло от 12 до 30 тыс. человек. Вот именно после таких событий и прошел 3-й Великий (Чрезвычайный) Сбор бандеровской ОУН, на котором были приняты столь ласкающие слух «демократической публики» резолюции про «свободу народов», равенство всех граждан Украины и прочие права зверски убиваемых человеков. Правды ради надо отметить, что даже среди членов бюро Центрального провіда (руководства) ОУН(б) возникли разнопгасия по вопросу об отношении к развязанной на Волыни резне, но в конечном итоге большинство (включая, в частности, Романа Шухевича) встало на сторону командующего УПА Клячкивского — главного организатора антипольской кампании.

«УПА борется против российско-большевистских и немецких захватчиков», — записано в резолюции 3-го Великого Сбора. Понять сокровенный смысл этой формулы я не в состоянии. Как можно одновременно бороться против тех и других? Нет, конечно, могучий слон одним ударом своей огромной ноги может прибить двух дерущихся мосек. Можно еще представить себе сумасшедшую моську («безумству храбрых поем мы песню»), которая решила атаковать сразу двух слонов. Но как муха (а в сравнении с военным потенциалом Германии и СССР несколько десятков тысяч вооруженных легким стрелковым оружием бойцов УПА были именно «мухой») может бороться одновременно с двумя дерущимися слонами?