Місто було святковим, хоча день будній і календарем не зафіксовано будь-якого ювілею. Воно явно радувалося літньому липневому дневі, голубому безхмарному небу, дзеркальному плесу величезного ставу, шелесту каштанового листя на гомінких бульварах. Приїжджі вже звикли відмічати в цьому дивному місті незрозумілу щоденну святковість. Напевно, така вже тут благословенна земля, а, може, тут особливі люди, які уміють створювати навіть у дощовий день ясну погоду в душі?
Сергієві не хочеться їхати у відділення міліції, щоб там засвідчити дивовижне врятування потерпілих. Багато буде розтягнень, які ні до чого не призведуть. Вирішив створити жартівливу ситуацію. Йому потрібно було три хвилини медитаційного самозаглиблення, після якого бампер машини різко вперся у невидиму перепону. Замовк двигун. Міліціонер чортихнувся і, вискочивши, підняв капот.
Сергій непомітно вислизнув з машини, помахом руки розсіяв перед машиною невидиму стіну, відштовхнувся ногами від землі і поплив у височінь.
День був тихий, ледь дув вітерець. Сергій влився у горизонтальну течію вітру і, регулюючи руками, наче птах крильми, поплив над ставом у напрямку західного берега. Раптом сталося неймовірне. Поруч нього появилася величезна тарілка з явно вираженими ілюмінаторами вікон і спущеним тралом, що веде до вхідних дверей, Сергієві нічого не лишилося, як взятися за поручні і ступити на трап. Назустріч вийшов статний, з відкритим усміхненим обличчям енлеотянин. Мовчки взяв Сергія за руку і, міцно тримаючи, бо той ще був у стані невагомості, завів до салону. Це — кімната з багатогранними прозорими стінами, у яких ілюмінатори, певно, виконують роль потужних лазерних телескопів. Пульт управління розташований посередині на підвищенні. Стеля і підлога також прозорі.
Запропонувавши сісти, енлеотянин сказав:
— Я давно слідкую за твоїми успіхами в освоєнні ядерної енергії силою слова, — він говорить чистою рідною мовою навіть без акценту, що Сергія здивувало не менше, ніж раптова поява тарілки.
— Нас турбує ось що, — продовжує гість із космосу. — За деякий час ти передаси методику своїм землякам і вони її швидко освоять, як це було з іншими видами енергії у минулому.
— Ну й що? — гордовито запитує Сергій, — хіба це зле?
— Так, на сьогоднішній день це зле.
— Чому? — неабияк здивувався Сергій. — В порівнянні з досі існуючою технологією ядерних реакторів мій спосіб екологічно чистий і не потребує затрат.
— Людство морально ще недозріло до використання в такий спосіб ядерної енергії, — сказав осуджуюче суворий енлеотянин.