— Я вдячний тобі, — сказав Арсен, — за те, що врятувала під час шторму, і за те, що повертаєш мені сонце. Без нього я не виживу. Обіцяю зберегти тайну твого племені. Проведи мене до моря.
— Отже, ти прийдеш!
Арсен мусив сказати неправду. Він з нетерпінням очікує зустрічі з білим світом, тому вигукнув:
— Я повернуся! — І вказав рукою, запрошуючи свою рятівницю першою прокласти шлях до свободи.
Арі шубовснула у прохолодну воду, а за нею і він.
* * *
Арсен не повернувся.
Арі була вражена підступністю людини, яку врятувала від смерті. За добро платять добром. Тут так споконвіку. Арсен добром не відплатив. Він порушив закон їхнього племені. Про зраду Арсена вона передала телепатичним сигналом всьому підводному суспільству.
Таку форму передачі сигналів на далекі відстані рибохвості перейняли у дельфінів. Почувши тривожний клич, наймудріші представники підводного архіпелагу зібралися у Ариному дзвоні. Порадившись, прийшли до висновку, якщо врятована ними людина так легко їх зрадила, то так же легко вона розкриє таємницю їхнього існування. А це призведе до біди, бо земник людям вірити не можна. Треба діяти рішуче, щоб попередити нещастя.
* * *
Нешироке морське узбережжя, покрите жорствою, оаніше людьми не освоювалося. Воно споконвіку пустинне, необжите. І тільки останні роки сюди зачастили дослідницькі експедиції: геологи тукають корисні копалини, археологи досліджують минуле архіпелагу, а риболови збудували тимчасову базу для переробки риби…
Зовсім недавно сюди прибула ще й експедиція вулканологів.
Причина така: давно заснулий вулкан починає пробуджуватися. Вулканологи розташувалися в наметах на березі моря у підніжжі гори, яка має кратер. Крутий схил вулкану, зарослий чагарником, стрімко скочується в море. У підводній частині цього схилу колись існував досить об’ємний грот, який з’єднував кратер з морем.
Поки вулкан спав, вода, що проникала в середину кратера, не створювала небезпеки. В останні віки вулкан час від часу почав показувати свій норов. Погуркоче, появиться хмара над кратером, сипоне дощем, інколи навіть з попелом, і заспокоїться.
Тільки вода, що потрапила в кратер через підводну галерею, ще довго виносила в море ядовиті розчини магми.
Підводне суспільство від цього потерпало. Тому після одного із таких пробуджень вулкану мешканці підводних дзвонів запакували камінням отвір галереї.
Цьогоріч вулкан знову пробуджується. Зачастили підземні поштовхи. Час від часу над кратером появляється біла хмара із водяних випарів. Тож і не дивно, що на березі острова отаборилася експедиція вулканологів.