Мати. Раз обіцяла то приїде. Так мені треба бігти на кухню, бо скоро кухарки прийдуть, то треба буде їм розказати що до чого. Та і треба картоплі, капусти дістати з погреба, консервацію приготувати.
Наташа. Добре, мамо, іди, а я поки що буду приводити себе в порядок – треба манікюр зробити, макіяж. (Мати виходить, а Наташа сідає до дзеркала).
Наташа. Що ж сталось? Чому ти не дзвониш? Чи не передумав часом брати зі мною шлюб? Чи то розчарувався в мені? Звичайно, хто я така? Вчорашня школярка, яка заочно навчається в інституті. А ти он скільки плавав, скільки країн бачив. Та й батьки твої багачі, не те що мої прості селяни. Але навіщо ти мені писав тоді такі палкі листи по інтернету, навіщо признавався в кохані і призначив на сьогодні весілля, а твоя мама домовилась, щоб нас без черги розписали? Мені просто не віриться, що сьогодні в мене весілля, що сьогодні я стану заміжня жінка… Про це я стільки мріяла і повинно збутися… Невже то правда? Хіба тобі важко зараз мені зателефонувати, щоб я заспокоїлась і повірила в те що відбувається.
(Двері відкриваються і до кімнат входить – влітає Настя з букетом квітів).
Настя. Ось і я. Дай я тебе привітаю.
Наташа. Як добре, що ти приїхала, а то я почала вже хвилюватись.
Настя. Хіба ж я могла не приїхати до своєї кращої подруги на весілля, хоча довелось трішки підмазати, бо не відпускали з занять, тим більше у нас сьогодні практика. Прийшлось майстру пляшку поставити, а бригадиру шоколадку. Оце тільки з поїзда і до тебе. Вітаю. Вітаю з такою значною подією в твоєму житті. (Вручає квіти). Я рада за тебе. Бажаю тобі щастя в сімейному житті і багато діточок.
Наташа. Дякую.
Настя. А чому ж ти ще не в весільному вбранні.
Наташа. Та оце ж чекала поки ти зробиш зачіску, а то ж тобі не зручно буде робити зачіску, якщо я буду в платті.
Настя. Може ти й права. Ну, хоч покажи яке в тебе плаття.
Наташа. Он на ліжку лежить.
Настя. Ой яка красота… шик. Де шила, чи то замовляла?
Наташа. Це мені Льоша з Франції привіз.
Настя. Невже з самої Франції.
Наташа. Так він же плавав туди і в Марселі купив плаття від Джона Галіано.
Настя. Клас… Оце так фірма. А кольє яке гарне?
Наташа. Із білого золота. Це із Швейцарії мені Льоша привіз від Франка Міллера.
Настя. (приміряє). Блиск, супер. Я теж таке хочу… Негайно треба виходити заміж. Де ти відкопала собі такого жениха?
Наташа. В поїзді познайомились.
Настя. Давно?
Наташа. Рік назад.
Настя. А мені нічого не говорила. Ух, тихоня, така собі. А туфлі які? Теж фірма.
Наташа. Туфлі з Італії від Маркопіцці.
Настя. Клас.
Наташа. Я сама на нього особливо не надіялась. Познайомилась, він став присилати СМС то з Марселя, то з Владивостоку, то з Нью – Йорку. Я йому стала відповідати на них, а потім він приїхав і запропонував одружитись.