Дощовий світанок (Ткач) - страница 10

На первую страницу
Ані ногою, ні рукою.
І важко лишній раз дихнути,
А хочеться лише покою.
Дерева, як старці зігнулись,
Стоять собі бідненькі, кволі.
Га наче в мороці поснули,
Пагорби вигорілі, голі.
В степу трава геть вся пожухла,
Навкруги марево пливе.
Вода в ставку неначе стухла,
Що в ній ніхто вже не живе.
Гудуть в повітрі тільки мухи,
Та оводи і комарі.
Не хоче чути гул той вухо.
Не чути й жаб у гузирі.
Не можу літо я любити,
Бо ніде дітись від задухи.
Від пилу ніде себе діти,
Повсюди оводи та мухи.

2008 рік.        




НА  «ХРУЩЬОВСЬКОМУ»  СТАВКУ.


Ласкаве сонечко над обрієм встає,
І зігріває прохолодний ранок.
Пливе навкруги, таємниче виграє,
Казковий, і чаруючий серпанок.
І тиша. Тільки десь там угорі,
Ледь чути ніжний гомін загадковий.
І йде він від народженій зорі,
Що пророкує новий день чудовий.
Мов діамантові краплиночки води,
В думках виконують усі мої вимоги. –
Веде мене стежиноньки сюди,
В замріяне дитинство босоноге…

02. 10. 2008 рік.  



МУРАХ І КОЗА. Байка


Захотілося Козі
В політику погратись:
Пострибать на одній нозі,
Та ще й, похизуватись.
           Щоб ніхто не бачив роги,
           Щільно косу заплела.
           І на себе, ще й до того,
           Білу сукню натягла.
Біга по лісу, стрибає,
Лізе скрізь, щось бубонить,
Тут Мураха зустрічає,
Працював Мурах в ту мить.
           Стала, вирячила очі,
           Як працює цей Мурах:
           «Мовити мені не хочеш, -
           Чи багато вас, невдах?
Я, - політикою граю,
Бачиш ось оцю косу.
І за тебе поволаю,
Якщо хочеш, у лісу!..»
            «Та, чому це ми невдахи?.. -
            В праці ж є він сенс життя!
            І тварини і комахи
            Знають все це до пуття.
А хоч ти уся є біла,
Та на голові коса,
Вже громада зрозуміла,
Що проста ти є, - коза!»

Мораль:


             Як ти косу не вкладай,
             І кричи вимоги,
             Все одно із під коси,
             Виглядають, - роги!

2006 рік.



ОРЕЛ  І  ПІВЕНЬ. Байка



«Нащо тобі свобода, друже?..» -
Питає Півень у Орла,
Коли побачив, як той круже,
Над полем, трохи край села.
«Навіщо тобі небо синє,
Де ти вируєш увесь час?..
Ми разом тут: і кури, й свині, -
Давай, приєднуйся до нас!
Дивись: у нас напої, їжа,
Хазяїн нам все це дає!
В сараї завжди сіно свіже,
І навіть ніччю світло є!..»
«Крилом я обіймаю зорі!.. -
Орел погордо відповів:
Що бачиш Півень ти в коморі? –
Весь світ твій, - той хазяйський хлів!
І як у хліві проживають…
Що гарно там, - то балачки!
Бо там з свиней бекон здирають,
А кури йдуть на корочки!..»

МОРАЛЬ:

Що краще: воля, чи сарай,
Широкий степ, чи панський хлів?.. –
Сам відповідь собі ти дай:
Людина? – Чи холоп без слів?..
Следующая страница