Чи може хочу, а може вже й не хочу,
Тому мене не треба і спиняти.
Морочу голову тобі, чи не морочу, -
Казати це тобі, чи не казати?
Замерз я біля тебе, чи палаю,
Згорю, чи відморожу другий «ніс»?
Але одне я твердо мила знаю,
Що я до тебе точно не доріс!
Не треба бігти навіть від ніколи,
Не треба так спішити в небуття.
І ці невинні, і смішні «приколи»,
Та не зламають нашого життя!