Ой, гоп, ха-ха-хах, я не встою на ногах,
Ой, гоп, тра-ля-ля, спотикається земля.
Ой, погане все забудьмо – буде все як у людей,
Будьмо-будьмо-будьмо-будьмо-будьмо-будьмо – гей-гей-гей!
Все! Наливай, моя душа.
Мати. Не діждешся. Ти знаєш, який сьогодні день.
Петро. Знаю. Через те й цибулю чищу, а навіщо б нам було треба скільки цибулі.
Мати. Так ото ті збери свою волю і потерпи… Хіба це так складно день прожити без водки?
Петро. Я все розумію, але ж цибуля…
Наташа. Папа, ти хочеш зганьбити мене перед людьми, щоб я червоніла за тебе, а на мене пальцем тикали, дивись, у неї батько алкоголік.
Петро. Сто грам ще нікого алкоголіком не робив.
Мати. Де сто там і двісті буде. Іди чисть цибулю і не заважай нам готуватись до весілля.
Петро. Серця у вас немає.
Петро виходить з кімнати, мати з сумом дивиться йому вслід.
Наташа. Мамо, а ти кохала нашого батька.
Мати. Це було так давно. А чого це ти питаєш?
Наташа. Та оце ж дивлюсь, як ви з батьком живите, сваритесь весь час, то навіщо ж ви одружились?
Мати. Так батько ж раніше не таким був. Як прийшов з армії, в розшитому кителі, чоботи гармошкою, в голубому береті з отакенною кокардою, а з лівого плеча, чи то з правого, ні все-таки з лівого плеча золотий аксельбант звисає, то всі дівчата шаленіли від нього. Але батько вибрав мене.
Наташа. Так ви любили одне одного?
Мати. Мабуть, що любили.
Наташа. А де ж поділась та любов?
Мати. Біс його знає. Хоча я б не сказала, що мій Петро такий вже поганий чоловік. Він і добрий, і лагідний, і майстер на всі руки – все ж в домі він сам зробив. От тільки, коли він нап’ється тоді ніби його хто підміняє.
Наташа. І нащо ото хтось водку ту придумав?
Мати. Придумали ж ото хтось нам на горе і тепер всі ми мачаємось. Та що це ми про таке сумне, краще розкажи чим же сон твій закінчився.
Наташа. Та ото ж я кажу, що зайшов той чоловік чи то інопланетянин, а тут вже й ти мене розбудила.
Мати. А ти хоч роздивилась того чоловіка?
Наташа. Ні, не встигла, та і дивний був якийсь той чоловік. Такий здоровий, ледве в наші двері помістився.
Мати. Дивний сон. Щоб це могло значити? Поле, літак, інопланетянин…
Наташа. Жаль що в нас немає тлумачника снів, то ми б там все вичитали.
Мати. Тлумачника немає, але ось прийде до нас баба Даша, вона все знає, вона нам і розкаже…
Наташа. Яка баба Даша?
Мати. А та що живе на краю села.
Наташа. Навіщо ти її позвала! Всі ж кажуть, що вона відьма, з нечистою силою знається.Ще на мене порчу наведе.
Мати. Не відьма вона, а знахарка. І вона всі обряди, звичаї знає та навпаки нечисту силу з хати вигонить і заговори ставить. Багато людей до неї звертались і вона допомагала їм.