Настя. Ти навіть класику слухаєш?
Наташа. Так це він мене привчив і я вдячна йому така. А ще він такий добрий, сердечний. Одного разу вони зайшли в порт, в якусь бідну африканську країну… Хлопці, його друзі пішли зразу ж до бару, подивитись на місцеву екзотику, а він залишився на кораблі.
Настя. Значить, не бабник.
Наташа. Можливо. Так от він сидів, читав книжку, а потім вирішив прогулятись по набережній. Іде він, аж баче чоловік сидить на березі і плаче, ноги в нього забинтовані. Льоша підійшов і став його запитувати, що до чого.
Настя. А хіба він знає іноземні мови.
Наташа. Так. Англійську, німецьку, італійську.
Настя. Поліглот він у тебе прямо – таки.
Наташа. Можливо, але ж я не про те. Він розпитав того чоловіка в чому ж справа і виявилось, що той чоловік працював докером, але через те що поламав ноги, то не міг працювати, а у них немає ніяких там лікарняних. То ж грошей він не заробляє і як нагодувати трьох маленьких дітей не знає. Льоша так розчулився, що віддав йому свої гроші, які були. Той чоловік потім так дякував Льошу, руки – ноги цілував, в гості запрошував, але він відмовився. Ото, бач, яке в нього добре серце.
Настя. Добре то добре, але якщо він буде так гроші роздавати, зараз і в нас скільки старців розвелось, то що ж тобі в нього залишиться.
Наташа. Щось та залишиться.
Настя. Не так вже й багато.
Наташа. Зате душа буде в нього чиста.
Настя. А за душею як у латиша, ні шиша
Наташа. Не узнаю я тебе, Настю, коли ти поїхала до міста.
Настя. Бо життя побачила таким як воно є. І дечого зрозуміла.
Наташа. Що ж ти зрозуміла?
Настя. Що гроші всьому голова.
Наташа. А кохання?
Настя. Це вигадка людей, у яких нема за душою ні гроша і, які не хочуть заробити гроші.
Наташа. Це звучить цинічно.
Настя. Це життя. Зі мною в гуртожитку жила одна дівчина з села. Надоїло їй по гуртожитках вештаться і вона найшла собі дідка сімидесяти років і одружилася з ним.
Наташа. Який жах.
Настя. Який же тут жах. У дідка була трьохкімнатна квартира в центрі міста.
Наташа. Але ж як можна жити з таким дідуганом? Що може бути у них спільного?
Настя. Спільна у них була квартира, а жили вони разом зовсім не довго. Через півроку з дідусем стався серцевий напад і вона стала хазяйкою шикарної трьохкімнатної квартири.
Наташа. Але ж це не зовсім чесно.
Настя. Твої погляди застаріли. В селі ще з ними можна прожити, а от в місті ні. Між іншим, а в тебе було що-небудь з Льошою?
Наташа. Що ти маєш на увазі?
Настя. Я питаю, чи займалась ти любов’ю з Льошкою?
Наташа. Ні. Як можна робити це до весілля? Та ми й бачились з ним всього декілька разів.