Настя. Навпаки. Як можна виходити заміж не пізнавши досконально один одного.
Наташа. Навіщо це?
Настя. А раптом у вас фізіологія не підійде.
Наташа. Якщо між людьми існує справжнє кохання, то ніяка фізіологія тут не стане на заваді.
Настя. Ти мене дивуєш.
Наташа. Ти мене теж.
(Дзвонить телефон, Наташа хапає мобілку).
Наташа. Алло, алло… Це ти Льоша?.. Чому в тебе такий голос? Ти захворів?.. Я зараз роблю зачіску, скоро закінчу, а потім буду одягатись… А ти, коли будеш виїзжати… Уже виїзжаєте. Хорошо. Ти ж тільки не забудь обручки і букет… Добре. Я чекаю тебе… Цілую. (Положила мобілку). Вони їдут. Ти скоро закінчеш?
Настя. Так.залишилось вложить останній локон і закріпити зачіску лаком.
Наташа. От і добре. Значить, ми встигнемо. Вони будуть хвилин через сорок.
Настя. Звичайно.
(Входить мати).
Наташа. Мама, вони вже виїхали. Льоша дзвонив.
Мати. От і добре. А ви ще довго?
Настя. Зараз закінчуємо.
Мати. От і добре. Я зараз віднесу дівчатам стрічки, щоб вони уквітчали машини, а потім прийду тебе одягати.
Наташа. Ти ж тільки бери ті, що ми вчора з Льошою купили.
Мати. Звичайно. Та й батька вже пора одягати, а то скоро гості приїдуть.
(Мати виходить,Настя зробила зачіску, закріпила лаком).
Настя. Здається, все. Ну, як тобі?
Наташа. Хорошо. Дякую тобі. Ти просто майстер золоті руки.
Настя. Ні, я не майстер, я а поки що тільки вчуся.
Наташа. Будемо вважати, що ти хороший учень і здала свій екзамен на «відмінно».
Настя. Дякую. Я теж задоволена своєю роботою, хоч на виставку тебе подавай.
Наташа. Скоро поїдемо. Там нас обсудять.
Настя. Тобі немає чого боятися. А що це таке на столі в тебе лежить?
Наташа. Де?
Настя. Та оце щось таке дивне. (Бере оберіг в руки)
Наташа. Та це весільний оберіг.
Настя. Навіщо він тобі?
Наташа. Сама не знаю, але баба Даша сказала, що він володіє чудодійною силою, яка захищає мене і мого чоловіка від порчі чи то дурного погляду і всякої зарази.
Настя. І ти віриш цьому?
Наташа. Звичайно, ні. Хотя баба Даша говорила, що це засушена і заспиртована лапка від жаби, яку вона впіймала в Вельпургієву ніч. Ти знаєш, що це таке Вельпургієва ніч?
Настя. Ні.
Наташа. От бачиш не знаєш. Я б теж не знала, але вичитала про це у «Фаусті». Це ніч з 30 квітні на перше травня, коли на шабаш збирається вся нечиста сила: відьми, упирі, чорти і вони творять всі неподобства.
Настя. І це ти будеш одягати на себе?
Наташа. Звичайно, ні. Боже мене там засміють. Між іншим тебе теж згадувала баба Даша.
Настя. Чого це?
Наташа. Згадувала, як ти груші в неї крала.
Настя. От відьма. Про неї всі так говорять. І я її змалечку боялась, та і зараз як зустрічаю, то десятою дорогою обходжу.