Песни для души (Иванов) - страница 35
В її дівочу красу.
ОЙ, ПРИ ЛУЖКУ, ПРИ ЛУЖКУ[77]
Кінь гуля по волі,
Солдат — по неволі...
Ой піймаю, загнуздаю
Шовковою уздою.
Ой, піймаю, загнуздаю
Шовковою уздою,
Вдарю шпорами під боки —
Кінь летить стрілою.
«Ой, лети, лети, мій коню,
Та й вихром несися,
Проти милої двора
Стойма становися!
Стойма становися
Та вдар копитами,
Чи не вийде дівчинонька
З чорними бровами».
Ой, не вийшла дівчинонька,
Вийшла її мати:
«Здоров, здоров, любий зятю,
Пожалуй у хату!»
«Я не хочу в хату,
Хочу у світлицю,
Розбуджу солодкий сон,
Красную дівицю!»
Дівчинонька встала,
Свій сон розказала,
Правою ручкою обняла
Та й поцілувала.
ДИВЛЮСЬ Я НА НЕБО
Слова М. ПЕТРЕНКО
Дивлюсь я на небо та й думку гадаю,
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, боже, ти крилець не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав!
Далеко за хмари, подальше від світу,
Шукать собі долі, на горе — привіту,
І ласки у зірок, у сонця просить,
У світі їх яснім все горе втопить.
Бо долі ще змалку здаюсь я нелюбий,—
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей!
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?..
ВЗЯВ БИ Я БАНДУРУ
Взяв би я бандуру
Та й заграв, що знав.
Через ту бандуру
Бандуристом став.
А все через очі,
Коли б я їх мав,
За ті карі очі
Душу б я віддав.
Марусенько, люба,
Пожалій мене,
Візьми моє серце,
Дай мені своє.
Де Крим за горами,
Де сонечко сяє,
Там моя голубка
З жалю завмирає.
Взяв би я бандуру
Та й заграв, що знав,
Через ту бандуру
Бандуристом став.
ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ
Їхав козак за Дунай,
Сказав: «Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!»
Припев:
Лучше було б, лучше було б не ходити,
Лучше було б, лучше було б не любити,
Лучше було б, лучше було б та й не знать,
Як тепер, як тепер пропадать.
Вийшла, ручки заломивши,
І тяженько заплакавши:
«Як ти мене покидаєш,—
Тільки подумай!»
Припев.
«Білих ручок не ломай,
Ясних очей не стирай,—
Мене з війни із славою
К собі ожидай!»
Припев.
«Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного,
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!»
Припев.
Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти ж її покидаєш,—
Тільки подумай!
Припев.
Свиснув козак на коня:
«Оставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года!»
Припев.
ОЙ, НЕ СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ
Світи йому ранесенько,
Та й розгоняй хмари,
А якже він іншу має
То зайди за хмари!
Світив місяц, світив ясний,
Та й зайшов за тіні;
А я, бідна, гірко плачу —
Зрадив мене милий!
МІСЯЦЬ НА НЕБІ
Місяць на небі, зіроньки сяють,