(Входить мама).
Мати. Ой, яка ти гарна! Тебе не впізнати.
Настя. Значить буде богата.
Мати. То ж добре, що богата буде, бо бідним ой як не легко приходиться. Ось я вже замоталась з підготовкою, а були б гроші, то замовили б весілля в ресторані.
Наташа. Мамо, ну навіщо ти про це.
Мати. Добре мовчу. Мовчу.
Наташа. Давай краще одягатись, а то незабаром Льоша приїде, а ми ще не готові.
Мати. Звичайно. Давай одягатись.
(Вони виходять за ширму, мама бере плаття і іде теж туди.Звідти долинають голоси).
Мати. Одягай. Тільки обережно, щоб зачіску не спортити, а то Настя так старалась. Ну, як, тобі подобається.
Наташа. Нормально.
Мати. Не тісне?
Наташа. Ні.
Настя. Плаття сидить на тобі, ніби по заказу шите. Як хорошо Льоша вгадав.
Наташа. Він власноруч перед тим з мене мірку знімав.
Настя. Молодець.
Мати. Так, розбирається в жіночих тонкощах, не те що інші – халата не можуть купити.
Настя. Добрий чоловік буде.
Мати. Так, а зараз надівай туфлі.
Настя. Я зараз принесу. (Вибігає із-за ширми, бере туфлі і повертається туди). Ось, тримай.
Мати. Гарні туфлі.
Настя. Фірма.
Мати. Льоша все іноземне купував, бо ж по всьому світу їздив. Між іншим після весілля вони в круїз їдуть.
Настя. Куди?
Мати. Та отуди… Забула. Як Наташа?
Наташа. По Середньоземному морю. На цілий місяць, з заходом в порти шести країн.
Настя. Як хорошо. Де б мені такого морячка прихопити?
Мати. Ну що не жмуть тобі туфлі?
Наташа. Ні, не жмуть.
Мати. Пройдись.
(Наташа виходить із-за ширми і проходить по сцені туди-назад).
Мати. Яка ти гарна! Ну просто королева.
Настя. Ні, принцеса. Королевою стане, як заміж вийде.
Мати. Не жмуть туфлі?
Наташа. Ні.
Мати. От і добре. (До Насті) А тепер ти закріпи її фату, а то я боюсь зачіску спортити.
Настя. Давайте я.
Наташа. А кольє одягти? Спочатку треба кольє одягнути, а то фата буде мішати.
Мати. Так, звичайно, спочатку треба кольє одягнути.
Настя. Я одягну її.
Мати. Давай ти. В тебе рука легка.
(Настя бере з ліжка кольє і одягає Наташі на шию, поправляє).
Настя. Ну, що тепер повірила, що виходиш заміж?
Наташа. Починаю вірити, що це все відбувається зі мною.
Мати. Як отримаєш свідоцтво про одруження, то зовсім повіриш.
Наташа. Мабуть, що так.
Настя. Шикарна в нас вийшла наречена.
ПІСНЯ НАТАШІ
Ой, не знаю, не знаю,
Матінко рідненька.
Ой, від чого, від чого
Я така сумненька.
Ой, не знаю, не знаю,
Подруженько Настя,
А чи щастя це прийшло,
Чи моє нещастя.
Головонька крутиться
В мене під фатою.
А серденько нудиться
Темною журбою.
Ой, не знав, чи мене
Наречений любить,
Чи щаслива буду я
У своєму шлюбі.
Я ще дуже молода,
Хоч і наречена,
І де щастя, де біда