Альоша. Які ви сурові, мамо.
Костя. Розумієте, ми виїхали, все було нормально, а потім його розвизло і його вирвало, та й вимазав трішки свій костюм. Його зараз почистять і все буде в порядку. Я зараз піду за костюмом. (Виходить).
Альоша. Мамо, не хвилюйся у нас буде морський порядок.
Мати. Йому б треба щось дати, щоб прийшов до тями, а то не може він в такому вигляді в ЗАГС їхати.
Петро. Розсольчику з помідор йому дай і все пройде.
Мати. Відчепися зі своїм розсольчиком.
Баба Даша. Давайте, я з ним попрацюю.
Мати. Виручайте, баба Даша.
Баба Даша. Не хвилюйся. Зараз все буде нормально. (Підходить до Альоші, шепче щось на вухо, потім б’є долонею по лобі).
Альоша. Ой, що це зі мною?
Баба Даша. Блискавка вдарила.
Альоша. А де мій костюм?
Костя. Ось твій костюм.
Альоша. Давай його сюди. Нам же треба до ЗАГСу їхати. Що це я в таком прикиді?
Настя. (До Наташі) Я ж говорила, що вона відьма.
Наташа. Відьми теж бувають хороші.
(Тим часом Альоша одягається і стає напроти батьків, Настя підводить до нього Наташу).
Альоша. Благословіть нас мамо й тато на наш брак.
Мати. Благословляю.
Петро. І я благословляю.
ПІСНЯ МАТЕРІ №2.
Доню моя, доню, стигла моя вишне,
Запашна троянда і чарівний мак…
Стерегла я довго вроду твою пишну,
А тепер ту вроду стереже моряк.
ПРИСПІВ
Наречений, наречений,
Плавать морем научений,
Не сховаєш ти від мене
Молоду свою ніяк
Хоч і красень, і моряк ти,
Хоч прославлений козак ти,
У житті знайди ярий маяк ти
І пливи в щасливу сім'ю ти.
Що знайду я , доню, у твоїм весіллі –
Усмішку і смуток, щастя й біль тривог,
Доле і недолю, хліб з гіркою сіллю –
Все з тобою, доню, розділю на двох.
ПРИСПІВ
Шлюб щасливий, доне, – це не серця продаж,
Це коли взаємна не згаса любов,
Це коли маленьких ти діток народиш,
Це й дорослі діти – наче в жилах кров.
ПРИСПІВ
(Молоді виходять. Мати посипає їх житом, дрібними монетами, але тільки жовтими. Всі виходять. За сценою звучить музика, марш Мендельсона).
Дія друга.
Та ж сама кімната, пройшло декілька годин. До кімнати вбігають щасливі Альоша та Наташа.
Альоша. Все! Збулося.
Наташа. Так!
Альоша. Тепер ми чоловік та дружина.
Наташа. Так!
Альоша. А хто не вірить, тому я покажу цей документ.
Наташа. Я вже повірила.
Альоша. Перший документ нової сім’ї, так, здається сказала жінка з ЗАГСу.
Наташа. Так.
Альоша. Ти задоволена?
Наташа. Я щаслива. Я зараз сама щаслива жінка на всій планеті.
Альоша. Я теж. Там в далеких морях і океанах я мріяв, що кину десь на землі свій якір, щоб побудувати дім, посадити дерево і виростити дитину.
Наташа. (Сумно). Але ж ти незабаром знову відправишся у своє плавання.